Постанова

від 26.02.2009 по справі 15/93-08-2182

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/93-08-2182

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 лютого 2009 р.                                                                                    № 15/93-08-2182  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Грейц К.В.,

суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання заступника прокурора Одеської області

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р.

у справі№15/93-08-2182

господарського суду Одеської області

за позовомІллічівського транспортного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України

до відповідача-1Державного підприємства "Білгород-Дністровсь кий морський торговельний порт"

до відповідача-2Дочірнього підприємства "Бі енд Вай"

провизнання недійсним договору про сумісну діяльність та зобов'язання виконати певні дії

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Кирич С.О.

від відповідача-1:Головко С.М.

від відповідача-2:Федорчук Р.В.

від прокуратури:Івченко О.В. —ст.прокурор відділу Генеральної прокуратури України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.07.2008 р. у справі №15/93-08-2182 (суддя Петров В.С.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р. (судді: Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.), у задоволенні позову Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до Державного підприємства "Білгород-Дністровсь кий морський торговельний порт" та Дочірнього підприємства "Бі енд Вай" про визнання недійсним договору про сумісну діяльність та зобов'язання виконати певні дії відмовлено.

У касаційному поданні заступник прокурора Одеської області просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2008 р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р. у справі №15/93-08-2182 та постановити нове рішення, яким позов Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до Державного підприємства "Білгород-Дністровсь кий морський торговельний порт" та Дочірнього підприємства "Бі енд Вай" про визнання недійсним договору про сумісну діяльність №774/2003 від 26.03.2003 р., укладеного між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та Дочірнім підприємством "Бі енд Вай", задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 121 Конституції України, ст.ст. 653–654 Цивільного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 361, 37 Закону України "Про прокуратуру", оскільки саме на виконання наказу Міністерства транспорту України від 03.02.2003 р. №74 "Про удосконалення сумісної діяльності у морських торговельних портах України" (згідно з яким керівників морських торговельних портів, що входять до сфери управління Мінтрансу України, було зобов'язано вжити заходів щодо приведення чинних договорів про сумісну діяльність відповідно до умов Примірного договору про сумісну діяльність згідно з вимогами цього наказу) з дотриманням ст.ст. 653, 654 Цивільного кодексу України договір про сумісну інвестиційну діяльність №521/2000 від 06.10.2000 р. було переукладено відповідачами 26.03.2003 р. за №774/2003 з викладенням нових предмету договору, прав та обов'язків сторін, строків дії, у зв'язку з чим відповідно до наказів Міністерства транспорту України "Про удосконалення сумісної діяльності у морських торговельних портах України" від 03.02.2003 р. №74, "Про організацію та контроль за договірною роботою в Міністерстві транспорту України" від 13.06.2002 р. №381 договір мав бути узгоджений з Головною постійно діючою комісією Міністерства транспорту України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, відповідача-2 та прокуратури, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

06.10.2000 р. між Білгород-Дністровським морським торговельним портом та ДП "Бі єнд Вай" було укладено договір №521/200 про сумісну інвестиційну діяльність між Білгород-Дністровським морським торговельним портом та ДП "Бі єнд Вай", предметом якого є діяльність сторін, що здійснюється  ними на території порто-пункту "Бугаз", який належить Білгород-Дністровському порту у наступних сферах: фінансування, проектування, будівництво та експлуатація перевантажувального комплексу на акваторії, причалах і території порто-пункту "Бугаз"; надання послуг з перевалювання в порту вантажів із одного виду транспорту на інший (включаючи стивідорні операції, зберігання, складування, ліхтерування, запакування, обв'язування та кріплення вантажів, передвантажну підготовку вантажів, інші послуги виробничого характеру); виробництво кріпильних матеріалів; надання маркетингових послуг; роботи з розвитку інфраструктури порту; залучення додаткових вантажопотоків у Порт; розробка нових технологій; інша виробнича та комерційна діяльність, урегульована додатковими угодами сторін, що не суперечить законодавству України та направлена на отримання прибутку (п. 1.1 договору).

Сторони здійснюють сумісну та взаємовигідну діяльність переважно на території та акваторії Порту, використовуючи виробничі приміщення, інженерні споруди та виробниче обладнання, що належить Порту і Підприємству; забезпечують сумісне фінансування об'єктів, що входить до складу перевантажувального комплексу, що будується, в узгоджених обсягах (п. 1.2 договору від 06.10.2000 р.).

Відповідно до п. 9.1 договору від 06.10.2000 р. даний договір набуває чинності з дати його підписання та діє протягом 15 років. Всі зміни та доповнення, що внесені даною редакцією, набирають чинності з моменту підписання даної редакції.

Договір може бути доповнений, змінений, продовжений за погодженням сторін з оформленням письмового доповнення (п. 9.2 договору від 06.10.2000 р.).

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 13.06.2002 р. №381 "Про організацію та контроль за договірною роботою в Міністерстві транспорту України" з метою посилення контролю за використанням державного майна, фінансових ресурсів та запобіганню непродуктивних фінансових витрат при укладанні господарських договорів та упорядкування організації договірної роботи в системі Міністерства транспорту України створено постійно діючі комісії по розгляду матеріалів щодо укладання господарських договорів (контрактів) на капітальні вкладення, у тому числі на капітальне будівництво, придбання автотранспорту, повітряних, морських, річкових суден, обладнання, механізмів, плавзасобів та інших матеріальних цінностей, на передачу в оренду або управління державного майна, договорів застави, договорів про спільну діяльність та виконання ремонтних робіт, які виконуються підрядним способом, а також додаткових угод до зазначених діючих договорів (п. 5.1 наказу); зобов'язано керівників підприємств, які безпосередньо підпорядковані Мінтрансу, здійснювати передачу в оренду, лізинг, бербоут-чартер (суборенду, суббербоут-чартер), заставу, спільну діяльність тощо державного майна за погодженням з постійно діючими комісіями відповідних вищестоящих організацій та у порядку, встановленому Мінтрансом (п. 5.9 наказу); заборонено укладання договорів на спільну діяльність без погодження з Головною постійно діючою комісією Міністерства транспорту України (п. 5.13 наказу).

Наказом Міністерства транспорту України від 03.02.2003 р. №74 "Про удосконалення сумісної діяльності у морських торговельних портах України" затверджено Примірний договір про сумісну діяльність у морських торговельних портах України і зобов'язано керівників морських торговельних портів, що входять до сфери управління Мінтрансу України, вжити заходів щодо приведення чинних договорів про сумісну діяльність відповідно до умов Примірного договору про сумісну діяльність згідно з вимогами цього наказу (п. 2.1 наказу); під час укладання нових договорів про сумісну діяльність керуватися Примірним договором про сумісну діяльність у морських торговельних портах України (п. 2.2 наказу); здійснити заходи щодо проведення експертної оцінки вартості майна, залученого у сумісну діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" і чинної методики оцінки вартості майна у порядку, встановленому Фондом державного майна України (п. 2.4 наказу).

На виконання вимог вищевказаних наказів Мінтрансу 26.03.2003 р. Білгород-Дністровським морським торговельним портом та ДП "Бі енд Вай" було внесено зміни та доповнення до договору про сумісну інвестиційну діяльність між Білгород-Дніст ровським морським торговельним портом і дочірнім підприємством "Бі енд Вай" від 06.10.2000 р. №521/2000 шляхом його викладення у новій редакції з новою назвою і номером: "Договір про сумісну діяльність №774/2003 від 26.03.2003 р.".

Згідно з п. 2.1 договору від 26.03.2003  р. сторони договору для досягнення спільної господарської мети — одержання прибутку зобов'язуються здійснювати сумісну діяльність, пов'язану з виконанням: маркетингової діяльності, направленої на залучення додаткових вантажопотоків та інвестицій в порт; вантажно-розвантажувальних робіт у порту, включаючи весь комплекс пов'язаних з ними операцій по укладанню і кріпленню вантажу, його сепаруванню тощо; збереження вантажів, включаючи роботи по складській підготовці вантажу до перевезення, такі як переупаковка, ремонт тари, сортування, нанесення на вантаж повного і чіткого маркування, передбаченого правилами перевезення вантажу, та інші; транспортно-експедиційних операцій; співробітництво щодо комплексного обслуговування суден згідно з діючими вимогами до здійснення відповідних послуг; співробітництво щодо реконструкції і модернізації інфраструктури порту; агентування суден, різних допоміжних операцій і інших видів господарської діяльності порту; фінансування, проектування, будівництво та експлуатація перевантажувального комплексу па причалах та території порто-пункту Бугаз.

10.04.2003 р. відповідачами було складено і підписано акти приймання-передачі майна Білгород-Дністровського морського торговельного порту, переданого в користування для забезпечення сумісної діяльності згідно з договором №774/2003 від 26.03.2003 р. (т. 1, а.с. 42–43).

27.02.2007 р. між ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та ДП "Бі єнд Вай" була укладена додаткова угода "Про внесення змін  до договору про сумісну діяльність між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" і Дочірнім підприємством "Бі енд Вай" №774/2003 від 26.03.2003 p.", а 28.04.2007 р. —доповнення до договору №774/2003 від 26.03.2003 р. "Про сумісну діяльність між Б.-Дністровським морським торговим портом і ДП "Бі енд Вай".

У зв'язку з тим, що договір про сумісну діяльність від 26.03.2003 р. №774/2003 було укладено між Державним підприємством "Білгород-Дніст ров ський морський торговельний порт" та Дочірнім підприємством "Бі єнд Вай" без погодження Міністерства транспорту та зв'язку України, без проведення належної оцінки державного майна, яке передається у спільну діяльність, та без погодження його вартості Міністерством транспорту та зв'язку України, 27.05.2008 р. Іллічівський транспортний прокурор подав до господарського суду Одеської області позов в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до Державного підприємства "Білгород-Дністров ський морський торговельний порт" та Дочірнього підприємства "Бі єнд Вай" про визнання недійсним на майбутнє договору про сумісну діяльність №774/2003 від 26.03.2003 p., укладеного між ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та ДП "Бі єнд Вай", на підставі ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 361 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовуючи позовні вимоги порушенням інтересів держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (яке є центральним органом виконавчої влади і органом управління державним майном, що знаходиться на балансі відповідача-1 —Державного підприємства "Білгород-Дністров ський морський торговельний порт", заснованого на державній власності і підпорядкованого Мінтрансу).

Під час розгляду справи 01.07.2008 р. Іллічівський транспортний прокурор подав до господарського суду Одеської області заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати недійсним договір про сумісну діяльність №774/2003 від 26.03.2003 р., укладений між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та Дочірнім підприємством "Бі єнд Вай", а також зобов'язати ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" і ДП "Бі єнд Вай" повернути майно, яке передано в користування для забезпечення сумісної діяльності відповідно до договору №774/2003 від 26.03.2003 р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, чинне на момент укладення договору про сумісну інвестиційну діяльність від 06.10.2000 р. законодавство не містило вимог стосовно необхідності погодження договору про сумісну діяльність безпосередньо з уповноваженим органом управління майном —Міністерством транспорту та зв'язку України, а внесення сторонами 26.03.2003 р. змін до договору про сумісну інвестиційну діяльність від 06.10.2000 р. шляхом його викладення в новій редакції не свідчить про укладення в 2003 р. нового договору, який має відповідати чинному у 2003 р. законодавству, в т.ч. бути погодженим з Міністерством транспорту України; по-друге, вимоги наказу Міністерства транспорту України від 03.02.2003 р. №74 "Про удосконалення сумісної діяльності у морських торговельних портах України" щодо необхідності узгодження договорів про сумісну діяльність з вказаним міністерством стосувалися лише нових договорів про сумісну діяльність, а між відповідачами нового договору укладено не було, а 26.03.2003 р. лише було внесено зміни шляхом викладення договору про сумісну інвестиційну діяльність від 06.10.2000 р. в новій редакції.

Однак, вищезазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що договір про сумісну діяльність було викладено і підписано відповідачами у новій редакції від 26.03.2003 р. №774/2003 саме на виконання діючого у 2003 р. законодавства, в т.ч. наказів Мінтрансу України від 03.02.2003 р. №74 "Про удосконалення сумісної діяльності у морських торговельних портах України" та від 13.06.2002 р. №381 "Про організацію та контроль за договірною роботою в Міністерстві транспорту України".

Наказом Міністерства транспорту України від 03.02.2003 р. №74 "Про удосконалення сумісної діяльності у морських торговельних портах України" зобов'язано керівників морських торговельних портів, що входять до сфери управління Міністерства транспорту України, дотримуватись вимог вказаного наказу не тільки під час укладення нових договорів про сумісну діяльність, а й вжити заходів щодо приведення чинних договорів про сумісну діяльність відповідно до умов Примірного договору про сумісну діяльність згідно з вимогами цього наказу (п. 2.1 наказу).

Наказ Міністерства транспорту України від 13.06.2002 р. №381 "Про організацію та контроль за договірною роботою в Міністерстві транспорту України" (яким зобов'язано керівників підприємств, які безпосередньо підпорядковані Мінтрансу, здійснювати передачу у спільну діяльність державного майна за погодженням з постійно діючими комісіями відповідних вищестоящих організацій та у порядку, встановленому Мінтрансом (п. 5.9 наказу), та заборонено укладання договорів на спільну діяльність без погодження з Головною постійно діючою комісією Міністерства транспорту України (п. 5.13 наказу) свідчить про створення постійно діючих комісій для розгляду не тільки матеріалів щодо укладення нових договорів про спільну діяльність, а й матеріалів щодо укладення і додаткових угод до зазначених діючих договорів (п. 5.1 наказу).

З огляду на викладене, висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що вимоги вищевказаних наказів Міністерства транспорту України стосувалися лише нових договорів про сумісну діяльність, не відповідають матеріалам справи.

Відповідно до статуту Білгород-Дністров ського морського торговельного порту останній засновано на державній власності і підпорядковано Міністерству транспорту України; майно порту є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання (п. 4.2 статуту).

Відповідно до п.п. 1, 4 Положення про Міністерство транспорту України, затвердженого Указом Президента України від 11.05.2000 р. №678/2000, Міністерство транспорту України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює заходи щодо реалізації єдиної державної економічної, тарифної, інвестиційної, науково-технічної, кадрової та соціальної політики в галузі транспорту, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, а також функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15.12.1992 р. №8-92 (який діяв у спірний період) на міністерства покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, та контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна.

Саме з метою посилення відповідальності керівників підприємств галузі та здійснення контролю за використанням державного майна відповідно до вищевказаного Декрету Кабінету Міністрів України і було видано наказ Міністерства транспорту України від 03.02.2003 р. №74 "Про удосконалення сумісної діяльності у морських торговельних портах України".

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані порушенням відповідачами вищевказаних нормативних актів при внесенні змін 26.03.2003 р. до договору про сумісну інвестиційну діяльність від 06.10.2000 р. шляхом його викладення в новій редакції без погодження з Мінтрансом України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.  

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Господарськими судами встановлено, матеріалами справи підтверджено та відповідачами не заперечується, що 26.03.2003 р. договір про сумісну інвестиційну діяльність від 06.10.2000 р. №521/200 було викладено в новій редакції (в т.ч. змінено назву і номер договору, а саме: “Договір про сумісну діяльність №774/2003) без погодження з Мінтрансом України.

Однак, господарські суди, обмежившись посиланням на те, що внесення у березні 2003 р. змін до договору від 06.10.2000 р. шляхом його викладення в новій редакції не свідчить про укладення нового договору, у зв'язку з чим договір від 26.03.2003 р. не повинен відповідати діючому у 2003 р. законодавству, не надали оцінки доводам прокурора про те, що: по-перше, при викладенні договору про сумісну інвестиційну діяльність від 06.10.2000 р. в новій редакції: “Договір про сумісну діяльність №774/2003 від 26.03.2003 р.” було змінено не лише назву договору, а і його зміст, у т.ч. предмет договору, умови договору, права та обов'язки сторін тощо; по-друге, договір про сумісну інвестиційну діяльність 26.03.2003 р. було викладено в новій редакції саме на виконання наказів Міністерства транспорту України від 03.02.2003 р. №74 "Про удосконалення сумісної діяльності у морських торговельних портах України" та від 13.06.2002 р. №381 "Про організацію та контроль за договірною роботою в Міністерстві транспорту України" з метою приведення чинних договорів про сумісну діяльність відповідно до вимог вказаних наказів.

Викладене свідчить про те, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа —передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р. у справі №15/93-08-2182 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р. та рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2008 р. у справі №15/93-08-2182 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

ГоловуючийК.Грейц

Судді:О.Глос

С.Бакуліна