Постанова

від 19.07.2013 по справі 2а-3456/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 року Справа № 138492/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Носа С.П.

за участю секретаря судового засідання Микитин І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будпласт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будпласт» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Будпласт» звернулося 23.04.2012 року в суд з позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000082200 від 09.04.2012 року та №0000092200 від 09.04.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки акту відповідача, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Зазначає, що укладав угоди з контрагентами, на підставі яких придбавались товари (роботи, послуги), що використовувались у господарській діяльності позивача. Вказане підтверджується відповідними первинними документами, що повністю відповідають вимогам податкового законодавства. Факт використання отриманого від ПП «Екоенергобуд» піску підтверджений актами приймання будівельних робіт. Станом на момент подання позову, контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку платниками ПДВ, а твердження відповідача щодо відсутності звітності ПП «Екоенергобуд» по ПДВ за вересень 2010 року спростовується актом перевірки від 18.03.2011року № 92/23-33195693. Вважає, що наявність у позивача податкових накладних є достатньою підставою для включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

Наголошує, що господарські відносини між позивачем та контрагентами носили реальний характер, що підтверджуються належними первинними документами. Крім того, норми Закону України «Про податок на додану вартість», регулюють питання заборони включення сум ПДВ до податкового кредиту за відсутності податкових накладних, а також порядку складання податкової накладної, проте не регулюють питання відсутності у платника ПДВ права на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за умови невідображення контрагентом сум ПДВ у податковому зобов'язанні.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд виходив з того, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції. З огляду на викладене, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували фактичну поставку товару, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не підтверджують право позивача на його формування.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 09.04.2012 року №0000082200 та №0000092200 є правомірними.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на обставини, подібно викладені як у позовній заяві.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу ДПІ у Городоцькому районі від 14.03.2012 року №80 та відповідно до п.75.1 ст.75, п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України за № 2755-VІ від 02.12.2010 року була проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Будпласт» з питань проведення взаєморозрахунків з ПП «Екоенергобуд» та ТзОВ «Львівський спеціалізований комбінат №2» за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, якою встановлено порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1, п. 5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/97-ВР (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 229586 грн., в т.ч. за III квартал 2010 року - 229586 грн.; пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7, пп.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 183669 грн.

За результатами перевірки Городоцькою МДПІ складено акт перевірки №23/22/33195693 від 28.03.2012 року, на підставі якого та згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення - рішення від 09.04.2012 року №0000082200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 229586 грн., в тому числі основний платіж 183669 грн., 45917 грн. штрафних фінансових санкцій; податкове повідомлення - рішення від 09.04.2012 року №0000092200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 286983 грн., в тому числі основний платіж 229586 грн., 57397 грн. штрафних фінансових санкцій;

Позивач подав заперечення від 02.04.2012 року № 34 на акт перевірки №23/22/33195693 від 28.03.2012 року. Городоцька МДПІ вказане заперечення ТзОВ «Будпласт» залишила без задоволення.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, під валовими витратами розуміються суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Нормою п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Слід зазначити, що у випадку взаємовідносин з ПП «Екоенергобуд» та ТзОВ «Львівський спеціалізований комбінат № 2» ТзОВ «Будпласт» подано належним чином оформлені первинні документи - товарні накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, виписки банку, що свідчать про отримання та оплату отриманого товару, що є оформленими у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а отже мають юридичну силу.

Варто наголосити, що покликання на порушення порядку заповнення товарно-транспортних накладних, що як наслідок не дозволяють встановити реальність здійснення перевезення піску (ґрунту), не обґрунтовано жодними посиланнями на нормативно-правові акти, а тим більше в основу покладено поняття «нереальності», яке не містить жодна норма господарського чи податкового законодавства.

Разом з тим, ТзОВ «Будпласт» подано всі первинні документи щодо використання отриманих товарно-матеріальних цінностей на об'єктах, а саме виконання робіт по капітальному ремонту вул. Сахарова; виконання робіт по реконструкції зовнішніх мереж водопостачання та каналізації на об'єкті - Реконструкція вул. Любінської.

Факт використання отриманих товарів підтверджений актами приймання виконаних робіт на вищевказаних об'єктах з генпідрядниками - ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» та ТзОВ «Балтом-Україна». Вказане підтверджує факт наявності та отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП «Екоенергобуд» та ТзОВ «Львівський спеціалізований комбінат № 2» та використання їх в подальшій господарській діяльності.

Також, слід зазначити, що не представлено жодних доказів при поданні позовної заяви, зокрема витяги та довідки з ЄДР, які підтверджують, що станом на момент здійснення господарських операцій між ТзОВ «Будпласт» та ПП «Еконергобуд», ТзОВ «Львівський спеціалізований комбінат № 2» у вересні 2010 року установчі документи по ПП «Еконергобуд» та ТзОВ «Львівський спеціалізований комбінат № 2» не визнано недійсними, станом на момент подання позову вищевказані підприємства не припинені, на момент здійснення операцій вищевказані підприємства були платниками ПДВ, а отже ПП «Еконергобуд» та ТзОВ «Львівський спеціалізований комбінат № 2» були належними платниками податку на додану вартість та діючими юридичними особами і залишаються діючими юридичними особами станом на момент пред'явлення адміністративного позову.

Вбачається, що ПП «Еконергобуд» станом на вересень 2010 року було платником податків в Залізничному районі м. Львова, про що свідчить записи № 9,10,11 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, де лише 29.11.2010 року внесено запис про зміну місцезнаходження на адресу м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2 літера Б, офіс 3 та зняття з обліку з адреси м. Львів, вул. Патона, 22. В свою чергу, ТзОВ «Львівський спеціалізований комбінат № 2» зареєстровано за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 317 по даний час, що підтверджує довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і лише 02.09.2011 року внесено інформацію про відсутність юридичної особи за вказаною адресою.

Варто взяти до уваги, що якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, покупець не може відповідати ані за несплату податків продавцями, ані за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.

Аналогічну правову позицію в даному спорі висловлено у практиці Верховного Суду України та практиці Європейського Суду з прав людини (заява №3991/03 «Булвес» АД проти Болгарії, заява №803/02 «Інтерсплав проти України», заяви №№23759/03 та 37943/06 «Щокін проти України»).

Проаналізувавши вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судові витрати слід вирішити у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3 ч.2, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будпласт» задоволити, скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року по справі № 2а-3459/12/1370 та прийняти нову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будпласт» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000082200 від 09 квітня 2012 року на суму 229 586,00 грн. та № 0000092200 від 09 квітня 2012 року на суму 286 983, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будпласт» 2146,00 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Н.Г. Левицька

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 26.07.2013 року.