Постанова

від 12.03.2009 по справі 21/117

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/117

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 березня 2009 р.                                                                                    № 21/117  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Кота О.В.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.

розглянув касаційну скаргу

Головного управління юстиції у Луганській області

на постановуЛуганського апеляційного господарського суду від 04.11.2008р.

на діїВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області (Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області)

у справі№21/117 господарського суду Луганської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бриллиант"

доТовариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод"  

простягнення 315233,47грн.,

за участю представників:

-          скаржника: не з'явились;

-          Відділу примусового виконання рішень: не з'явились;

-          позивача: не з'явились;

-          відповідача: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.2004р. у справі №21/117 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриллиант" до Державного підприємства "Попаснянський вагоноремонтний завод" задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Попаснянський вагоноремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриллиант" 315233,47грн. боргу, 22309,08грн. пені, 1695,8грн. державного мита, 117,71грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.04.2004р. на виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.04.2004р. у справі №21/117 видано наказ.

21.04.2005р. державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції було винесено постанову №ВП693716 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №21/117 від 16.04.2004р. господарського суду Луганської області.

19.04.2005р. до виконавчої служби надійшла заява ТОВ "Бриллиант" про переведення заборгованості в сумі 315233,47грн. на інше підприємство –ТОВ "Будреконструкція".

27.06.2006р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Луганської області була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу №21/117 від 16.04.2004р. господарського суду Луганської області про стягнення боргу з Державного підприємства "Попаснянський вагоноремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриллиант", в зв'язку з ліквідацією останнього.

05.04.2007р. відповідач звернувся до суду зі скаргою від 30.03.2007р. №263-ю на дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Луганської області по стягненню та перерахування коштів на користь ТОВ "Будреконструкція".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.09.2007р., яку залишено без змін постановою  Луганського апеляційного господарського суду від 20.12.2007р., у справі №21/117  скаргу відповідача за листом від 30.03.2007р. №263-ю задоволено, визнано неправомірними дії відділу примусового виконання рішень ДВС Луганської області по перерахуванню у рахунок сплати боргу по виконанню рішення суду у справі №21/117 грошових коштів у сумі 165472,45грн. на користь ТОВ "Будреконструкція".

Постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2008р. у справі №21/117 касаційну скаргу Головного управління юстиції у Луганській області задоволено частково; постанову Луганського апеляційного господарського суду від 20.12.2007р. та ухвалу господарського суду Луганської області від 21.09.2007р. у справі №21/117 скасовано, а скаргу на дії відділу ПВР ДВС Луганської області по стягненню та перерахуванню коштів на користь ТОВ "Будреконструкція" у справі №21/117 передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.07.2008р. у справі №21/117 (суддя Лісовицький Є.А.) скаргу відповідача за листом від 30.03.2007р. №263-ю залишено без задоволення.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 04.11.2008р. у справі №21/117 (колегія суддів у складі головуючого судді Бойченка К.І., суддів: Медуниці, Семендяєвої І.В.) ухвалу господарського суду Луганської області від 28.07.2008р. у справі №21/117 скасовано; скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" за №263-ю від 30.03.2007р. задоволено; визнано неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області по стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" в період виконання наказу господарського суду Луганської області №21/117 від 16.04.2004р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будреконструкція" грошових коштів у сумі 165472,45грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління юстиції у Луганській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 04.11.2008р., залишити в силі ухвалу господарського суду Луганської області від 28.07.2008р. у справі №21/117.

В судове засідання 12.03.2009р. представники сторін, скаржника та відділу примусового виконання рішень не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи представники сторін, скаржника та відділу примусового виконання рішень були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Відзиви на касаційну скаргу Головного управління юстиції у Луганській області Вищому господарському суду України надані не були, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, з'ясувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції при розгляді матеріалів даної справи встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2005р. №320 у зв'язку з реформуванням системи органів Державної виконавчої служби у складі Міністерства юстиції України на базі цих органів утворено Департамент Державної виконавчої служби як урядовий орган державного управління, фінансування діяльності якого забезпечується у межах призначень, передбачених Міністерству у Державному бюджеті України на відповідний рік. Департамент Державної виконавчої служби є правонаступником Державної виконавчої служби у складі Міністерства юстиції України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2006р. №1622 Департамент  Державної виконавчої служби, що діяв у складі Міністерства юстиції як урядовий орган державного управління, було ліквідовано. У цій постанові визначено, що Міністерство юстиції України є правонаступником Департаменту Державної виконавчої служби. Передача повноважень щодо примусового виконання судових рішень від Міністерства юстиції України до Департаменту Державної виконавчої служби не змінила характеру і джерела цих повноважень.

Наказом Міністерства юстиції України від 25.01.2007р. №21/5 "Про реформування органів юстиції" ліквідовано обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, Департамент Державної виконавчої служби, що діяв у складі Міністерства юстиції України як урядовий орган державного управління.

На базі обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, державних виконавчих служб областей, міст Києва та Севастополя утворені головні управління юстиції у відповідних областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 4 цього наказу встановлено, що Міністерство юстиції України є правонаступником Департаменту Державної виконавчої служби; Головне управління юстиції України в Автономній Республіці Крим є правонаступником державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим; головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі є правонаступниками відповідних обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, державних виконавчих служб областей, міст Києва та Севастополя; відділи державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції є правонаступниками відповідних державних виконавчих служб у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.

Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області в наступний час є органом, на який покладено функції щодо примусового виконання судових рішень, які раніше виконували Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції та Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області.

З урахуванням викладеного, положень ст.25 ГПК України апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Товариством з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" у порядку ст. 1212  ГПК України оскаржуються дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.2004р. у справі №21/117 позов позивача до відповідача задоволено частково, а саме: з відповідача на користь позивача -  Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриллиант", стягнуто 315233,47грн. боргу, 22309,08грн. пені, а також витрати по сплаті державного мита у сумі 1695,8грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,71грн.

На виконання вказаного рішення від 05.04.2004р. у справі №21/117 господарським судом Луганської області був виданий наказ від 16.04.2004р. №21/117 згідно ст.116 ГПК України, який 22.04.2004р. був направлений по пошті стягувачу –Товариству з обмеженою відповідальністю "Бриллиант".

З довідки Головного управління статистики у Донецькій  області від 30.05.2006р. №22-1/740, довідки відділу статистики у місті Слов'янську Головного управління статистики у Донецькій області від 19.06.2006р. №03-24 та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області серії АОО №328352 суд апеляційної інстанції встановив, що 25.03.2005р. було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриллиант" (позивача у даній справі), ідентифікаційний код №32167796, юридична адреса: вул. Косіора, буд. 62, м. Слов'янськ Донецької області, 84118, номер запису –12771110002000145.

На підставі вказаних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач 25.03.2005р. втратив статус юридичної особи та був ліквідований.  

19.04.2005р. до виконавчої служби надійшла заява ТОВ "Бриллиант" про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №21/117 від 16.04.2004р.

21.04.2005р. державним виконавцем винесено постанову ВП №693716 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Луганської області від 16.04.2004р., яке за постановою від 18.04.2005р. приєднане до зведеного виконавчого провадження №2/29-2004 відповідно до вимог ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".

02.06.2005р. до виконавчої служби від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриллиант" надійшла заява (вхідний номер 10П-5-1049/1) про переведення заборгованості, стягнутої з відповідача у справі №21/117 рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.2004р. згідно наказу №21/117 від 16.04.2004р., на інше підприємство –Товариство з обмеженою відповідальністю "Будреконструкція" за зазначеними у цій заяві реквізитами.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що за даними державної виконавчої служби грошові кошти перераховувались за вказаною заявою стягувача.

У травні 2006 року відповідач отримав лист Головного управління статистики у Донецькій області від 30.05.2006р. №22-1/740, з якого йому стало відомо про внесення 25.03.2005р. запису до реєстру про ліквідацію стягувача –ТОВ "Бриллиант".

27.06.2006р. постановою відділу примусового виконання рішень виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду у даній справі закінчено на підставі п.3 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з ліквідацією сторони виконавчого провадження - ТОВ "Бриллиант".

Ухвалою від 01.09.2006р. господарський суд Луганської області залишив без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будреконструкція" від 23.05.2006р. б/н про заміну сторони –стягувача у виконавчому провадженні її правонаступником.

Згідно ст.25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації, господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі  вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою  сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

В обґрунтування вимог про здійснення заміни сторони виконавчого провадження Товариство з обмеженою відповідальністю  "Будреконструкція" посилалося на факт укладання між ним та позивачем у справі договору уступки вимоги від 30.12.2004р.

Враховуючи приписи вказаних норм матеріального права суд апеляційної  інстанції зазначив, що після порушення провадження у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Бриллиант" набуло статусу сторони у справі, а у виконавчому провадженні –статусу стягувача. При цьому, заміна сторони у стадіях судового процесу, однією з яких є виконання судового рішення, відбувається у визначеному ст.25 ГПК України та ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" порядку, тобто внаслідок універсального правонаступництва.

Складовими частинами процесу виконання рішення є не тільки стягнення коштів з належного боржника (сторони виконавчого провадження за виконавчим документом), а й перерахування їх належному стягувачу, що було порушено органом примусового виконання судових рішень.   

30.03.2007р. відповідач звернувся в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду Луганської області  зі скаргою від 30.03.2007р. №263-ю на дії органу з примусового виконання рішень по стягненню з нього та перерахуванню коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будреконструкція", а також з клопотанням про поновлення строку, встановленого ст.1212 ГПК України, для подання скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання процесуальних документів господарських судів.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.07.2008р. вказана скарга призначена до розгляду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.07.2008р. скаргу відповідача залишено без задоволення, з зазначенням про те, що скаргу подано з пропуском встановленого строку, а клопотання про його відновлення відхилено.

Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст.53 ГПК України за  заявою  сторони,  прокурора чи з своєї ініціативи господарський  суд  може  визнати  причину  пропуску встановленого законом  процесуального  строку  поважною  і відновити  пропущений строк. Про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку виноситься ухвала, яка повинна оформлюватися окремим процесуальним документом.

Переглядаючи ухвалу місцевого суду в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції, зазначив, що ухвалою від 01.07.2008р. місцевий господарський суд вказану скаргу призначив до розгляду, тобто не відмовив у відновленні пропущеного строку, який визначений ст.1212 ГПК України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розгляд заяви про відновлення пропущеного процесуального строку має передувати розгляду документа (скарги) по суті, а сам документ розглядається по суті, якщо заяву про поновлення пропущеного строку задоволено судом.

Враховуючи вищевикладене, правильно встановлене судом апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що, у даному випадку, місцевий господарський суд при винесенні ухвали про залишення скарги відповідача без розгляду в зв'язку з відхиленням клопотання про відновлення строку на звернення зі скаргою на дії органу виконання судових рішень, суперечить приписам ст.53 ГПК України.

Згідно ст. 1117 ГПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази; у касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи касаційної скарги Головного управління юстиції у Луганській області не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови та виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Луганським апеляційним господарським судом прийнята оскаржена постанова у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117 , 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління юстиції у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 04.11.2008р.  у справі №21/117 залишити без змін.

Головуючий суддя:О. Кот

судді:

С. Владимиренко

С. Шевчук