Рішення

від 19.03.2009 по справі 12/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/55

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" березня 2009 р.                                                     Справа № 12/55

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача не з"явився

від відповідача не з"явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрпроменерго" (м.Київ)  

до Відкритого акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод" (смт.Корнин Попільнянського району)

про стягнення 108033,13 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 108033,13 грн. заборгованості. До вказаної суми позивач включив 9936,00 грн. основного боргу, 3368,30 грн. інфляційних, 19872,00 грн. штрафної неустойки, 2934,98 грн. пені по угоді від 22.12.06р. та 17408,00 грн. основного боргу, 2576,38 грн. інфляційних, 48816,00 грн. штрафної неустойки, 3121,49 грн. пені по угоді від 02.01.07р., що фактично склало 108033,15 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. У попередньому судовому засіданні позов підтримував з викладених у позовній заяві підстав.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, про причини його неявки суд не повідомив. У письмовому відзиві на позовну заяву від 03.03.09р. визнає суму основного боргу в розмірі 27344,00 грн., проте вважає, що нарахована позивачем пеня перевищує  допустимий чинним законодавством її розмір. Зазначив,  що нараховані пеня, штраф та інфляційні значно перевищують суму основного боргу, тому просить суд зменшити їх розмір.

Крім того, в попередньому судовому засіданні представник відповідача в усному порядку пояснила, що відносно ВАТ "Корнинський цукровий завод" ухвалою суду від 16.09.08р. порушено провадження у справі про банкрутство за №3/154-Б, якою, зокрема, введено мораторій на задовлення вимог кредиторів.

Враховуючи, що сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, відсутність їх представників в даному судовому засіданні, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.12.06 р. між ТОВ "Укрпроменерго" (позивач) та ВАТ "Корнинський цукровий завод (відповідач) було укладено угоду (а.с.17-18), відповідно до п.п. 1.1, 2.1 якої позивач зобов'язався виконати на замовлення відповідача монтаж і налагодження однієї конденсаторної установки із автоматичним регулюванням, а відповідач - розрахуватися за виконані роботи  згідно п.3.4 вказаної угоди.

Вартість доручених за угодою від 22.12.06р. робіт, згідно її п.3.1 визначена у розмірі 9936,00 грн.

Згідно п.3.3 угоди, роботи, передбачені цією угодою, повинні бути розпочаті протягом одного місяця з моменту укладення угоди і закінчені по узгодженню із "Замовником".

Також 02.01.07р.  вищевказані сторони уклали угоду, згідно п.1.1 якої позивач зобов'язався виконати сервісне обслуговування конденсаторних установок із автоматичним регулюванням в кількості 7 штук.

Вартість доручених за угодою від 02.01.07р. робіт, згідно її п.3.1 визначено у розмірі 21960,00 грн.

Згідно п.3.3 угоди, роботи, передбачені цією угодою, повинні бути розпочаті 02.01.07р. і закінчені до 31.12.07р.

За п.3.2 зазначених вище угод "Замовник" до початку робіт зобов'язався перерахувати позивачу аванс у розмірі 20% від загальної суми угоди.

Пунктами 3.4 обох угод сторони передбачили, що виконані роботи приймаються згідно акту ф.№2 з подальшою оплатою (протягом одного місяця - за угодою від 22.12.06р., та протягом п'яти днів - за угодою від 02.01.07р.). За кожний прострочений день оплати стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Якщо прострочка становить більше одного місяця, то крім пені, "Замовник" сплачує штраф у розмірі подвійної суми простроченого боргу.

Відповідно до п.п. 5.1 угод, якщо "Виконавець" постачає матеріали чи обладнання, то "Замовник" розраховується за нього додатково, згідно акту ф.№2 або рахунку-фактури.

Позивач свої зобов'язання за вказаними угодами виконав своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується, підписаними сторонами Актами  про здачу виконаних робіт №1 від 22.12.06р. та  від 27.12.07р.  (а.с. 18, 20).

Згідно вказаних актів, вартість фактично виконаних робіт склала відповідно 9936,00 грн. та 24408,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, сплативши лише 7000,00 грн. заборгованості, у зв'язку з чим йому неодноразово направлялися претензії з вимогою провести розрахунки (а.с. 10-16, 26), які останній залишив без відповіді та задоволення.

В судовому засіданні було надано, підписаний представниками сторін акт звірки станом на 31.12.08р., з якого вбачається, що на день звернення позивача до суду, борг відповідача склав 27344,00 грн.

На день розгляду справи заборгованість не змінилася, що не заперечується сторонами.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив наявність  основної заборгованості в сумі 27344,00 грн. визнав.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач в порушення умов угод свої зобов"язання своєчасно та в повному обсязі не виконав, відповідно ст. 625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення з нього 3368,30 грн. інфляційних на заборгованість по угоді від 22.12.06р. (за період з січня  2007 року по серпень 2008р) та 2576,38 грн. на заборгованість по угоді від 02.01.07р. (за період з січня 2008р. по серпень 2008р.)

На підставі п.3.4 угод позивачем  нараховано до стягнення з відповідача 2934,98 грн. пені на заборгованість по угоді від 22.12.06р. (за період з 01.02.07р. по 31.01.08р.) та 3121,49 грн. пені на заборгованість по угоді від 02.01.07р. (за період з 01.01.08р. по 11.09.08р.), а також 19872 грн. штрафної неустойки по угоді від 22.12.06р. та 48816,00 грн. штрафної неустойки по угоді від 02.01.07р.

Позивач правомірно нарахував відповідачу пеню та здійснив інфляційні нарахування. Однак, судом встановлено, що при здійсненні їх розрахунку було невірно визначено суми, які підлягають до стягнення з відповідача, оскільки, зокрема,  допущено помилки у визначенні періодів, за які слід було здійснювати нарахування.

Зокрема, відповідно до п. 3.4 угоди від 22.12.06р., розрахунки відповідач зобов'язаний був провести до 22.01.06р. включно ( 22.12.06р. - дата підписання акту + 1 місяць).

Тому інфляційні на заборгованість по вказаній угоді  слід обраховувати за період з 01.02.07р. по серпень 2008 року включно і їх сума, згідно здійсненого судом перерахунку, становить 3295,39 грн.

Відповідно до п.3.4 угоди від 02.01.07р., розрахунки відповідач зобов'язаний був провести до 03.01.08р. включно (27.12.07р. - дата підписання акту + 5 днів).

Тому інфляційні на заборгованість по вказаній угоді  слід обраховувати за період з 01.01.08р. по серпень 2008 року включно і їх сума, згідно здійсненого судом перерахунку, становить 2574,47 грн.

За вказаних обставин в стягненні 74,82 грн. (72,91 грн. інфляційних, нарахованих на заборгованість по угоді від 22.12.06р. та 1,91 грн. інфляційних, нарахованих на заборгованість по угоді від 02.01.07р.) слід відмовити, оскільки їх заявлено до стягнення безпідставно.

Що стосується нарахованої позивачем пені, то відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, та визначені позивачем періоди нарахування пені, за угодою від 22.12.06р. позивач має право на її стягнення за період з 01.02.07р.  по 23.07.07р. в сумі 786,16 грн., а за угодою від 02.01.07р. - за період з 03.01.08р. по 03.07.08р. в сумі 2253,54 грн.

В стягненні 3016,77 грн. пені слід відмовити (2148,82 грн. пені по угоді від 22.12.06р. та 867,95 грн. пені по угоді від 02.01.07р.), оскільки її нарахування в цій частині здійснено безпідставно.   

Відносно вимоги про стягнення штрафної неустойки, суд вважає за необхідне вказати, що матеріалами справи та даними "Інформаційного центру" господарського суду підтверджено факт порушення 16.09.08р. провадження у справі про банкрутство ВАТ "Корнинський цукровий завод" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (а.с.52-53).

За ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.92р., мораторій  на  задоволення  вимог   кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

За вказаних обставин в стягненні штрафу в сумі 68688,00 грн. (19872,00 грн. по угоді від 22.12.06р. та 48816,00 грн. по угоді від 02.01.07р.) слід відмовити.

Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо клопотання відповідача про  зменшення нарахованих до стягнення штрафних санкцій, то відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Однак, проаналізувавши дані обставини та враховуючи те, що відповідачем не надано доказів в обгрунтування вказаного клопотання, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню в сумі 36253,56 грн., з яких: 27344,00 грн. - основний борг, 5869,86 грн. інфляційних, 3039,70 грн.- пеня. В стягненні 74,82 грн. інфляційних, 3016,77 грн. пені та 68688,00 грн. штрафу суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22,33,49, 69,82-85ГПК України, господарський суд 

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод", 17452, Житомирська обл., Попільнянський р-н., смт. Корнин, вул. Мічуріна, 7, код 00372345

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрпроменерго", м. Київ, вул. Червонопільська ,2а (юр. адреса); 03057, м. Київ, вул. Металістів,11 "А" оф. 9 (адреса для кореспонденції), код 16289617

- 27344,00 грн. - основного боргу;

- 5869,86 грн. - інфляційних нарахувань;

- 3039,70 грн. - пені;

- 362,54 грн. - державного мита;

- 39,60 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.  В стягненні 74,82 грн. інфляційних, 3016,77 грн. пені та 68688,00 грн. штрафу суд відмовляє.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам