Постанова

від 30.11.2006 по справі 52/152-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

30 листопада 2006 р.                                                                                  

№ 52/152-06 

Вищий 

господарський  суду  України 

в складі колегії:

суддів:

Грейц К.В - головуючого,

Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши касаційну скаргу

ПП “Охоронне агентство “ІНЕКС”

на  постанову

від 21.09.2006

Харківського апеляційного

господарського суду

у справі господарського суду

Харківської області № 52/152-06

за позовом

ПП “Охоронне агентство “ІНЕКС”

до

ТОВ “ФСК - Інформ”

про

стягнення 6235,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду

Харківської області від 01.06.2006 у справі №52/152-06 (суддя Білоусова Я.О.)

задоволені позовні вимоги Приватного підприємства “Охоронне агентство

“ІНЕКС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФСК-Інформ” про стягнення

суми 6235,23 грн. за договором про охорону від 24.06.2005, в т.ч. 6022,86 грн.

основного боргу, 180,69 грн. інфляційних витрат, 31,68 грн. 3% річних.

Рішення мотивовано тим, що за

договором від 24.06.2005, термін дії якого 

згідно умови п. 6.1 автоматично продовжився на один рік, тобто, до

30.09.2006, однак, за згодою сторін достроково розірваний 07.02.2006, позивач

свої зобов'язання виконав та надав відповідачеві послуги з охорони об'єкту,

натомість останній взяті на себе зобов'язання не виконав та вартість наданих з

01.01.2006 по 07.02.2006 послуг не сплатив, в зв'язку з чим позовні вимоги

обґрунтовані і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 625 Цивільного

кодексу України.

Колегія суддів Харківського

апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Демченко В.О.,

суддів Барбашової С.В., Гагіна М.В.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв'язку

зі скаргою відповідача, постановою від 21.09.2006 рішення у справі скасувала, в

задоволенні позовних вимог відмовила.

Постанова мотивована тим, що

позивач не підтвердив свої вимоги належними доказами, зокрема, щодо надсилання

відповідачеві рахунків на оплату послуг або пред'явлення вимоги в порядку,

передбаченому частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Позивач з постановою у справі не

згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, рішення у справі

залишити без змін. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що, за його

переконанням, суд апеляційної інстанції припустився порушення норм

процесуального права, зокрема,  ст. ст.

32, 101 ГПК України, врахувавши доводи апеляційної скарги про відсутність

доказів надання послуг і виставлення рахунків на їх оплату, які (доводи)

відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявлялись, та

не прийняв до уваги той факт, що договірні відносини між сторонами закінчились

07.02.2006 за взаємною згодою сторін, натомість рішення суду першої інстанції відповідає

вимогам чинного матеріального та процесуального законодавства та фактичним

обставинам справи.

Представники сторін своїм

процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не

скористались.

Перевіривши у відкритому судовому

засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної

оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого

господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи,

судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 24.06.2005

між Приватним підприємством “Охоронне агентство “ІНЕКС” (охоронне агентство,

позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ФСК-Інформ” (замовник,

відповідач) укладений договір про охорону з додатковою угодою до нього від

01.08.2005.

Відповідно до пункту 1.1 договору

позивач з 24.06.2005 прийняв під охорону територію Харківського

енергоремонтного підприємства, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався

своєчасно здійснювати оплату послуг позивача на умовах і в порядку,

передбаченому цим договором.

Так, згідно з пунктом 2.2 договору

оплата за охорону здійснюється замовником щомісячно, згідно з виставленими

охоронним агентством рахунками. Строки оплати -протягом 5 банківських днів

після отримання рахунку.

Пунктом 6.1. договору строк його

дії встановлений до 30.09.2005 включно та автоматично продовжується на один

календарний рік, якщо сторона не повідомила в письмовій формі за 20 календарних

днів до спливу поточного строку іншу сторону про намір розірвати договір.

Оскільки жодна із сторін письмово

не повідомила у встановлений договором строк іншу сторону про намір його

розірвати, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строк дії договору

продовжився ще на один календарний рік, тобто, до 30.09.2006.

Однак, в подальшому позивач

погодився з пропозицією відповідача про припинення договірних відносин з

07.02.2006, отже, сторони договору домовились про дострокове розірвання

договору, що узгоджується з приписами ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України,

відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою

сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заявляючи позов про стягнення

вартості наданих з 01.01.2006 по 07.02.2006 послуг на підставі ст. 526

Цивільного кодексу України та інфляційних і річних на підставі ст. 625 цього

Кодексу, позивач послався на рахунки № 54 від 31.01.2006 та № 108 від

28.02.2006, однак під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій не

спромігся довести належними і допустимими доказами ні факт надання послуг

охорони в цей період, ані підстав виникнення у відповідача зобов'язання з їх

оплати, адже згідно з пунктом 2.2 договору обов'язок відповідача оплатити

надані послуги пов'язаний саме з моментом отримання ним рахунку, і лише після

перебігу 5 банківських днів з цього моменту відповідач може вважатись таким, що

прострочив оплату, а у позивача виникає право на нарахування інфляційних і

річних.

Частиною 2 статті 530 Цивільного

кодексу України встановлено, що у разі, коли строк (термін) виконання боржником

обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор

має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати

такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок

негайного конання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Колегія суддів погоджується з

висновком суду апеляційної інстанції, що надані позивачем копії рахунків № 54

від 31.01.2006 та № 108 від 28.02.2006 на загальну суму 6022,86 грн. не можуть

вважатись вимогою про їх оплату, пред'явленою в порядку ст. 530 ЦК України

відповідачеві, оскільки відсутні належні докази надсилання, вручення, тощо

вказаних рахунків ТОВ “ФСК-Інформ” та їх отримання відповідачем, а останній

отримання цих рахунків, як і послуг охорони, заперечує.

          Посилання скаржника на порушення

судом апеляційної інстанції меж перегляду справи, встановлених статтею 101 ГПК

України, не приймається до уваги колегії суддів і не спростовує висновків суду

апеляційної інстанції, оскільки заперечення відповідачем надання послуг і

виставлення йому рахунків на їх оплату не є в розумінні цієї норми ні додатково

поданими доказами, ані новими вимогами, а обов'язок доказування і подання

доказів в порядку ст. 33 ГПК України покладається на кожну сторону, в т.ч. на

позивача, який повинен був довести ті обставини, на які він посилався як на

підставу своїх вимог, зокрема, надання відповідачеві послуг охорони і

виникнення у нього зобов'язання з їх оплати.

З урахуванням викладеного, колегія

суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції у справі відповідає

вимогам чинного матеріального та процесуального законодавства, підстав для її

скасування або зміни не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119, 11111  Господарського процесуального кодексу України,

Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 21.09.2006 у справі № 52/152-06 господарського

суду Харківської області залишити без змін.

Касаційну  скаргу ПП “Охоронне агентство “ІНЕКС”

залишити без задоволення.

            Головуючий                                                             

К.В.Грейц

           Судді                                                                                

О.І.Глос

                             С.В.Бакуліна