Рішення

від 19.03.2009 по справі 9/48-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/48-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                    РІШЕННЯ

"19" березня 2009 р.                         № 9/48-38.

      За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Аргос”, м. Луцьк

     До відповідача Приватного підприємства  “Софія”, смт. Маневичі

     Про стягнення 3 348,40 грн. заборгованості

                                                                                               Суддя    Л.І. Соломка

     Представники:

     Від позивача: Мурашко О.П.  –юрист, довіреність від 26.01.2009 р.;

     Від відповідача: н/з.

     Права та обов'язки представнику позивача роз'яснені відповідно до ст.22 ГПК України.

     Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

     Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процессу від представника позивача не поступило.

     Суть спору: Позивач –ТзОВ “Аргос” звернувся до господарського суду  з позовом та просить стягнути з  відповідача –ПП “Софія”3 348,40 грн. заборгованості з врахуванням індексу інфляції та 3% річних за період з березня 2007 р. по грудень 2008 р. за відпущені  паливно-мастильні матеріали по договору №7 та накладних №108 від 28.02.2007 р. та №1035 від 12.04.2007 р. по довіреностях приватного підприємства “Софія”через Олійника А.В.

      Відповідач –ПП “Софія” відзиву на позов не подав повторно, представника у судове засдіання не направив, позову не оспорив, хоча розгляд справи уже відкладався у звґязку з його неявкою, а ухвали суду вручені особисто Олійнику.

      Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача за наявними матеріалами.

      Із досліджених матеріалів справи, господарський суд

                                                                  в с т а н о в и в:

      Згідно накладних №108 від 28.02.2007 р. та №1035 від 12.04.2007 р. (а.с.8,11) на підставі довіреностей серії ЯНИ №374752 від 28.02.2007 р. та серії ЯНИ №374754 від 30.04.2007 р. через Олійника А.В. (а.с.7,10)  відповідач отримав від позивача  паливно-мастильні матеріали на загальну суму 5 661,25 грн.

      Крім того, станом на 01.02.2007 р. у відповідача була заборгованість перед позивачем у сумі 3 644,51 грн.

      Відповідач частково оплатив товар у розмірі 7 022,80 грн. згідно банківських виписок за 02.02.2007 р., 28.02.2007 р., 26.04.2007 р., залишок боргу відповідача становить 2 282,96 грн.

      Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 2 282,96 грн. стверджується:

-          накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей №108 від 28.02.2007 р. та №1035 від 12.04.2007 р. (а.с.8,11);

-          довіреностями на отримання товару через Олійника А.В. серії ЯНИ №374752 від 28.02.2007 р. та серії ЯНИ №374754 від 30.04.2007 р. (а.с.7,10);

-          банківськими виписками  про часткову оплату за 02.02.2007 р., 28.02.2007 р., 26.04.2007 р. (а.с.24-31).

Факт здійснення господарських операцій між ТзОВ «Аргос»та ПП «Софія» стверджується:

-          податковими накладними №858 від 12.04.2007 р., №358 від 28.02.2007 р. (а.с.9,12);

-          реєстром отриманих та виданих податкових накладних ТзОВ «Аргос» за лютий та квітень 2007 р. (а.с.33-53);

-          податковими деклараціями з ПДВ за лютий та квітень 2007 р. (а.с.54-57), де суми ПДВ з господарських операцій з ПП «Софія»включено до податкових зобов'язань товариства по ПДВ.

Договір №7, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не взято до уваги судом, оскільки даний договір не містить дати його  укладення, юридичних адрес та реквізитів сторін, підписів уповноважених осіб, істотних умов договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.3 ст.639 Цивільного кодексу України письмовий  договір є укладеним з моменту підписання його сторонами. Оскільки договір не підписаний сторонами, останній є неукладеним, тому посилання на нього у позовній заяві є безпідставним.

За наявних обставин суд вважає, що договір оформлений шляхом підписання видаткових накладних на паливно-мастильні матеріали.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих  документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

       Таким чином, вимога позивача про сплату суми основного боргу з врахуванням сум інфляційних втрат та період з березня 2007 р. по грудень 2008 р. у сумі 937,05 грн. та 3% річних у сумі 128,39 грн. згідно розрахунку позивача є підставною та підлягає до задоволення.

       Враховуючи те, що  спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, судові витрати по справі, а саме: 102 грн. (3 348,40 грн. х 1%=33,48 грн., але не менше 6-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –102 грн.) державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід стягнути з відповідача на користь позивача.

  Керуючись Цивільним кодексом України, ст.ст.44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                                  в и р і ш и в:

     1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства  “Софія” (Волинська обл., смт. Маневичі, вул.Єршова,19) р/р 260061776 в ВОД АППБ «Аваль», МФО 303569 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос»(43020 м. Луцьк, вул.Рівненська, 25) р/р 26004055499020 в ВГРУ КБ «Приватбанк»м. Луцьк, МФО 303440, ЗКПО 20121705 3 348,40  грн., в тому числі: 2 282,96  грн. основного боргу, 937,05 грн. індексу інфляції за весь час прострочення, 128,39 грн. 3% річних  та 102 грн. витрат по сплаті державного мита і 118 грн. витрат на сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Суддя                                                                           Л.І. Соломка