Рішення

від 12.03.2009 по справі 13/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.09                                                                                 Справа № 13/24

За позовом Харківського акціонерного комерційного Земельного банку м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпол-текс»м. Рубіжне

про стягнення 611 165 грн. 90 коп.

                                          Суддя Яресько Б.В.

Представники:

Від позивачаСердюк Н.Є. дов. № 02-15/243 від 09.02.2009

Від відповідача

Не прибув

У засіданні брали участь:

Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача боргу за кредитом 499733 грн. 12 коп., відсотками за користування кредитом з урахуванням індексу інфляції 101108 грн. 96 коп., штрафних санкцій за прострочення сплати відсотків у розмірі 10234 грн. 82 коп.

Позивач позові підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі 18 вересня 2007 року був укладений договір про надання кредитної лінії за яким позивач зобов'язався  відкрити відповідачу кредитну лінію в сумі 500000 грн. 00 коп., строком з 18 вересня 2007 р. по 10 вересня 2009 року, а відповідач сплачувати за користування кредитом відсотки в розмірі 18 % річних кожного місяця починаючи з 21 числа.

Відповідно до п. 3.9., 4.2.6 договору у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до дати припинення прострочених зобов'язань.  

Відповідно до п. 4.2.3. договору у випадку прострочення виконання зобов'язань позивач має право вимагати дострокове повернення кредиту.

Згідно п. 8.1. договору сторони встановили, що позовна давність за договором становить 10 років.

Зобов'язання за договором позивач виконав, надав відповідачу кредит в сумі 499 733 грн. 12 коп.

Відповідач допустив порушення зобов'язань стосовно повної та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом. За грудень 2007 року відсотки сплачені частково, за січень –грудень 2008 року відсотки не сплачені.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача суму кредиту –499 733 грн. 12 коп., відсотків за користування кредитом з урахуванням індексу інфляції 101234 грн. 82 коп., пеню за прострочення сплати відсотків 10234 грн. 82 коп.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт прострочення відповідачем зобов'язань за договором від 18 вересня 2007 року, та наявність невиконаних грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням викладеного вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –6111 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпол-текс»Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська 31/403 ідентифікаційний код 33264604 на користь Харківського акціонерного комерційного Земельного банку м. Харків, вул. Чернишевська 4, ідентифікаційний код 19358721 борг за кредитом –499 733 грн. 12 коп., відсотки за користування кредитом з урахуванням індексу інфляції 101234 грн. 82 коп., пеню за прострочення сплати відсотків 10234 грн. 82 коп., державне мито у сумі –6111 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

12 березня 2009 року