Постанова

від 22.07.2013 по справі 910/1894/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Справа № 910/1894/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА-СОЛСИФ" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 у справі№ 910/1894/13 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КРОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" доСпільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА-СОЛСИФ" простягнення 85326,73 грн. за участю представників сторін: від позивача: Березовчук М.Л. (довіреність б/н від 20.02.2013), від відповідача: Крупник О.М. (довіреність вих. № 613 від 01.04.2011), ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КРОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" у січні 2013 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА-СОЛСИФ" про стягнення 85326,73 грн. заборгованості за договором підряду № 31п-08 від 08.09.2008.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 у справі № 910/1894/13 (суддя Гумега О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 (колегія суддів у складі: Кондес Л.О. - головуючого, Ропій Л.М., Сітайло Л.Г.), позов повністю задоволено. Стягнуто зі Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА-СОЛСИФ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КРОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" 85326,73 грн. основного боргу, 1720,50 грн. витрат з оплати судового збору.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 у справі № 910/1894/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю (підрядником) та Спільним українсько-французьким підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА-СОЛСИФ" (генпідрядником) 08.09.2008 укладено договір підряду № 31п-08.

Відповідно до пункту 1.1 договору, підрядник приймає на себе зобов'язання організувати та якісно виконати повний комплекс робіт з використанням власних матеріалів та обладнання та передати генпідряднику шляхом підписання акта про прийняття виконаних робіт згідно з вимогами даного договору, а саме:

- влаштування похилої покрівлі головного корпусу в осях 1-20/А-Г в об'ємі 5353,1 м. кв., на об'єкті: ДП "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" по вул. І. Мазепи, 28-30 в м. Києві, що зазначено в додатках 1/1, 1/2 до договору, які є його невід'ємними частинами, у терміни, передбачені договором, а генпідрядник зобов'язаний прийняти комплекс належно виконаних підрядником робіт та оплатити його повну вартість на умовах дійсного договору;

- постачання мідного листа, товщиною 0,6 мм та мідних елементів, в об'ємі орієнтовно 140,0 т.

Згідно з пунктом 1.3 договору, генпідрядник приймає повний комплекс виконаних робіт шляхом підписання двостороннього акта про прийняття повного комплексу робіт та оплачує якісно виконані роботи на умовах договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що орієнтовна динамічна договірна ціна договору, відповідно до погодженого сторонами у встановленому Законом порядку локального кошторису та специфікації, що є невід'ємними частинами даного договору, становить на влаштування покрівлі 30000000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) (додатки 1/1, 1/2).

Відповідно до пункту 4.3.1 договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних генпідрядником актів прийняття виконаних робіт, які подаються підрядником не пізніше 23-го числа звітного місяця. Генпідрядник перевіряє реальність переданих підрядником актів прийняття виконаних робіт на предмет фактично виконаних робіт, підписує їх або направляє письмову обґрунтовану відповідь про відмову від підписання цих актів з переліком недоробок та дефектів, які підлягають усуненню. Генпідрядник розраховується з підрядником за виконані роботи щомісячно в 5-денний термін після підписання акта про прийняття виконаних робіт шляхом безготівкового перерахунку коштів на його поточний рахунок, за умови надходження коштів від замовника будівництва.

За умовами пункту 4.3.2 договору, розрахунки здійснюються після виконання підрядником та прийняття генпідрядником робіт, передбачених договором, вартість яких буде становити частину договірної ціни договору, вказаної у пункті 3.1. та відображати фактично виконані роботи.

Остаточний розрахунок за виконані роботи генпідрядник здійснює тільки після надання підрядником виконавчої документації у повному обсязі (акти на приховані роботи, протоколи випробувань та сертифікати, виконавчі зйомки), що підтверджує якість використаних матеріалів та виконавчої документації у повному обсязі, крім тих матеріалів, які надає генпідрядник.

Пунктом 4.6 договору передбачено оплату генпідрядником послуг у розмірі 5% від договірної ціни (виключаючи вартість матеріалів поставки замовника).

Додатковою угодою № 1 від 17.07.2009 до договору визначено розмір послуг 8% від договірної ціни.

Судами обох інстанцій встановлено, що позивачем на виконання умов договору в жовтні - грудні 2008 року. червні, серпні, жовтні, листопаді 2009 року; листопаді, грудні 2010 року; січні, лютому, травні, червні, серпні-листопаді 2011 року виконано роботи на загальну суму 6558224,83 грн., результати яких передано відповідачу за актами приймання виконаних підрядних (будівельних) робіт (за формою № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних (будівельних) робіт (за формою № КБ-3) за вказані періоди, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками підприємств сторін.

Позивачем здійснено поставку відповідачу матеріалів на загальну суму 5996397,16 грн., отримання яких уповноваженим представником відповідача підтверджується видатковими накладними № 085 від 29.12.2008 на суму 4370579,28 грн., № 0001 від 03.02.2009 на суму 1625817,88 грн. та довіреностями серії ЯПС № 138669 від 29.12.2008, серії ЯПС № 138752 від 03.02.2009.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору, оплатив виконані позивачем роботи та поставлені матеріали частково на суму 11685560,03 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками за 09.09.2008, 30.09.2008, 19.11.2008, 10.12.2008, 29.12.2008, 14.01.2009, 03.02.2011, 18.02.2011, 18.03.2011, 21.03.2011, 10.06.2011, 12.09.2011, 21.10.2011, 29.11.2011.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (частина 2 статті 837 Цивільного кодексу України ).

Частиною 1 статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України , оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" (чинний на момент укладення сторонами спірного договору та виконання підрядних робіт у 2008-2009 роках), наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009, № 554 "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3 є належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість.

Судами обох інстанцій встановлено, що здійснення відповідачем часткової оплати за виконані позивачем роботи та поставлені матеріали підтверджується банківськими виписками на суму 11685560,03 грн.

Матеріалами справи підтверджується здійснення сторонами зарахування наданих послуг в оплату виконаних робіт та взаємозаліки заборгованості на загальну суму 783735,23 грн., що підтверджується відповідними актами, протоколами, угодами взаємозаліку зустрічних вимог, заборгованості, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про стягнення відповідача 85326,73 грн. заборгованості.

Відповідно до пункту 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни рішення та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА-СОЛСИФ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 у справі № 910/1894/13 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 у справі № 910/1894/13 залишити без змін.

Головуючий - суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.