Постанова

від 24.07.2013 по справі 5008/976/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 5008/976/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіОстапенка М.І., суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіСтратієнко Л.В., за участю представників сторін від позивачане з'явився; від відповідачане з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатблок" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року у справі№ 5008/976/2012 Господарського суду Закарпатської області за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатблок" простягнення 40284,72 грн та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатблок" доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 простягнення 234025,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4) звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатблок" (надалі - ТОВ "Закарпатблок") 28774,80 грн - заборгованість з орендної плати за червень - жовтень 2012 року та 11509,92 грн - неустойку за користування орендним майном за час прострочення повернення майна.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № б/н від 02.01.2013 року щодо внесення орендної плати та простроченням виконання зобов'язання щодо звільнення орендного приміщення після припинення договору оренди .

ТОВ "Закарпатблок" позов не визнало, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що термін дії оренди від 02.01.2012 року становить 11 місяців з моменту прийняття об'єкта, у сторін не було ніяких домовленостей про дострокове розірвання договору, а тому орендодавець не має право вимагати сплати неустойки за вересень та жовтень 2012 року. Крім того, відповідач зазначив, що з 22.06.2012 року до 24.07.2012 року та з 03.09.2012 року до 23.10.2012 року орендне майно не могло бути ним використане за призначенням у зв'язку з відключенням електричної енергії за заявою ФОП ОСОБА_4 Крім того, звертає увагу суду на перешкоджання з боку позивача у вивезенні обладнання з об'єкту оренди.

Відповідач подав зустрічний позов до ФОП ОСОБА_4 про стягнення 234025,00 грн збитків у вигляді неодержаних доходів. В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом вказав, що ФОП ОСОБА_4 безпідставно відключила від електропостачання орендоване ТОВ "Закарпатблок" приміщення, у зв'язку з чим, позивач не міг використовувати приміщення у господарській діяльності за призначенням і йому були завдані збитки у вигляді упущеної вигоди.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2012 року (суддя Швед С.Б.) в задоволенні зустрічного та первісного позовів відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд виходив з того, що у матеріалах справи відсутні і позивачем суду не подані докази, які б свідчили про передачу саме ним в оренду передбаченого в п. 1.1.3 договору оренди виробничого приміщення площею 300 кв.м. та прилеглої ділянки у розмірі 400 кв.м., а долучений до матеріалів справи акт від 03.01.2012 року таким не є таким доказом, оскільки не містить підпису позивача, як орендодавця.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено прямого та безпосереднього зв'язку між діями відповідача щодо відключення електроенергії та фінансовими втратами товариства від таких дій, а також не доведено вжиття заходів щодо одержання ним неодержаних доходів (упущеної вигоди).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року (колегія суддів в складі : головуючого судді Хабіб М.І., суддів : Зварич О.В. та Якімець) рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2012 року у справі № 5008/976/2012 в частині відмови в задоволенні первісного позову скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Закарпатблок" на користь ФОП ОСОБА_4 28774,80 грн заборгованості з орендної плати та 1149,64 грн судового збору; в задоволенні позову в частині стягнення 11509,92 грн неустойки відмовлено; рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2012 року у справі № 5008/976/2012 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишено без змін.

Скасовуючи рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2012 року у справі № 2/23/5022-303/2012 в частині відмови в задоволенні первісного позову про стягнення 28774,80 грн заборгованості з орендної плати, Львівський апеляційний господарський суд виходив з того, що факт передачі орендарю об'єкту оренди у користування та володіння підтверджується актом приймання-передачі майна від 03.01.2012 року, і підписання цього акту не орендодавцем, а власником майна, не може бути підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати за користування майном, яке фактично йому було передане в користування; позивачем доведена сума заборгованості з орендної плати; відповідач належними доказами не довів наявність обставин, які б звільняли його від здійснення орендної плати. В задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в сумі 11509,92 грн, нарахованої орендодавцем за вересень, жовтень 2012 року за неповернення майна, суд апеляційної інстанції відмовив, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували дострокове розірвання договору оренди.

Суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2012 року у справі № 5008/976/2012 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишив без змін, погодившись з висновками суду першої інстанції про те, що в діях відповідача за зустрічним позовом в спірних з позивачем правових відносинах відсутній склад цивільного правопорушення і, відповідно, - підстави для притягнення його до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди).

ТОВ "Закарпатблок" в касаційній скарзі просить суд скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2012 року у справі № 5008/976/2012 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року в частині прийняття нового рішення про стягнення з ТОВ "Закарпатблок" 28774,80 грн заборгованості з орендної плати та залишення без змін рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2012 року у справі № 5008/976/2012 про відмову в задоволенні зустрічного позову, мотивуючи касаційну скаргу тим, що при розгляді справи суди неповно з'ясували обставин, що мають значення для справи, порушили норми матеріального та процесуального права (ст.ст. 16, 22, 611, 623, 762, 1166 Цивільного кодексу (надалі - ЦК) України, ст.ст. 193, 224, 225, 226 Господарського кодексу (надалі - ГК) України, ст.ст. 4 7 , 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України); а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду та постанови апеляційної інстанції, щодо відсутності підстав для притягнення ФОП ОСОБА_4 до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди), зроблені без врахування дійсних обставин справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку щодо задоволення касаційної скарги частково, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 02.01.2012 року між сторонами у справі було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_4 (надалі - орендодавець) передала, а ТОВ "Закарпатблок" (надалі - орендар) прийняв в строкове платне користування частину виробничого цеху площею 300 кв.м. з прилеглою ділянкою 400 кв.м (надалі - об'єкт оренди). Термін дії оренди становить 11 місяців з моменту прийняття об'єкта, що орендується (а.с. 6-7 т. 1).

Суд апеляційної інстанції встановив, що об'єкт оренди ФОП ОСОБА_4 орендує за договором оренди від 02.01.2012 року, який укладений між нею та власником будівлі та земельної ділянки ОСОБА_5 (а.с. 13 т. 1).

Суд апеляційної інстанції також встановив, що 03.01.2012 року об'єкт оренди фактично був переданий у користування та володіння ТОВ "Закарпатблок", що не заперечує орендар та підтверджено актом передачі -приймання частини виробничого приміщення, що підписаний власником власником цеху та земельної ділянки ОСОБА_5 та директором ТОВ "Закарпатблок" Клвач В.С. (а.с. 23 т. 1).

Пунктом 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Апеляційний господарським суд встановив, що в червні - жовтні 2012 року орендар не виконав свій обов'язок щодо внесення орендної плати в розмірі, який визначений в п. 4.1 договору оренди (720 дол. США в перерахунку на грн. згідно офіційного курсу НБУ на день оплати), сума боргу відповідача за первісним позовом з орендної плати за цей період становить 28761,40 грн; відповідач за первісним позовом відповідає за обставини, через які об'єкт оренди ним не використовувався, оскільки відключення орендаря від електропостачання було здійснено у зв'язку з наявністю у нього заборгованості за поставлену електроенергію.

Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 28761,40 грн заборгованості з орендної оплати та скасував рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову в цій частині, оскільки висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, щодо відсутності підстав у орендодавця права вимагати стягнення орендної плати з підстав відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б свідчили про передачу саме ним відповідачу в оренду передбаченого в п. 1.1.3 договору оренди виробничого приміщення площею 300 кв.м. та прилеглої ділянки у розмірі 400 кв.м, не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський помилково відмовив у стягненні орендної заборгованості з підстав підписання акту приймання передачі майна власником цього майна, а не орендодавцем.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення орендної плати за заявлений позивачем період та вважає їх передчасними, оскільки таких висновків суд, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, дійшов при неповному встановлені обставин справи.

Так, у відзиві на позовну заяву, зустрічному позові та апеляційній скарзі ТОВ "Закарпатблок" неоднаразово наголошувало на тому, що з 22.06.2012 року до 24.07.2012 року та з 03.09.2012 року до 23.10.2010 року обєкт оренди не міг бути ним використаний за призначенням у господарській діяльності у зв'язку з відключенням електричної енергії за заявою ФОП ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_4 цей факт не оспорює.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову, відповідні доводи ТОВ "Закарпатблок" не взяв до уваги, зазначивши лише, що постачання електроенергії для ТОВ "Закарпатблок" було припинене 26.06.2012 року по причині несплати 691,85 грн боргу за спожиту електроенергію. Разом з тим, апеляційний господарський суд не зазначив докази, на підставі яких він дійшов висновку про наявність у ТОВ "Закарпатблок" вказаної заборгованості. Обставини, з яких було припинено постачання електроенергії з 03.09.2012 року та правомірність дій ФОП ОСОБА_4 щодо подання відповідної заяви до Мукачівського МРЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго", суд апеляційної інстанції взагалі не з'ясував, хоча встановлення цих обставин має істотне значення для правильного вирішення даного спору, оскільки згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Суд першої інстанції дані обставини також не з'ясовував.

Крім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення первісного позову, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що у договорі сторони визначили різний розмір орендної плати, так у місяці ведення господарської діяльності орендна плата становить 720 дол. США, а у місяці зберігання обладнання - 360 дол. США. Стягуючи суму заборгованості, виходячи з щомісячного розміру орендної плати - 720 дол. США, суд апеляційної інстанції не обґрунтував прийняте ним рішення в цій частині.

За таких обставин, судові рішення в частині розгляду первісного позову про стягнення заборгованості з орендної плати за червень - жовтень 2012 року не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Оскільки протиправність поведінки є одним з елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, а це питання суди з'ясували з недостатньою повнотою, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 43 ГПК України), прийняті у справі судові рішення в частині розгляду зустрічного позову також підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Прийняті у справі судові рішення в частині вирішення позову про стягнення 11509,92 грн неустойки за користування орендним майном за час прострочення повернення майна жодною із сторін не оскаржуються, а тому не перевіряються судом касаційної інстанції.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене у постанові, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити доводи сторін та подані ними докази, що мають значення для її розгляду, вичерпно встановити права і обов'язки сторін, і виходячи з цього, - визначитись із застосуванням усіх норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, здійснити належну правову кваліфікацію відносин сторін та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатблок" задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року та рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2012 року у справі № 5008/976/2012 в частині розгляду первісного позову про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 28774,80 грн та в частині розгляду зустрічного позову про стягнення 234025,00 грн збитків (упущеної вигоди), а справу в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Остапенко М.І. Суддя Кондратова І.Д. СуддяСтратієнко Л.В.