ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.10.2013 Справа № 5008/976/2012
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево
до товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатблок", м. Мукачево
про стягнення суми 40284 грн. 72 коп. (в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 28774 грн. 80 коп.)
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатблок", м. Мукачево
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево
про стягнення суми 234025 грн. збитків.
Суддя господарського суду - В.В.Мокану
представники :
Позивача - ОСОБА_2, довіреність № 307 від 13.03.2013 року
Відповідача - Ковач В.С., директор
В судових засіданнях 19.09.2013 року та 01.10.2013 року брали участь вищевказані представники, оголошувались перерви у відповідності до ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Мукачево заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатблок", м. Мукачево про стягнення суми 40284 грн. 72 коп., в тому числі 28774 грн.80 коп. заборгованості по орендній платі та 11509 грн. 92 коп. неустойки. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 15.11.2012 року прийнято до розгляду зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатблок", м. Мукачево до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево про стягнення суми 234025 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.12.2012 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року рішення господарського суду Закарпатської області від 28.12.2012 року в частині відмови в задоволенні первісного позову скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково, стягнуто з ТОВ „Закарпатблок" на користь ФОП ОСОБА_1 28774 грн. 80 коп. заборгованості з орендної плати та 1149 грн. 64 коп. судового збору; в задоволенні позову в частині стягнення 11509 грн. 92 коп. неустойки відмовлено; рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2013 року у справі № 5008/976/2012 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року та рішення господарського суду Закарпатської області від 28.12.2012 року в частині розгляду первісного позову про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 28774 грн. 80 коп. та в частині розгляду зустрічного позову про стягнення 234025 грн. збитків. Справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.10.2013 року у справі № 5008/976/2012
Постановою суду касаційної інстанції констатовано, що судові рішення в частині вирішення позову про стягнення 11509 грн. 92 коп. неустойки за користування орендним майном за час прострочення повернення майна жодною із сторін не оскаржуються, тому не перевіряються судом касаційної інстанції. Щодо інших позовних вимог, звернуто увагу на необхідність з'ясування обставин, з яких було припинено постачання електроенергії з 03.09.2012 року, та правомірність дій ФОП ОСОБА_1 щодо подання відповідної заяви до Мукачівського МРЕМ ПАТ „Закарпаттяобленерго"; дослідження доказів наявності у ТОВ „Закарпатблок" боргу за спожиту електроенергію; обґрунтування розміру орендної плати, оскільки у договорі сторони визначили різний розмір орендної плати; більш повного дослідження елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, протиправності поведінки при вирішенні питання про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.
Ухвалою господарського суду від 13.08.2013 року справу № 5008/976/2012 у відповідній частині прийнято до провадження суддею Мокану В.В.
Під час нового розгляду справи позивач за первісним позовом повністю підтримала позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 28774 грн.80 коп. Пояснила, що об'єкт оренди передано орендарю у належному стані, придатному для ведення господарської діяльності. Оскільки завезення та монтаж обладнання для виготовлення блоків потребувало часу, сторони домовились про диференційований розмір орендної плати, а саме, місяцями зберігання обладнання визначалися місяці, під час яких завозилось та монтувалось обладнання для виробництва блоків, наступний час - це місяці ведення господарської діяльності. Щодо використання орендарем електричної енергії наголосила, що виробництво будівельних блоків належить до виробництва з підвищеною небезпекою та потребує відповідного дозволу на проведення робіт та укладення договору на постачання електроенергії з організацією, яка має право здійснювати електропостачання; оформлення необхідних документів потребувало значного часу, тому керівник ТОВ „Закарпатблок" домовився тимчасово підключитися до електролічильника ТОВ „Алекс-Т", яке мало всі дозвільні документи на споживання електроенергії, не здійснювало господарську діяльність, а розпочинало процедуру ліквідації підприємства; 3 вересня 2012 року ТОВ „Алекс-Т" звернулося до Мукачівського МРЕМ про розірвання договору поставки електроенергії у зв'язку з початком процедури ліквідації. Наголошує на відсутності будь - якого відношення орендодавця до відключення орендованих товариством приміщень від електромережі, оскільки між сторонами договору оренди ніяких відносин щодо електропостачання не існувало. Проти зустрічного позову заперечила, посилаючись на відсутність у її діях складу цивільного правопорушення.
Відповідач за первісним позовом ТОВ „Закарпатблок" у доповнення до раніше поданих пояснень інформував, що надання йому в оренду придатного до використання об'єкту включало і послуги з електропостачання, вартість яких включено до погоджених розмірів орендної плати; окремо кошти за електроенергію товариством ОСОБА_1 не перераховувались. Наголосив, що виробництво на орендованому об'єкті у зв'язку зі специфікою виробництва, яке залежить від погодних умов, почалося в травні 2012 року, що підтверджено наказом по ТОВ „Закарпатблок" та відповідною звітністю товариства. Період до 03.05.2012 року оцінює як термін зберігання обладнання, оплата за який мала здійснюватися в сумі 11520 грн. (2880 грн. х 4 місяці). Посилаючись на акти від 25.06.2012 року та від 03.09.2012 року та лист Мукачівського МРЕМ від 13.09.2012 року, стверджує про відключення орендодавцем електропостачання у періоди з 22.06.2012 року по 24.07.2012 року та з
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.10.2013 року у справі № 5008/976/2012
03.09.2012 року та припинення з 03.09.2012 року орендарю доступу до завозу матеріалів і роботи підприємства. В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на те, що договір оренди в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України, розірваний не був; вину ОСОБА_1 у завданні збитків вбачає у припиненні постачання електроенергії на об'єкт та вивезенні обладнання з приміщення цеху, що підтверджує вищевказаною довідкою МРЕМ, постановами про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.09.2012 року, від 11.10.2012 року, від 31.10.2012 року, повідомленням про порушення досудового розслідування від 27.11.2012 року, протоколом огляду місця події від 14.12.2012 року, рапортом чергового інспектора Мукачівського МВ від 09.10.2012 року, поясненнями ОСОБА_1 працівникам Мукачівського МВ від 23.10.2012 року та даною нею розпискою про взяття обладнання на зберігання. Спростовує твердження ОСОБА_1 про відсутність її відношення до ТОВ "Алекс-Т", посилаючись на факти її перебування в складі засновників ТОВ „Алекс-Т", наявність у неї статусу директора ТОВ „Алекс-Т" на час припинення електропостачання, надані їй довіреності від 29.03.2012 року та від 18.04.2011 року.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
По первісному позову:
Між сторонами спору 02.01.2012 року було укладено договір оренди, відповідно до умов якого фізична особа - підприємець ОСОБА_1 як орендодавець надає, а товариство з обмеженою відповідальністю „Закарпатблок" як орендар приймає в строкове платне користування частину виробничого цеху площею 300 кв. м з прилеглою ділянкою площею 400 кв. м , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 терміном на 11 місяців для здійснення господарської діяльності.
Власником приміщення і земельної ділянки, які є об'єктом оренди за вищевказаним договором, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.09.2010 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 541032 є ОСОБА_5, у якого ОСОБА_1 орендує приміщення площею 1000 кв. м з прилеглою ділянкою площею 1000 кв. м за договором оренди від 02.01.2012 року, умовами якого орендарю надано право передавати об'єкт в суборенду (п. 6.2.3).
Передачу об'єкту оренди ТОВ „Закарпатблок" підтверджено актом передачі -прийняття від 03.01.2012 року, підписаним власником об'єкту ОСОБА_5 та директором ТОВ „Закарпатблок".
Судом встановлено, що договір оренди від 02.01.2012 року, укладений терміном на 11 місяців, достроково припинений не був, оскільки домовленості сторін про дострокове розірвання договору досягнуто не було: пропозиція про розірвання договору з 03.09.2012 року, висловлена ТОВ „Закарпатблок" у претензії від 17.09.2012 року з підстав припинення електропостачання об'єкту з вини орендодавця, ОСОБА_1 прийнята не була; водночас, її пропозицію про дострокове розірвання договору оренди у зв'язку з порушенням орендарем зобов'язань по сплаті орендної плати ТОВ „Закарпатблок" також не прийняло.
За умовами пункту 4.1 договору розмір орендної плати складає: у місяці ведення господарської діяльності - 720 дол. США в перерахунку на гривні згідно з офіційним курсом НБУ на день оплати; у місяці зберігання обладнання - 360 дол. США в перерахунку на гривні згідно з офіційним курсом НБУ на день оплати. Сторонами узгоджено, що орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 5 числа кожного місяця (п. 4.2).
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.10.2013 року у справі № 5008/976/2012
За твердженням позивача зобов'язання по сплаті орендної плати виконано відповідачем неналежно, заборгованість складає 28774 грн. 80 коп. При цьому до матеріалів справи долучено два розрахунки, які містять різні періоди нарахування. Згідно розрахунку, долученого до позовної заяви (арк. справи 18 т. 1 ), за період з січня по жовтень 2012 року підлягала до сплати орендна плата в сумі 57536 грн. 20 коп., сплачено у період з січня по травень 2012 року 28761 грн. 40 коп., заборгованість за червень-жовтень 2012 року складає 28774 грн. 80 коп. У наступному розрахунку (арк. справи 60 т. 1) позивачем відображено період з листопада 2011 року по серпень включно 2012 року та визначено, що нарахована за період з січня по серпень включно 2012 року орендна плата складає 45734 грн. 80 коп., сплачено орендарем 16960 коп. у період з листопада 2011 року по травень включно 2012 року, заборгованість складає 28774 грн. 80 коп.
Фактична сплата відповідачем орендної плати в сумі 16960 грн. підтверджена виписками банку з рахунку клієнта (арк. справи 61-64, т. 1). Графа „призначення платежу" у кожній виписці містить посилання на рахунки; на вимогу суду подати копії всіх рахунків сторони пояснили, що фактично були виписані лише рахунки № 1 від 15.11.2011 року та рахунок № 2 від 12.12.2011 року, інших рахунків не існує. Відображення у першому розрахунку фактичної сплати суми 28761 грн. 40 коп. позивач пояснила наявністю між сторонами на час складення розрахунку домовленості про передачу частини готової продукції в рахунок орендної плати, яка в наступному була скасована відповідачем. В судовому засіданні позивачем підтверджено заявлену вимогу про сплату заборгованості в сумі 28774 грн. 80 коп. за період з червня по жовтень 2012 року.
Відповідачем підтверджено розмір суми фактичної оплати з врахуванням платежів, здійснених у 2011 році, та наголошено, що суми нарахувань орендної плати орендодавцем завищені, оскільки у період з січня по квітень включно виробництво продукції не відбувалось, оплата за оренду підлягала визначенню виходячи з суми 360 доларів США. Крім того, у період з 22.06.2012 року по 24.07.2012 року та з 03.09.2012 року виробництво було зупинено внаслідок відключення електропостачання з вини орендодавця ОСОБА_1, що, на думку відповідача, є підставою для звільнення його від орендних платежів за період з 22.06.2012 року по 24.07.2012 року та з 03.09.2012 року по 23.10.2012 року. За розрахунком відповідача сума боргу становить 15 грн.
Дослідивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про правомірність нарахування протягом періоду січень-квітень 2012 року орендної плати, виходячи з розміру 360 доларів США, зважаючи на подані відповідачем докази початку виробництва з травня місяця, та визначення розміру орендної плати за травень, виходячи з суми 720 доларів США. Нарахована за січень - травень 2012 року орендна плата, виходячи з встановлених НБУ курсів долара США на 5 число кожного місяця, складає 17256 грн.67 коп. Фактично сплачено відповідачем з врахуванням сум, перерахованих у 2011 році, суму 16960 грн. Недоплачена відповідачем сума не стосується періоду, за який заявлено позов, судом до уваги не приймається.
За період з червня по жовтень включно орендна плата визначена позивачем виходячи з розміру 720 доларів США, що складає 28774 грн.80 коп., фактичних платежів протягом цього періоду не відбулось. Нарахована позивачем сума орендної плати визначена у відповідності до умов договору оренди, підлягає стягненню.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.10.2013 року у справі № 5008/976/2012
Посилання відповідача на ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає, судом до уваги не приймається з огляду на наступне.
Аналіз укладеного між сторонами спору договору оренди від 02.01.2012 року показує, що умову про включення до розміру орендної плати будь - яких експлуатаційних витрат орендаря договір не містить. Більш того, за умовами договору оренди (п. 6.1.3) орендар зобов'язався нести всі витрати з експлуатації об'єкту, що орендується. Витрати на електроспоживання належать до експлуатаційних витрат.
Відповідно до Закону України „Про електроенергетику" від 16.10.1997 року № 575/97-ВР з наступними змінами суб'єкти господарської діяльності, що використовують енергію для власних потреб, є споживачами енергії. За нормою ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 з наступними змінами, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін; споживання електричної енергії без договору не допускається.
Судом з'ясовано, що договір на постачання електроенергії з Мукачівським МРЕМ відповідачем не укладався, договірні відносини на постачання електричної енергії за адресою АДРЕСА_2 існували між Мукачівським МРЕМ ПАТ „Закарпаттяобленерго" та товариством з обмеженою відповідальністю „Алекс-Т". Споживання електроенергії за відсутності належним чином укладеного договору суперечить наведеним вище нормам чинного законодавства.
Враховуючи, що відповідачем не доведено факту узгодження з орендодавцем питання про включення витрат на електроенергію до орендної плати, позивачем наявність таких домовленостей заперечується, суд дійшов висновку, що відключення об'єкту оренди від електропостачання, внаслідок якого було зупинено виробництво блоків, не належить до обставин, за які орендар не відповідає, підстави для застосування ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України відсутні. Вирішення питання споживання електроенергії на орендованому об'єкті у відповідності до чинного законодавства належить до обов'язків господарюючого суб'єкта - споживача електроенергії. Відповідачем не подано доказів вчинення дій по забезпеченню електропостачання виробничого процесу у відповідності до нормативно встановлених правил. Звернення ОСОБА_1 як директора ТОВ „Алекс-Т" до Мукачівського МРЕМ з заявами про припинення подачі електроенергії стосується договірних відносин ТОВ „Алекс-Т" з енергопостачальною організацією, у яких ТОВ „Закарпатблок" участі не брало.
З огляду на викладене, первісний позов у розглянутій частині підлягає задоволенню шляхом стягнення з ТОВ „Закарпатблок" суми 28774 грн. 80 коп. заборгованості по орендній платі з віднесенням на відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 1149 грн.64 коп.
По зустрічному позову:
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.10.2013 року у справі № 5008/976/2012
Вимоги про стягнення збитків в сумі 234025 грн. у вигляді упущеної вигоди, які виникли внаслідок неодержання прибутку у період вимушеного простою, заявлені позивачем на підставі ч. 1 ст. 224 ГК України та п. 2 ч. 1 ст. 225 ГК України, обґрунтовані посиланням на докази перешкоджання йому у здійсненні господарської діяльності з боку орендодавця ФОП ОСОБА_1 шляхом припинення електропостачання та вивезення обладнання з виробничого приміщення.
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. За нормою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
За загальними принципами цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як - то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. Згідно з частиною другою статті 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Зі змісту вищенаведених матеріально - правових норм вбачається, що збитки мають бути прямими та має існувати причинно - наслідковий зв'язок між діями боржника та збитками.
Отже, в даному випадку для стягнення збитків з відповідача необхідно довести протиправність його поведінки, тобто довести, що відповідач порушив взяті на себе за договором оренди зобов'язання. При цьому тягар доведення протиправності поведінки та вини відповідача, наявності втраченої вигоди та обґрунтування її розміру покладається на позивача.
Заявлена до стягнення сума збитків розрахована за період з 22.06.2012 року по 24.07.2012 року та з 03.09.2012 року по 23.10.2012 року, загалом за 55 робочих днів, коли підприємство не могло здійснювати господарську діяльність через відключення електроенергії. Встановлені судом обставини, пов'язані з питанням забезпечення господарської діяльності ТОВ „Закарпатблок" електропостачанням, наведені вище при вирішенні первісного позову. Судом, зокрема, встановлено відсутність у договорі оренди зобов'язання орендодавця нести витрати на електроспоживання орендаря. Факт врегулювання орендарем питання енергопостачання з ТОВ „Алекс-Т" представником ТОВ „Закарпатблок" заперечується. За інформацією Мукачівського МРЕМ ПАТ „Закарпаттяобленерго" постачання електроенергії до приміщення цеху за адресою: АДРЕСА_2 здійснювалось на підставі договору, укладеного ПАТ „Закарпаттяобленерго" з ТОВ „Алекс-Т". Участь ОСОБА_1 як директора ТОВ „Алекс-Т" у вирішенні питань електропостачання за укладеним між
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.10.2013 року у справі № 5008/976/2012
ПАТ „Закарпаттяобленерго" та ТОВ „Алекс-Т" договором не може бути визнана протиправною дією ОСОБА_1 як фізичної особи - підприємця за договором оренди з огляду як на різний статус ОСОБА_1 у різних правовідносинах, так і на недоведеність існування відносин з електрозабезпечення між ТОВ „Алекс-Т" та ТОВ „Закарпатблок". Таким чином, наявними матеріалами справи не доведено факту протиправності поведінки ФОП ОСОБА_1 та її вини у припиненні електропостачання на орендований об'єкт, оскільки орендар в порушення чинного законодавства не уклав договір на постачання електроенергії з Мукачівським МРЕМ.
Щодо аргументів позивача про перешкоджання відповідачем у завезенні матеріалів, вивозі продукції, відновленні електропостачання, підтверджених документально копіями звернень до правоохоронних органів, суд зазначає, що такі звернення не можуть бути визнані належними доказами з огляду на ст. 35 ГПК України, відповідно до якої лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Будь - яких доказів звернення до суду в порядку господарського судочинства з позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні орендованим майном ТОВ „Закарпатблок" не подано.
Враховуючи викладені вище обставини та приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив:
1. Первісний позов в частині стягнення орендної плати задоволити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатблок", м. Мукачево, вул. І.Зріні, 106 (код ЄДРПОУ 35355609) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму 28774 (двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 80 коп. заборгованості по орендній платі та 1149 (одна тисяча сто сорок дев'ять) грн. 64 коп. судового збору.
3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
4. Судові витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом віднести на позивача ТОВ „Закарпатблок".
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 10.10.2013 року.
Суддя Мокану В.В.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2013 |
Оприлюднено | 14.10.2013 |
Номер документу | 34051793 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Мокану В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні