Рішення

від 11.07.2013 по справі 908/1680/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 5/30/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2013 Справа № 908/1680/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрокомплекс» (69006, м. Запоріжжя, вул. Сорок Років Радянської України, 15/40-а)

До відповідача: Приватного підприємства «Муссон» (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 135, кв. 78)

про стягнення 107 883,48 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача: Шапран А.А., договір № 2013/03 від 01.03.2013р., адвокат

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

15.05.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрокомплекс» звернулося до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Муссон" заборгованості у сумі 107 883, 48 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.2013 справу №5009/1680/13 прийнято до свого провадження, присвоєно справі номер провадження №5/30/13, порушено провадження у справі № 5009/1680/13, судове засідання призначено на 24.06.2013. Також, разом з позовною заявою на адресу суду надійшло клопотання №б/н від 15.05.2013 про вжиття заходів до забезпечення позову. На час винесення ухвали про порушення провадження у справі були відсутні підстави для його задоволення. Ухвалою суду від 27.05.2013 розгляд справи № 908/1680/13 перенесено на 25.06.2013. Розгляд справи відкладався до 11.07.2013. В судовому засіданні 11.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач повністю підтримав позовні вимоги та надав суду пояснення, відповідно до яких на протязі 2011 - 2013 років між позивачем та ПП "Муссон" склалися договірні відносини щодо постачання товару, визначеного в видаткових накладних на загальну суму 107 883, 48 грн. В зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 11.07.2013 складає 107 883, 48 грн. Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 181, 265 ГК України та ст.ст. 1, 2, 54-58 ГПК України позивач просить позов задовольнити. Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у розмірі 10 780, 35 грн.

Також, в судовому засіданні 11.07.2013 позивач надав уточнення до клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову № б/н від 15.05.2013, а саме: просить суд накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства «Муссон» (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 135, кв. 78, код ЄДРПОУ 30399018) на суму позовних вимог на розрахунковому рахунку № 26003013016142 в ПАБ «Сбербанк России», МФО 320627.

Клопотання судом задоволено.

Відповідач у судове засідання 11.07.2013 вдруге не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 15.05.2013, від 25.06.2013 суду не надав. Про дати, час та місце призначених судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення № 0217609 від 17.05.2013, відповідно до якого уповноваженим належним чином представником ПП «Муссон» 21.05.2013 було отримано ухвалу господарського суду Запорізької області про порушення провадження у справі №908/1680/13 від 15.05.2013.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

На протязі 2011 - 2013 років між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрокомплекс" зобов'язалася здійснити передачу товару на загальну суму 107 883, 48 грн., а відповідач, в свою чергу, мав прийняти та оплатити отриманий товар.

Як свідчать надані до суду документи, представник відповідача на підставі довіреностей № 246 від 10.05.2011, № 248 від 12.05.2011, № 277 від 06.06.2011, № 339 від 03.08.2011, № 351 від 29.08.2011, № 360 від 30.08.2011, № 308 від 07.07.2011, № 410 від 22.09.2011, № 415 від 28.09.2011, № 434 від 07.10.2011, № 455 від 17.10.2011, № 473 від 24.10.2011, № 483 від 28.10.2011, № 515 від 10.11.2011, № 541 від 18.11.2011, № 572 від 30.11.2011, № 256 від 26.03.2012, № 267 від 28.03.2012, № 290 від 04.04.2012, № 298 від 09.04.2012, № 308 від 11.04.2012, № 314 від 17.04.2012, № 333 від 19.04.2012, № 365 від 26.04.2012, № 385 від 15.05.2012, № 395 від 25.05.2012, № 401 від 28.05.2012, № 402 від 29.05.2012, № 410 від 31.05.2012, № 423 від 08.06.2012, № 426 від 11.06.2012, № 558 від 13.08.2012 отримав у позивача товар, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0001329 від 11.05.2011, № РН-0001348 від 12.05.2011, №РН-0001637 від 06.06.2011, № РН-0001671 від 06.06.2011, №РН-0001989 від 18.07.2011, № РН-0002146 від 28.07.2011, № РН-0002301 від 10.08.2011, № РН-0002339 від 12.08.2011, № РН-0002534 від 30.08.2011, № РН-0002536 від 30.08.2011, № РН-0002535 від 30.08.2011, № РН-0002537 від 30.08.2011, №РН-0002986 від 22.09.2011, №РН-0002889 від 28.09.2011, №РН-0003004 від 07.10.2011, №РН-0003145 від 17.10.2011, №РН-0003146 від 17.10.2011, №РН-0003217 від 25.10.2011, №РН-0003310 від 27.10.2011, №РН-0003309 від 01.11.2011, №РН-0003454 від 11.11.2011, №РН-0003600 від 23.11.2011, №РН-0003749 від 30.11.2011, №РН-0003750 від 30.11.2011, №РН-0005163 від 26.03.2012, № РН-0005164 від 26.03.2012, № РН-0005199 від 29.03.2012, № РН-0005198 від 29.03.2012, №РН-0005346 від 09.04.2012, № РН-0005368 від 09.04.2012, №РН-0005402 від 12.04.2012, №РН-0005403 від 12.04.2012, №РН-0005441 від 17.04.2012, №РН-0005478 від 19.04.2012, №РН-0005588 від 26.04.2012, № РН-0005607 від 26.04.2012, № РН-0005608 від 26.04.2012, №РН-0005814 від 15.05.2012, № РН-0005815 від 15.05.2012, №РН-0005967 від 25.05.2012, № РН-0005968 від 25.05.2012, № РН-0005969 від 25.05.2012, №РН-0006001 від 29.05.2012, № РН- 0006002 від 29.05.2012, №РН-0006042 від 31.05.2012, №РН-0006134 від 08.06.2012, №РН-0006147 від 11.06.2012, № РН-0006148 від 11.06.2012, №РН-0006149 від 11.06.2012, № РН-0007308 від 22.08.2012.

Також, відповідачу були виставлені наступні рахунки-фактури: № 1.91 від 10.05.2011, № 1.111 від 12.05.2011, № СФ-1.158 від 21.05.2011, № 1.186 від 26.05.2011, № 1.209 від 02.06.2011, № 1.272 від 20.06.2011, № 1.420 від 28.07.2011, № 1.418 від 28.07.2011, № СФ-27 від 06.08.2011, № 88 від 22.08.2011, № 69 від 17.08.2011, № СФ 87 від 22.08.2011, № СФ 166 від 12.09.2011, № СФ 230 від 21.09.2011, № СФ-269 від 27.09.2011, № СФ-347 від 06.10.2011, № СФ 430 від 14.10.2011, № СФ 435 від 17.10.2011, № СФ-460 від 18.10.2011, № СФ - 525 від 25.10.2011, № СФ 656 від 07.11.2011, № СФ - 880 від 18.11.2011, № 1035 від 28.11.2011, № 1092 від 30.11.2011, № СФ - 0001687 від 23.03.2012, № СФ - 0001721 від 26.03.2012, № СФ - 0001798 від 27.03.2012, № СФ - 0001801 від 28.03.2012, № СФ - 0001870 від 30.03.2012, № СФ - 0001872 від 30.03.2012, № СФ - 0002081 від 06.04.2012, № СФ - 0002112 від 09.04.2012, № СФ - 0002227 від 11.04.2012, № СФ - 0002325 від 13.04.2012, № СФ-0002538 від 24.04.2012, № СФ-0002600 від 26.04.2012, № СФ-0002618 від 26.04.2012, № СФ-0002825 від 08.05.2012, № СФ-0002830 від 08.05.2012, № СФ-0002917 від 14.05.2012, №СФ-0003097 від 18.05.2012, № СФ-0003177 від 21.05.2012, № СФ-0003398 від 28.05.2012, № СФ-0003385 від 28.05.2012, № СФ-0003495 від 31.05.2012, №СФ-0003646 від 06.06.2012, № СФ-0003642 від 06.06.2012, №СФ-0003691 від 07.06.2012, № СФ-0003733 від 08.06.2012, № СФ-0005691 від 10.08.2012.

Відповідачем було частково оплачено отриманий товар, що підтверджується виписками банку за особовим рахунком, які містяться в матеріалах справи.

01.03.2013 позивач направив відповідачу вимогу № б/н від 01.03.2013 про оплату заборгованості на підставі ст. 530 ЦК України, про що свідчить оригінал фіскального чеку № 8396 від 01.03.2013 та оригінал опису вкладення № б/н від 01.03.2013. Відповіді від відповідача позивач не отримав.

Таким чином, станом на 11.07.2013 сума заборгованості відповідача складає 107 883, 48 грн.

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем суду не надано.

Також, в матеріалах справи міститься Акти звірки взаємних розрахунків від 25.02.2013 за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 на суму 45 162, 81 грн., за період: з 01.01.2012 по 31.12.2012 на суму 107 883, 48 грн., за період з 01.01.2013 по 31.03.2013 на суму 107 883, 48 грн.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ № 518870 від 14.03.2013, відповідно до якої місцезнаходженням Приватного підприємства "Муссон" є 69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 135, кв. 78.

Саме за цією адресою здійснювалося листування з відповідачем.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою спірний правочин є угодою купівлі-продажу.

Положеннями ст. ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Частина 1 ст. 656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплата поставленого товару в повному обсязі не здійснив.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дні пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 01.03.2013 позивач направив відповідачу вимогу № б/н від 01.03.2013 про оплату заборгованості на підставі ст. 530 ЦК України. Відповіді позивач не отримав.

Факт наявності заборгованості у розмірі 107 883, 48 грн. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань, а саме документального підтвердження сплати грошових коштів у сумі 107 883, 48 грн., відповідач суду не представив.

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 107 883, 48 грн. підлягає задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в сумі 10 780, 35 грн., не підлягають задоволенню, в зв'язку с наступним:

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст. 49 ГПК України, відповідно до якої, судові витрати правої сторони відшкодовуються за рахунок винної.

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у ст.2 Закону України "Про адвокатуру", якою визначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Статтею 12 Закону встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрокомплекс» (замовник) та адвокатом Шапран А.А. (адвокат) було укладено договір №2013/03 про надання юридичних послуг (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2 якого замовник доручає адвокату, а адвокат бере на себе зобов'язання щодо надання замовнику за оплату, послуг адвоката (далі - послуги) в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Під терміном «послуги адвоката» сторони розуміють, надання наступних послуг:

1. Складання та направлення вимоги кредитора до ПП «Муссон»;

2. Складання та подання позовної заяви до господарського суду Запорізької області про стягнення заборгованості за договором поставки до відповідача ПП «Муссон»;

3. Участь у судових засіданнях по вищевказаній справі.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. договору оплата послуг адвоката пов'язана з розглядом цієї справи складає 10 % ціни позову - 10 788, 35 грн.

Оплата здійснюється шляхом 100 % передплати.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що адвокат складає та передає замовнику для підписання акт здачі - приймання виконаних робіт. У раз ненадходження від замовника підписаного акту здачі - приймання виконаних робіт протягом 10 календарних днів, з моменту відправлення, акт виконаних робіт вважається підписаним, а роботи прийнятими замовником без будь-яких зауважень.

На підтвердження факту понесення витрат на сплату адвокатських послуг позивачем надано копії виписок за особовим рахунком за 12.03.2013 (на суму 3788, 35 грн.) та за 02.04.2013 (на суму 7000,00 грн.).

Відповідно до виписки за особовим рахунком за 02.04.2013 на рахунок адвоката Шафран А.А. сплачено 7000, 00 грн., призначення платежу: плата згідно договору № 9 від 07.03.2013.

В той же час, між позивачем та адвокатом Шафран А.А. було укладено договір №2013/03 від 01.03.2013 про надання юридичних послуг.

Відповідно до п. 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Позивачем суду не надано копії свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю № 724, виданого на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 30.01.2009 № 35 або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, актів здачі-приймання виконаних робіт, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, виставленого рахунку на оплату послуг адвоката.

На підставі вищевикладеного, вимоги щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10 780, 35 грн. є необґрунтованими та документально не підтвердженими.

У судовому засіданні 11.07.2013 позивач надав уточнення до клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову № б/н від 15.05.2013, а саме: просить суд накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства «Муссон» (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 135, кв. 78, код ЄДРПОУ 30399018) на суму позовних вимог на розрахунковому рахунку № 26003013016142 в ПАБ «Сбербанк России», МФО 320627.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, вказана стаття, що регулює порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить про те, що забезпечення господарського позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав і свобод юридичних осіб в сфері господарсько-правових відносин, певним заходом для відновлення прав позивача у разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичних або фізичних осіб.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням родажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 №01-8/973 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; імовірності настання обставин, зазначених у статті 66 ГПК.

Сторона, яка звертається із клопотанням про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що тривалий час листи, направлені відповідачу, повертаються на адресу позивача з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про ухилення відповідача від виконання грошових зобов'язань, що може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення, та завдати матеріальної шкоди позивачу.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ № 518870 від 14.03.2013, відповідно до якої місцезнаходженням Приватного підприємства "Муссон" є 69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 135, кв. 78. Саме за цією адресою здійснювалось листування з відповідачем. Запис про припинення юридичної особи відсутній. Крім того, відповідач двічі не з'являвся у судові засідання за викликом суду.

З цих підстав суд вважає, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову з метою забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення підлягає задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 66, 67, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Муссон" (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 135, кв. 78, код ЄДРПОУ 30399018, р/р 26003013016142 ПАБ «Сбербанк России», МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрокомплекс" (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 15/40-а, код ЄДРПОУ 24512839, р/р 26005031253400 АКБ "Укрсиббанк", МФО 300175) основний борг у розмірі 107 883 (сто сім тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 48 коп., 3 878 (три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 17 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. З метою забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення вжити заходи до забезпечення позову: накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства «Муссон» (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 135, кв. 78, код ЄДРПОУ 30399018), що знаходяться на розрахунковому рахунку №26003013016142 в ПАБ «Сбербанк России», МФО 320627 в межах ціни позову у розмірі 107 883, 48 грн.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 16.07.2013.