Постанова

від 19.03.2009 по справі 8/94-1855

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/94-1855

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 березня 2009 р.                                                                                    № 8/94-1855  

       Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіДерепи В.І.,

суддівГрека Б.М., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст" ЛТД

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2008 року

у справі№ 8/94-1855

за позовом повного товариства "Імпульс"

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст" ЛТД

простягнення 98 072,83 грн.

участю представників сторін:

від позивача –не з'явився

     відповідача –не з'явився

                                                            ВСТАНОВИВ:

У травні 2008 року повне товариство "Імпульс" звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст" ЛТД заборгованості за поставлену продукцію у розмірі             98 072,83 грн.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 1 липня 2008 року (суддя –І.Гирила), позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий –О.Дубник, судді –Т.Процик, М.Слука) рішення місцевого господарського суду, на підставі пункту 2 частини 2 статті 104 ГПК України, скасовано і прийнято нове рішення про задоволення позову.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального права просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2008 року скасувати і прийняти нове рішення про відмову у позові.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2008 року –без змін.

Обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваних судових актів, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 208  ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Частина 1 статті 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, приватне підприємство "Імпульс" на підставі видаткових накладних здійснило поставку а товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст" на підставі довіреностей прийняло поліграфічні матеріали на загальну суму 98 072,83 грн. (а.с. 5-22, т. 1).

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22 квітня 2008 року позивач вручив відповідачу вимогу про сплату боргу у розмірі 98 072,83 грн. Про це свідчить штамп відповідача із зазначенням вхідного номеру і дати отримання вимоги.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається із копії акту звірки взаємних розрахунків між ПТ "Імпульс" та ТОВ "Поліграфіст" станом на 22 квітня 2008 року відповідач свої зобов`язання по оплаті за поставлений товар виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась прострочена заборгованість у розмірі 98 072, 83 грн.

В ході розгляду даного спору відповідачем, в порядку визначеному статтями 33, 34 ГПК України, докази, що підтверджують факт виконання даного грошового зобов`язання, не надавались.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного господарського суду щодо правомірності заявлених позовних вимог про стягнення з товариства з товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст" ЛТД основної заборгованості у розмірі 98 072, 83 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення господарського суду якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Тому, з огляду на те, що ухвалу господарського суду Тернопільської області від 23 червня 2008 року про відкладення розгляду справи було вручено відповідачу у день проведення судового засідання, в межах якого було винесено рішення, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного господарського суду щодо необхідності скасування рішення місцевого господарського суду на підставі пункту 2 частини 3 статті 104 ГПК України та постановлення  нового рішення по суті позовних вимог.

Крім того, колегія суддів не приймає доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд допустив порушення норм процесуального права, ухваливши постанову за відсутності представника позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається із поштового повідомлення (а.с. 41, т.2), ухвалу апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи на 17 грудня 2008 року відповідач отримав 28.11.2008 р.

За таких обставин, із врахуванням належного повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання, в межах якого було прийнято постанову, колегія суддів при винесенні постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2008 року процесуальних порушень не вбачає.

Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

                                                ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст" ЛТД залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2008 року у справі за № 8/94-1855 –без змін.

Головуючий, суддя     В.Дерепа

Суддя       Б.Грек

Суддя                                        Л.Стратієнко