Рішення

від 19.03.2009 по справі 18/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "19" березня 2009 р.Справа №  18/36

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні  справу №18/36

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Холод", с. Єгорівка Роздільнянського району Одеської області   

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ямал",   м.Кіровоград     

про стягнення  51 018,76 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Король Б.Б. - директор, протокол №5 від 14.03.08; Піндеєв О.С., довіреність № 215/03  від 18.03.09;

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Агроком Холод” (надалі – ТОВ “Агроком Холод” подано позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ямал” (надалі – ТОВ “Торговий дім “Ямал”)  51018,76 грн. заборгованості, з якої: 50612,86 грн. сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 405,90 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов”язань за договором  №013 від 20.07.2008 р. по оплаті отриманого товару.

В судовому засіданні 19.03.2009 р. представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав.

Ухвала господарського суду від 02.03.2009 р. про порушення провадження у справі та призначення позову до розгляду повернута до суду органом поштового зв”язку з відміткою: “За зазначеною адресою не проживає”.

Між тим, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки ухвала суду надсилалась на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та по якій товариство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення процесуальних дій.

У відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України  справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.03.2009 р. за згодою присутніх представників позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Оцінивши докази, залучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення представників позивача, наведені  в обґрунтування позовних вимог, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2008 р. між ТОВ “Агроком Холод” (Постачальник) та ТОВ “Торговий дім “Ямал” (Агент) укладено агентський договір (а.с. 19-29).

За умовами укладеного договору відповідач зобов”язувався вчинити від імені та в інтересах позивача певні дії, у т.ч. продаж придбаної у  Постачальника продукції (розділ 2 договору).

Пунктом 4.1. договору сторони передбачили передачу Постачальником у власність Агента  продукції для реалізації останнім повноважень по договору.

Згідно з пунктом 4.5. договору передача продукції здійснюється  уповноваженому представнику Агента за наявності у нього відповідних довіреностей та на підставі накладних в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

У відповідності з додатком № 3 до договору (а.с. 28) оплата за продукцію здійснюється  впродовж 30 календарних днів.

Договір № 013 від 20.07.2008 р. укладено в письмовій формі, підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Згідно положень статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  

Укладений між сторонами договір містить в собі елементи договору купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються Главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої статті 655 глави 54 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем  передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 48682,66 грн., що підтверджується: видатковими накладними № РН-0000189 від 25.07.2008 р. на суму 31726,66 грн. і № РН-0000238 від 05.09.2008 р. на суму 16956 грн. та довіреністю  №903726 від 25.07.2008 р. (а.с.30-32).

Таке оформлення документів відповідає умовам договору №013 від 20.07.2008 р. та вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за № 293/1318. Так, згідно пункту 2 даної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Натомість, відповідачем вартість отриманого товару в установлений умовами договору строку не сплачена, внаслідок чого виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 48682,66грн.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

22.01.2009 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про оплату боргу (а.с. 16-17). Між тим, заборгованість в сумі 48682,66 грн.  відповідачем сплачена не була.

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 48682,66 грн. та неподанням їх на вимогу суду, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань і 3% річних, оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наданого позивачем розрахунку, правомірність якого підтверджується наведеними вище нормами та матеріалами справи,  інфляційні нарахування становлять:

із суми боргу 31726,66 грн. за період з вересня по листопад 2008 р. - 1383,28 грн.;

із суми боргу 16956  грн. за період з жовтня по листопад 2008 р. - 546,92 грн.;

всього інфляційні нарахування - 1930,20 грн. та сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає  50612,86 грн. (48682,66 грн. + 1930,20 грн.).

3% річних:

із суми боргу 31726,66 грн. за період з 25.08. по 19.12.2008 р.  - 301,66 грн.;

із суми боргу 16956  грн. за період з  05.10. по 19.12.2008 р. - 104,24 грн.;

всього 405,90 грн.

Враховуючи наведене вище та наявні в матеріалах справи документи, господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ “Агроком Холод” про стягнення з ТОВ “Торговий дім “Ямал” 51018,76 грн. заборгованості, з якої: 50612,86 грн. основна заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 405,90 грн. 3% річних обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ямал" (25019, м.Кіровоград, пров. Грибоєдова, 3, п/р 2600676446 в ВАТ "Райффайзенбанк Аваль", МФО 380805, ідентифікаційний код 13770490) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Холод" (67470, Одеська область, Роздільнянський район, с. Єгорівка, п/р 26006012488000 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, ідентифікаційний код 33811925) - 51 018,76 грн., з яких: 50612,86грн. основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 405,90 грн. 3% річних, а також державне мито в розмірі 510,19 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення  господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

    Суддя                            В.В.Тимошевська