Постанова

від 18.07.2013 по справі 826/2488/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2488/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» (надалі за текстом - «ТОВ «Сатурн Дейта Інтернешенл») звернулось до суду з позовом про визнання противним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002242240 від 22.02.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 561 547 грн. 50 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Шевченківському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.01.2013 р. по 30.01.2013 р. посадовцями ДПІ у Шевченківському районі проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сатурн Дейта Інтернешенл» з питань, що стали предметом оскарження, що не були досліджені під час перевірки та з урахуванням заперечення до акту ТОВ «Сатурн Дейта Інтернешенл» за період з 01.09.2009 р. по 30.06.2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 305/22-40/23733900 від 06.02.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем, серед іншого, порушено ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок віднесення до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого у складі вартості товарів та послуг за договорами, укладеними з ТОВ «Арагон ЛТД».

Такий висновок органу державної податкової служби вмотивовано наступним.

02.02.2010 р., 08.02.2010 р., 17.11.2010 р. між позивачем та ТОВ «Арагон ЛТД» укладено договори про надання послуг № 02-02/10, № 08-02/10, № 17-11/10 за умовами яких останнє зобов'язалось розробити макет, підготувати до друку та надрукувати поліграфічну продукцію. (настінні календарі)

Згідно договорів № 20-05/10 від 20.05.2010 р., № 24-05/10 від 24.05.2010 р. ТОВ «Арагон ЛТД» зобов'язалось передати у власність ТОВ «Сатурн Дейта Інтернешенл» товар, а позивач прийняти та оплатити його.

За умовами договору про надання послуг № 26-05/10 від 26.05.2010 р. ТОВ «Арагон ЛТД» прийняло на себе зобов'язання з розробки технічного завдання, технічного забезпечення, математичного забезпечення, програмного забезпечення.

Відповідно до договорів № 16-06/10 від 16.06.2010 р. та № 25-10/10 від 25.10.2010 р. ТОВ «Арагон ЛТД» зобов'язалось передати у власність позивача програмне забезпечення Configurator та програмне забезпечення Reports.

На підставі названих договорів складено акти приймання-передачі товарів та послуг і податкові накладні, а суми податку на додану вартість ТОВ «Сатурн Дейта Інтернешенл» віднесло до податкового кредиту.

Водночас, фактів реальної передачі товарів та послуг під час перевірки не встановлено, а згідно акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ТОВ «Арагон ЛТД» здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками, товарний характер яких не підтверджено.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002242240 від 22.02.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 561 547 грн. 50 коп., в тому числі 449 238 грн. за основним платежем та 112 309 грн. 50 коп. за штрафними санкціями.

На момент виникнення спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулювались статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 168/97-ВР»).

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За змістом наведених правових норм правильність формування платником ПДВ податкового кредиту вимагає фактичного здійснення господарської операції та її підтвердження належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до названих договорів ТОВ «Арагон ЛТД» мало здійснювати поставку товарів, програмного забезпечення, друк поліграфічної продукції, розробку програмного забезпечення.

Тобто, наведені напрямки господарської діяльності відрізняються один від одного, як за своїм змістом, так і за необхідністю наявності у контрагента позивача необхідних умов для фактичного виконання прийнятих на себе зобов'язань.

При цьому, наявні в матеріалах справи докази не дають підстав для висновку про наявність у ТОВ «Арагон ЛТД» реальної можливості для надання названих послуг (поліграфічного обладнання, фахівців в галузі розробки програмного забезпечення, тощо).

Не надано позивачем і доказів фактичного здійснення господарських операцій (копій розроблених макетів, технічного завдання, технічного забезпечення, математичного забезпечення, зразків поліграфічної продукції).

Крім того, визначальною ознакою податкового кредиту є його зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Водночас, наявні матеріалах справи копії договорів та актів здачі-прийняття товарів (послуг) не дають підстав вважати, що ці товари (послуги) пов'язані з господарською діяльністю позивача та що існує причинний зв'язок між придбанням програмного забезпечення Configurator, програмного забезпечення Reports, послуг з розробки технічного завдання, технічного забезпечення, математичного забезпечення, програмного забезпечення та отриманням економічної вигоди від цього придбання.

За таких обставин, наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, не дають підстав для визначення податкового кредиту і відшкодуванню ПДВ з бюджету.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково прийшов до висновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене у справі судове рішення не є законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 23 липня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.