Постанова

від 18.07.2013 по справі 801/2415/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2013 р. (17:02) Справа №801/2415/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ"

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000361502 від 30.02.2013 року,

за участю представників сторін:

від позивача - Янчук Андрій Петрович, довіреність № б.н від 15.05.2013 року, паспорт серії НОМЕР_1;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "РАУ" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000361502 від 30.02.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийняте оскаржуване повідомлення - рішення, відповідач дійшов не вірних висновків щодо дій позивача по складанню податкової декларації.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.07.2013 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.74), клопотань не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАУ" зареєстровано у якості юридичної особи 06.08.2003 року Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6).

Матеріали справи свідчать про те, що 24.01.2013 року відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт №111/15.2/32542412 від 24.01.2013 року (далі - акт перевірки) (а.с.17-18).

Відповідно до висновків акту встановлено завищення ТОВ «РАУ» суми від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації) (таблиця 3), яке було зменшено у сумі 9014144грн. на підставі п.п.14.1.36, п.п.14.1.185, п.п.14.1.191, п.п.14.1.202 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, згідно акту документальної позапланової виїзної перевірки з питання правильності визначення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за період з жовтня 2009 року по червень 2012 року від 15.11.2012 року №2389/22-03/32542412 (а.с.17-18).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000361502 від 20.02.2013 року, яким ТОВ «РАУ» зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 9014144,00грн (а.с.19).

Вирішуючи питання про правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу

Єдиним місцем проведення камеральної перевірки є приміщення контролюючого органу. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Особливістю камеральної перевірки є спрощений процесуальний порядок її проведення. Посадові особи контролюючого органу мають право здійснювати камеральну перевірку без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Законодавець не визначає підстав проведення камеральних перевірок, а це означає, що всі податкові декларації (розрахунки) підлягають камеральній перевірці. Відповідно до п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Отже, при проведенні камеральної перевірки, відповідач мав можливість зробити висновок щодо правильності повноти нарахування податку на додану вартість за грудень 2012 р.

Такі ж самі повноваження органам податкової служби надано, відповідно до Наказу ДПА України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 за № 197/18935, яким затверджено форму Акту Камеральної перевірки декларації з ПДВ платника податку.

Так, відповідно до Додатку 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість можливими порушеннями, які можуть бути встановлені при проведені камеральної перевірки з боку платника податку на додану вартість є :

1.Неподання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України;

2. Несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України;

3. Порушення Податкового кодексу України, а також Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41 а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що не вплинула на розрахунки з бюджетом;

4. Порушення Податкового кодексу України, а також Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

Як вбачається з акту перевірки №111/15.2/32542412 від 24.01.2013 року, відповідач дійшов висновку про необґрунтованість формування податкового кредиту з податку на додану вартість не вивчаючи первинні документи позивача, які стали підставою для його формування, що є не припустимим.

Висновки щодо обґрунтованості та повноти формування позивачем податкового кредиту відповідно до приписів ст.ст. 198,75,77,78 ПК України можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки такого платника податку, оскільки такий висновок потребує вивчення інших документів, не віднесених до податкової звітності.

При цьому в Листі ДПА України від 23.03.2011 вих № 8073/7/16-1617 на адресу Голів державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі, зазначено, що за наслідками камеральних перевірок податкової звітності та опрацювання іншої наявної в базах даних та звітній частині облікової справи платника податкової інформації (результатів Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних контрагентів, даних митних органів, інформації Єдиного реєстру податкових накладних тощо) формуються лише висновки, які можуть бути підставою для їх направлення до відповідних структурних підрозділів податкової служби для проведення документальних перевірок та їх оперативного супроводження.

Отже, відповідачем було зроблено висновки про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість необґрунтовано та при порушенні встановленого порядку проведення камеральних перевірок.

Як вбачається з акту перевірки №111/15.2/32542412 від 24.1.2013 року при перевірці відповідачем було використано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2012 року від 18.01.2013 року №9085332744; акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РАУ» з питання правильності визначення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за період з жовтня 2009 року по червень 2012 року від 15.11.2012 року №2389/22-03/32542412 (зменшено значення рядка 24 у сумі 9014144грн); ухвала ОАС АР Крим від 08.01.2013 року по справі №801/110/13-а за позовом ТОВ «РАУ» до ДПІ у м. Ялті про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2012 року №0005902301, №0005912302 (а.с.17).

З акту перевірки №111/15.2/32542412 від 24.01.2013 року вбачається, що висновки про зменшення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 9014144 зроблені відповідачем на підставі обставин встановлених актом перевірки №2389/22-03/32542412, який став підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення №0005912301 від 05.12.2012 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість у розмірі 9013380,00грн. (зазначена сума це 9014144,00грн за мінусом від'ємного значення у розмірі 764,00грн, сформованих ТОВ «РАУ» від операцій з КП «Альянс», відносно правомірності зменшення якого позивач погодився під час розгляду справи та самостійно відкоригував у податкові декларації з ПДВ за листопад 2012 року).

Суд зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.02.2013 року у справі №801/110/13-а адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0005902301 від 05.12.2012р., в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 24814грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0005912301 від 05.12.2012р., в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9013350грн. за звітний період - червень 2012р; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" 2037,60грн. судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 року у справі №801/110/13-а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби- залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.02.13 у справі № 801/110/13-а - скасувано. Прийнято нову постанову. Позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби №0005902301 від 05 грудня 2012року (Форма - "П") про зменшення суми від'ємного значення з податку на прибуток у розмірі 532940,00грн.; визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби №0005912301 від 05 грудня 2012 року (Форма - "В4") в частині зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 9013380,00грн; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" 2037,60грн. судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з ч.2 цієї норми обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч.1 ст.72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючі ті обставини, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення є висновки актів попередніх перевірок, податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведення яких, скасовані в судовому порядку, та інших підстав відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України, зокрема щодо їх законності та обґрунтованості.

Отже, вищезазначене свідчить, що висновки акту перевірки №111/15.2/32542412 від 24.01.2013 року, щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на 9014144,00грн є необґрунтованими та не правомірними.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0000361502 від 20.02.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.07.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 23.07.2013 року.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000361502 від 20.02.2013 року про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 Декларації) у розмірі 9014144,00грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" (ідентифікаційний код юридичної особи - 32542412) судовий збір у розмірі 2294,00грн (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко