Рішення

від 25.07.2013 по справі 8/5005/11486/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.13р. Справа № 8/5005/11486/2011

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, (м. Новомосковськ, Дніпропетровська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія", (м. Новомосковськ, Дніпропетровська область)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, (м. Новомосковськ, Дніпропетровська область)

про звільнення та передачу приміщення

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник (дов. № б/н від 05.02.13р.)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія" (далі-відповідач) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про зобов'язання відповідача звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та передати вказане приміщення позивачу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2011 року в позові відмовлено, судові витрати у справі віднесено за рахунок позивача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.11р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2011 року касаційну скаргу Приватного підприємства - фізичної особи ОСОБА_1 задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.11р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.11р. скасовано, а справу направлено до господарського суду першої інстанції на новий розгляд.

05.009.2011 року ухвалою господарського суду справу № 5005/1521/2011 прийнято до свого провадження та присвоєно їй номер 8/5005/11486/2011.

Від відповідача до суду надійшло додаткові пояснення про зупинення провадження у справі № 8/5005/11486/2011, до вирішення цивільної справи № 2-757/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія" до ОСОБА_1 та третіх осіб: ОСОБА_6, Виконавчий комітет Новомосковської міської ради, Новомосковська міська рада, соціально-комунальне управління "Трубник" про визнання права власності спільної часткової власності на майно, яке мотивоване тим, що порушена справа пов'язана з даною справою, яку неможливо вирішити до розгляду вищевказаної справи.

Ухвалою господарського суду від 27.09.11р. зупинено провадження у справі 8/5005/11486/2011 до розгляду справи № 2-757/11, що перебуває в провадженні Новомосковського міського суду Дніпропетровської області.

13.06.13р. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 надала до суду заяву, в якій повідомляє, що рішенням Новомосковського міського суду Дніпропетровської області від 10.12.12р. у справі № 2-757/11 в задоволенні позову про визнання права власності на частку майна відмовлено, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.02.13р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія" відхилено, рішення Новомосковського міського суду Дніпропетровської області від 10.12.12р. залишено без змін, у зв'язку з чим, позивач просить суд поновити провадження у справі № 8/5005/11486/2011.

Ухвалою суду від 14.06.13р. поновлено провадження у справі № 8/5005/11486/2011 з 27.06.13р. та призначено справу до розгляду.

Відповідач та третя особа тричі у судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали, але були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.07.2013 року юридичне місцезнаходження відповідача - ТОВ "Спецтехнологія" - 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, площа Леніна, буд. 16-А - куди і направлялись ухвали суду.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2007 року між Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія", як орендарем, було укладено договір оренди № 375 індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна (далі - договір оренди), що належить до власності територіальної громади м. Новомосковська, відповідно до умов якого, орендодавець - Виконком Новомосковської міської ради - передає на підставі рішення від 31.10.07р. за № 942, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення (надалі-майно), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, площею 72,5 кв.м., І поверх, що знаходиться на балансі СКУ "Трубник", вартість якого визначена згідно незалежної оцінки від 30.11.07р. і становить 33 140 грн. Майно передається в оренду з метою використання під офіс.

Згідно п. 2.1. договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 11.1. договору оренди, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 жовтня 2007 року до 01 вересня 2010 року включно.

В подальшому 05 лютого 2010 року між ОСОБА_6, як продавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, відповідно до п. 1.1. даного договору, продавець продає, а покупець купує нежитлове приміщення А-цегла, розміром загальної площі 80,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно витягу від 08.02.2010 року за № 25250659 Комунального підприємства "Новомосковське міське бюро технічної інвентарізації" на підставі договору купівлі-продажу на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровано право власності (реєстраційний номер 26049008) за ОСОБА_1.

Таким чином, позивач зазначає, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 набула та повністю зареєструвала право власності на нерухоме майно.

Позивач вказує на те, що згодом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 дізналась, що придбане нею майно обтяжене договором оренди № 395, укладеним ще первісним власником - Виконавчим комітетом Новомосковською міською радою з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія" ще 13 листопада 2007 року.

Про існування діючого (як стверджує відповідач) договору оренди, позивач на момент придбання нерухомого майна не знав та мав всі підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним. Однак, враховуючи власну зацікавленість у використанні цього нежитлового приміщення та виходячи з вимоги ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", позивач не здійснював заходів по звільненню приміщення від відповідача.

При цьому, позивач зазначає, що маючи власні плани щодо розпорядження нерухомістю, попередив відповідача про неможливість подальшого подовження орендних відносин, учасником яких позивач по суті став випадково, що виклав у листах від 11.08.2010р. вих. № 14/08 та від 02.09.2010 р. вих. № 02/09.

Окрім вимоги звільнити приміщення після закінчення терміну дії договору (який згідно тексту угоди був визначений по 01.09.2010р.), позивач у своїх листах вимагав, як новий власник, сплати відповідачем орендної плати, яку відповідач взагалі не вносив попередньому власнику.

Письмові вимоги позивача відповідач залишив без відповіді та задоволення. Всупереч вимогам договору оренди № 395, відповідач не вносить орендної плати за користування майном позивача.

Після закінчення усіх раніше встановлених термінів оренди, позивач стверджує, що відповідач нерухоме майно не звільнив та продовжує там власну господарську діяльність, у зв'язку з чим, 07.10.10р. позивачем було направлено відповідачу попередження про намір прийняти за актом приймання-передачі орендоване відповідачем нерухоме майно, відповідно до розділу 2 договору оренди № 395.

Позивач посилається на те, що 15.04.2010 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селена" (далі - новий орендар) було укладено договір оренди того самого майна, яке повинен був звільнити відповідач 01.09.2010р., а за рішенням Новомосковської міської ради № 942 від 01.10.2010р.

14.10.2010р. позивач, разом із новим орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Селена" з'явилися до приміщення за адресою: АДРЕСА_2, з метою приймання-передачі майна з оренди.

Всупереч вимогам договору оренди № 395 та рішення № 942, відповідач приміщення звільнити відмовився, про що був складений акт про не допуск та не звільнення приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У даному випадку строк договору оренди закінчився.

На підставі викладеного позивач просить суд зобов'язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія" звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та передати вказане приміщення позивачу - Приватному підприємцю - фізичній особі ОСОБА_1.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизначення або оспорювання.

Як зазначено у статті 16 Цивільного кодексу України, кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в спосіб припинення дії, яка порушує права та відшкодування завданих цим збитків.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 набула права власності на спірне майно, шляхом укладання договору купівлі-продажу, який пройшов державну реєстрацію та не оспорений і не визнаний не дійсним.

Також, матеріалами справи встановлено, що договір оренди № 375 від 13.11.2007 року укладений строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 жовтня 2007 року до 01 вересня 2010 року включно, отже даний договір припинив свою дію.

Крім того, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.12.2012 року по справі № 2-757/11 Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія" відмовлено у визнанні права власності на частку майна.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.11р. було встановлено, що зі змісту договору купівлі-продажу від 05.02.2010р. нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з якого вбачається, що вказаний договір укладений громадянкою ОСОБА_1 (покупцем) саме як з фізичною особою - підприємцем, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацією фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 від 03.03.08р., виданим виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області за № 22290000000003259 та громадянкою ОСОБА_6 (продавцем). Також, відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів № 8223894 від 05.02.10р. вбачається, що набувачем спірного нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу є ОСОБА_1 - фізична особа - підприємець.

Відповідно до положень статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З огляду на викладене, судом встановлено, що оскільки позивач є власником спірного нерухомого майна, а відповідач вчинить перешкоди у користуванні зазначеним майном, позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 35, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, пл. Леніна, буд. 16-А; р/р 26002034071400 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32470563) звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та передати вказане приміщення позивачу - Приватному підприємцю - фізичній особі ОСОБА_1 (51200, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, пл. Леніна, буд. 16-А; р/р 26002034071400 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32470563) на користь Приватному підприємцю - фізичній особі ОСОБА_1 (51200, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін

Повне рішення складено 26.07.13р.