Ухвала

від 11.07.2013 по справі 1570/3737/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 р.Справа № 1570/3737/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «СКВО» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 16.03.2012 року № 0000712220, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 60 925,50 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що висновок податкового органу про безпідставне віднесення Товариством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Арктіка» у вересні 2011 року, та про нікчемність угод з цим контрагентом є необгрунтованим та суперечить фактичним обставинам справи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами невиїзної документальної перевірки TOB «СКВО» з питання підтвердження взаємовідносин із ТОВ «Арктіка» за вересень 2011 року, висновки якої відображені в акті перевірки від 24.02.2012 року №1107/23-5/31982116.

Податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ним завищено податковий кредит за вересень 2011 року на суму 60 925,50 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0000712220 від 16.03.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60 925,50 грн. За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документі, на підставі яких Товариством сформовано податковий кредит, відповідають вимогам чинного законодавства, а податковий орган не наділений повноваженнями щодо встановлення в актах перевірки факту нікчемності або недійсності правочинів, укладених суб'єктами господарювання. Якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру, податковий орган не має підстав для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження суми податкового кредиту та фактичного здійснення господарської операції позивачем надано копії договору, податкових накладних, які видані позивачу його контрагентом, договір оренди складських приміщень тощо.

Суд першої інстанції вірно визначив, що дані електронної Системи автоматизованого співставлення за відсутності відповідних документів (судових рішень, витягів з ЄДР, тощо) не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо позивача, та доказом несплати позивачем податку, при тому, що спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Доводи податкового органу щодо нікчемності правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «Арктіка», є безпідставними, у зв'язку із наступним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Висновки податкового органу про недійсність договорів, укладених позивачем з ТОВ «Арктіка», суперечать закріпленій у ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, згідно якій правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 16.03.2012 року № 0000712220, прийняте ДПІ у Приморському районі м. Одеси без врахування фактичних обставин, оригіналів документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реального характеру взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Арктіка».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.