Ухвала

від 25.07.2013 по справі 2а-11141/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 року м. Київ К/9991/4572/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011

у справі № 2а-11141/10/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до Приватного підприємства "Біоблок"

про визнання державної реєстрації недійсною, припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Біоблок" про визнання державної реєстрації недійсною, припинення юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2010 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, внаслідок аналізу фінансово-господарської діяльності відповідача, позивач встановив, що громадяни, які значаться засновниками відповідача фактично ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мають, а діяльність, спрямована на нанесення шкоди економічним інтересам держави, від імені підприємства ведеться не встановленими особами. За таких обставин позивач дійшов висновку, що реєстраційні документи відповідача містять неправдиві дані, правочин у формі створення установчих документів та державної реєстрації відповідача є нікчемним, що тягне за собою визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та відповідно припинення юридичної особи відповідача.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідач зареєстрований Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 28.10.2008 та згідно Довідки про взяття на облік платника податків №8651 від 23.07.2010 відповідач взятий відповідачем на облік платника податків 30.10.2008 за № 50645. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.08.2010, місцезнаходження відповідача: 03150, м. Київ, Печерський район, вул. Щорса, буд. 7/9, кв.22.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державна реєстрація припинення підприємницької діяльності юридичної особи проводиться, крім іншого, у разі постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи. При цьому підставою для винесення рішення про припинення підприємницької діяльності юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи є, зокрема, наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, щодо того, що законодавством України відповідачу не надано повноважень здійснювати контроль наявності відомостей про місцезнаходження юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з довідки, наданої позивачем, не вбачається наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, що згідно ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є підставою для винесення рішення про припинення підприємницької діяльності юридичної особи.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідач подавав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість, декларацію з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того згідно п. 17 ст. 11, п. 3 ч. 1 ст. 10, ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених ст. 38 України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому позивач має право звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі неподання платником протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 667 від 26.04.2007 є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що оскільки позивачем не доведено наявності обставин, які згідно ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є підставою для винесення рішення про припинення юридичної особи, то суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 у справі № 2а-11141/10/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 у справі № 2а-11141/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

Л.І. Бившева

Н.Г. Пилипчук