Ухвала

від 22.07.2013 по справі 2а-5646/11/1470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року м. Київ К/9991/74954/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012

та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.09.2011

у справі № 2а-5646/11/1470

за позовом Закритого акціонерного товариства «Возко»

до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Возко» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Вознесенської ОДПІ у Миколаївській області від 17.06.2011 № 0000092301.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ЗАТ «Возко» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2011 року, складено акт № 1064/23/00310781 від 08.06.2011, яким зафіксовано порушення п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 , п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищено заявлену до відшкодування з бюджету суму податку на додану вартість.

На підставі результатів вказаної перевірки, 17.06.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000092301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 658 169 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.01.2011 між ЗАТ «Возко» (покупець) та ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» (продавець) укладено договір № 10/11-П, за умовами якого останнє продає, а перше купує напівфабрикат «Вет-блу» на орієнтовну суму в розмірі 10 000 000 грн.

На виконання вказаного договору було відвантажено продукцію на суму 7 870 509,86 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1 311 751,55 грн. та оплачено отриману продукцію позивачем, з підтвердженням матеріалів справи, а саме: платіжними дорученнями, податковими накладними.

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що позивачем до податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» за нікчемними правочинами, оскільки при формуванні податкового кредиту за лютий 2011 року ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» використано суб'єктів господарської діяльності, які в свою чергу не підтверджують власними податковими зобов'язаннями сформований ним податковий кредит з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу (пп. 14.1.8 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

В даному випадку, як встановлено судами обох інстанцій, податковий кредит позивачем сформований за результатами господарських операцій з контрагентом - ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» та підтверджується належним чином оформленими податковими накладними.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що договір, укладений між позивачем та ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки він не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, судом він недійсним не визнавався.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку продавцю товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена з отриманням податкових накладних, що підтверджується дослідженими судами матеріалами справи.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012, яка залишена без змін ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.09.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний