Постанова

від 23.07.2013 по справі 44/215-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Справа № 44/215-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідач суддів:Акулової Н. Владимиренко С. розглянув касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постановугосподарського суду м.Києва від 20.12.11р. на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.02.13р. у справі№44/215-б господарського суду м.Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Нерухомість та бізнес" доЗакритого акціонерного товариства "Мода-Центр" провизнання банкрутом за участю представників сторін: від боржника:Дзус Т.І., ліквідатор від кредиторів:Ткачук Ю.В., за довіреністю ( ТОВ "Агентство "Нерухомість та бізнес") від скаржника:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м.Києва від 20.12.2011р. у справі №44/215-б визнано ЗАТ „Мода-Центр" банкрутом. Припинено процедуру розпорядження майном. Відкрито ліквідаційну процедуру. Задоволено клопотання комітету кредиторів та призначено ліквідатором ЗАТ „Мода-Центр" арбітражного керуючого Дзус Тетяну Іванівну. Підприємницьку діяльність банкрута завершено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.13р. апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС залишено без задоволення, а постанову господарського суду м.Києва від 20.12.2011р. у справі № 44/215-б - без змін.

Не погодившись з означеними судовими актами, Державна податкова інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови господарського суду м.Києва від 20.12.11р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.02.13р. у справі №44/215-б, з вимогою направити справу до господарського суду м.Києва на стадію розпорядження майном.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст.ст.7, 14, 23, 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Також, скаржник посилається на те, що в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України , неплатоспроможність боржника, заявником ТОВ "Агентство "Нерухомість та бізнес", доведена не була.

В нинішнє судове засіданні представник скаржника не з'явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 30.05.2011р. було порушено провадження у справі 44/215-б та призначено підготовче засідання суду на 21.06.2011р.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 21.06.2011р. було визнано розмір вимог кредитора - ТОВ "Агентство "Нерухомість та бізнес" в сумі 4 950 000 грн., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дзус Тетяну Іванівну (ліцензія серії АВ № 347304 від 19.11.2007р.). Попереднє засідання суду було призначено на 20.09.2011р.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 20.09.2011р. було визнано кредитором боржника: ТОВ "Агентство "Нерухомість та бізнес" на суму 4 950 321 грн. та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на суму 980 969 грн. 41 коп. Затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ "Мода-Центр" на суму 5 931 290 грн. 41 коп. Зобов'язати розпорядника майна ЗАТ "Мода-Центр" - арбітражного керуючого Дзус Тетяну Іванівну надати суду протокол зборів кредиторів щодо обрання комітету кредиторів, а також протокол засідання комітету кредиторів щодо вирішення питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

01.12.2011р. до господарського суду м. Києва надійшло клопотання голови комітету кредиторів ЗАТ "Мода-Центр" про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дзус Тетяну Іванівну.

Постановою господарського суду м.Києва від 20.12.2011р. у справі №44/215-б визнано ЗАТ „Мода-Центр" банкрутом. Припинено процедуру розпорядження майном. Відкрито ліквідаційну процедуру. Задоволено клопотання комітету кредиторів та призначено ліквідатором ЗАТ „Мода-Центр" арбітражного керуючого Дзус Тетяну Іванівну. Підприємницьку діяльність банкрута завершено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.13р. апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС залишено без задоволення, а постанову господарського суду м.Києва від 20.12.2011р. у справі № 44/215-б - без змін.

Колегія суддів , з урахуванням вищенаведеного, обставин та матеріалів справи, погоджується з висновками та рішеннями судів попередніх інстанцій з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Відповідно до частини 2 ст. 4 1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

В даному випадку, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. , застосовуються приписи Закону в редакції чинній на момент прийняття оскарженої постанови господарського суду м.Києва від 20.12.11р.

За приписами абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що завдання підсумкового засідання суду полягає в з'ясуванні ознак банкрутства для визначення наступної судової процедури, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

Відповідно до вимог статті 1 Закону, ліквідація це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Частиною 4 статті 205 Господарського кодексу України передбачено, що у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Аналогічними є положення частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону про банкрутство господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених Законом.

Відповідно до частини 8 статті 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про введення процедури санації, ліквідації боржника, внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника.

Пунктом 2. ч. 5 ст. 18 Закону визначено, що комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень схвалити план санації та подати його на затвердження господарського суду; відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Таким чином, саме комітет кредиторів визначає подальший напрямок провадження у справі про банкрутство боржника.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.10.2011р. на засіданні комітету кредиторів Закритого акціонерного товариства "Мода-Центр", до складу якого , відповідно до протоколу №1 зборів кредиторів входять : ТОВ "Агенство "Нерухомість та бізнес" та ДПІ у Печерському районі м.Києва, одноголосно було прийнято рішення звернутись до господарського суду м. Києва з клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дзус Тетяну Іванівну .

Заяв та клопотань щодо відкриття процедури санації, які передбачені ч. 8 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до господарського суду не надходило.

Згідно п.1 ст.24 Закону про банкрутство у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

З огляду на приписи п.п.2,3 ст.17 вказаного закону рішення про погодження кандидатури ліквідатора приймає комітет кредиторів; кандидатура ліквідатора може бути запропонована комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника.

Відповідно до приписів ст.24 Закону про банкрутство господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна.

Як про це вже було позначено вище та підтверджується матеріалами справи, комітетом кредиторів прийнято рішення про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дзус Тетяну Іванівну.

Судом першої інстанції розглянуто клопотання комітету кредиторів про відкриття ліквідаційної процедури та винесено постанову про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора.

Судом, також, встановлено відсутність економічних ознак дій, які можна кваліфікувати як фіктивне банкрутство або доведення до банкрутства.

Таким чином, враховуючи значний розмір пасиву боржника, результати аналізу господарської діяльності та фінансового стану боржника, наявність відповідного клопотання комітету кредиторів та відсутність пропозицій щодо санації, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Доводи скаржника про ведення ЗАТ "Мода-Центр" фінансово-господарської діяльності , зокрема подання звітності за 2007,2008, 2009, 2010 та 2011роки, судовою колегією не приймаються, оскільки не підтверджені ні в суді апеляційної інстанції , ні під час касаційного провадження жодним з належних та допустимих доказів. При цьому, слід зазначити, що жодний з доводів, викладених як в апеляційній так і в касаційній скаргах документально не підтверджений.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено під час касаційного провадження, доводи скарги про порушення справи за фактом шахрайських дій відносно майна боржника спростовуються постановою про закриття названої кримінальної справи з реабілітуючих підстав.

На підставі вищенаведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин справи суди попередніх інстанцій з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для їх скасування колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається. Крім того, доводи заявника фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає постанови судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі такими, що прийняті у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м.Києва від 20.12.11р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.13р. у справі №44/215-б - залишити без змін .

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко