Постанова

від 25.07.2013 по справі 54/504

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року Справа № 54/504

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів: Дерепи В.І.- головуючого (доповідача), Бондар С.В., Грека Б.М.,

за участю повноважних представників сторін:

позивача - Гаркавенка С.В.

відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" на рішення Господарського суду міста Києва від 10 січня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" про стягнення 169 270,48 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 169 270,48 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач свої зобов'язання за договором на постачання теплової енергії по оплаті спожитої теплової енергії в період з 01.08.2010.по 01.10.2011 не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.10.2012 року становить 150 592,76 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.01.2013 року (суддя Шкурдова Л.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2013 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 150 592,76 грн. боргу за спожиту теплову енергію 2 508,24 грн. інфляційних втрат, 2 864,77 грн., 3% річних 5 330,11 грн. пені та судові витрати.

В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив позивача на касаційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 150 592,76 грн. за спожиту теплову енергію на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, тому вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 150 592,76 грн. за теплову енергію підлягає задоволенню.

Також господарський суд стягнув з відповідача нараховану пеню, інфляційні та 3% річних.

Проте, з вказаними висновками погодитись не можна враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіряючи законність і обґрунтованість прийнятого місцевим господарським судом рішення, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність призначення в даній справі комплексної судової експертизи, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення судової комплексної експертизи серед технічних питань було поставлено питання, зокрема, який розмір заборгованості у Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" за період з 01.08.2010 року по 01.10.2011 року за договором №1630200 від 01.11.2000 року.

Оскільки в висновках судово-економічної експертизи №10756 від 01.02.2013 року експерти не дали відповіді на технічні питання, так як поставлені на дослідження питання не відносяться до компетенції судового експерта - економіста, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що даний висновок є неповним, а тому такий висновок не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Проте апеляційний господарський суд не звернув уваги та не дав належної правової оцінки тим обставинам, що відповідно до п.4 висновку експерта встановлено, що в обсязі наданих документів, розмір заборгованості у Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" за період з 01.08.2010 по 01.10.2011 за постачання комунальних послуг з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання на загальну суму 90 504,77 грн. без врахування заборгованості за попередні періоди.

За умови, встановлені в дослідницькій частині, загальна сума заборгованості у розмірі 90 504,77 грн. може бути зменшена на суму 74 134,21 грн. та на суму отриманих АЕК "Київенерго" субсидій та пільг.

Враховуючи, що питання технічного характеру поставлені в ухвалі господарського суду перед експертом не можна віднести до предмету доказування у справі, висновки апеляційного господарського суду в тому, що даний висновок є неповним та не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визнати законним і обґрунтованим не можна.

При цьому апеляційний господарський суд не врахував вимог ч. 3, 4 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, що у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Відповідно до ч.6 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивовано у рішенні.

Разом з тим в мотивувальній частині постанови апеляційного господарського суду відсутні будь-які мотиви відхилення висновку експерта в частині встановлення заборгованості, яка є предметом доказування в даній справі.

За вказаних обставин постанова апеляційного господарського суду, як прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.

Оскільки зазначені вище обставини не були предметом розгляду суду першої інстанції, рішення місцевого господарського суду також підлягає скасуванню.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно та всебічно з'ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обґрунтованість, зібраним у справі доказам дати правову оцінку і відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду міста Києва від 10 січня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 травня 2013 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек