Рішення

від 22.05.2014 по справі 54/504

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/504 22.05.14 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6"

про стягнення 169 270,48 грн.

Головуючий суддя: Грєхова О. А.

Судді: Кирилюк Т.Ю.

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - Левченко В.І. - представник за довіреністю;

від відповідача - не з'явилися

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" 169270,48 грн., з яких 150592,76 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 5152,73 грн. інфляційних втрат, 2864,77 грн. 3% річних та 10660,22 грн. пені.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором № 1630200 від 01.11.2000 року зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 150592,76 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 5152,73 грн. інфляційних втрат, 2864,77 грн. 3% річних та 10660,22 грн. пені. Всього ціна позову становить 169270,48 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.01.2012 № 54/504, залишеним без мін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2013, позов задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2013 рішення Господарського суду м. Києва від 10.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2013 скасовано справу передано на новий розгляд. В основу постанови Вищого господарського суду України від 25.07.2013 покладено висновки про те, що апеляційний господарський суд не звернув уваги та не дав належної правової оцінки тим обставинам, що відповідно до п. 4 висновку експерта встановлено, що в обсязі наданих документів, розмір заборгованості у Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" за період з 01.08.2010 по 01.10.2011 за постачання комунальних послуг з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання на загальну суму 90504,77 грн. без врахування заборгованості за попередні періоди. За умов, встановлені в дослідницькій частині, загальна сума заборгованості у розмірі 90504,77 грн. може бути зменшена на суму 74134,21 грн. та на суму отриманих АЕК "Київенерго" субсидій та пільг. Враховуючи, що питання технічного характеру поставлені в ухвалі господарського суду перед експертом не можна віднести до предмету доказування у справі, висновки апеляційного господарського суду в тому, що висновок судово-економічної експертизи № 10756 від 01.02.2013 є неповним та є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 34 ГПК України визнати законним і обґрунтованим не можна. При цьому апеляційний господарський суд не врахував вимог ч. 3, 4 ст. 42 ГПК України, що у випадках недостатньої якості чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.07.2013 призначено розгляд справи на 16.09.2013.

13.09.2013 представник позивача через відділ діловодства суду подав письмові пояснення на позов з урахуванням постанови ВГСУ від 25.07.2013 в яких зазначив, що ознайомившись з висновком експерта по справі № 54/504 про відсутність можливості проведення розрахунків кількості теплової енергії, оскільки необхідні спеціальні пізнання в галузі теплоенергетики вважає, що даний висновок є не коректним та не може братися до уваги відповідно ст. 42 ГПК України. Крім того, у Висновку ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса судово-економічної експертизи № 10756 від 01.02.2013 в частині нарахованих та сплачених платежів встановлено обсяги надання теплової енергії в метрах кубічних, хоча згідно умов договору (Додатку № 1) обсяги постачання теплової енергії визначаються в Гкал.

В судовому засіданні 16.09.2013, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 30.09.2013.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.09.2013 заявив клопотання про проведення комплексної судової експертизи у справі № 54/504 із залученням фахівця у галузі теплопостачання ОСОБА_4.

Ухвалами суду від 30.09.2013 призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі до проведення судової експертизи та отримання висновку експертів.

15.10.2013 матеріали справи № 54/504 направлено до Харківського НДІ судових експертиз для проведення судової експертизи.

28.02.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від Харківського НДІ судових експертиз надійшов лист № 10180 від 30.01.2014 з повідомленням, що у зв'язку з відсутністю оплати вартості проведення судової експертизи, висновок знімається з виконання.

Матеріали справи № 54/504 було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 03.03.3014 призначено колегіальний розгляд справи № 54/504.

Розпорядженням заступника голови суду від 03.03.3014 призначено колегіальний розгляд справи у наступному складі колегії: суддя Грєхова О. А. (головуючий), Сташків Р. Б., Ярмак О. М.

Відповідно до частини третьої статті 79 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Враховуючи вищенаведені обставини, ухвалою суду від 03.03.2014 провадження у справі № 54/504 поновлено, розгляд справи призначено на 31.03.2014.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 31.03.2014, у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 54/504 передано на розгляд колегій суддів у складі: Грєхова О.А. (головуючий), судді: Пукшин Л.Г., Сташків Р.Б.

Представником відповідача 31.03.2014 подано клопотання про доручення до матеріалів справи копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014 у справі № К/800/42421/13.

В судовому засіданні 31.03.2014 в порядку ст.. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 28.04.2014.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 31.03.2014, у зв'язку з перебуванням судді Сташкова Р.Б. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 54/504 передано на розгляд колегії суддів у складі: Грєхова О.А. (головуючий), судді: Пукшин Л.Г., Кирилюк Т.Ю.

24.04.2014 представником позивача через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач вказав, що договір є чинним, умовами договору визначений порядок обліку та обсяги отриманої позивачем теплової енергії, відповідач не звертався до позивача з пропозицією зміни умов Договору, тому заперечення відповідача проти позову є безпідставними, при визначенні вартості спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.08.2010 по 01.10.2011 позивач використовував Розпорядження КМДА № 392 від 31.05.2010, яке є чинним та Постанову НКРЕ № 1729 від 14.12.2010, яка не підлягає реєстрації в органах юстиції. Нарахування відповідачу за спожиту теплову енергію за період з 01.08.2010 по 01.10.2011 здійснювалося за Методикою, яка міститься у Тимчасових правилах користування тепловою енергією розрахунковим способом, та у зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем просив суд стягнути з відповідача 64075,53 грн. основного боргу, 5152,73 грн. інфляційної складової боргу, 2864,77 грн. 3% річних, 10660,22 грн. пені та покласти на відповідача судові витрати.

Суд розцінює вказану заяву позивача як зменшення розміру позовних вимог та враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 19.05.2014, у зв'язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 54/504 передано на розгляд колегій суддів у складі: Грєхова О.А. (головуючий), судді: Сташків Р.Б., Кирилюк Т.Ю.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на відсутність заборгованості, яка була стягнута в повному обсязі ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва 31.03.2012 № 54/504.

В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 22.05.2014.

Представник позивача через відділ діловодства суду надав письмові пояснення в яких вказав, що під час проведення виконавчих дій з відповідача було стягнуто 99118,96 грн. таким чином, заборгованість відповідача становить 64075,53 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення повноважного представника суд не повідомив, доказів погашення заборгованості суду не надав.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.05.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2000 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 1630200 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язується виробити та поставити теплову енергію відповідно до умов цього Договору, а відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору № 1630200 постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору № 1630200, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Згідно з п. 2.3.1 Договору № 1630200 відповідач зобов'язаний додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку 1 до Договору № 1630200, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії за встановленими тарифами.

Пунктом 5.1 Договору № 1630200 сторонами встановлено, що облік споживання відповідачем теплової енергії проводиться розрахунковим способом по приладах обліку.

Матеріалами справи та поясненнями відповідача підтверджується відсутність у відповідача приладів обліку, отже облік споживання теплової енергії здійснювався позивачем розрахунковим способом.

Пунктами 2, 3 Додатку 4 до Договору № 1630200 встановлено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду. Відповідач до 25 числа поточного місяця сплачує вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п. 3.2 Додатку 4 до Договору № 1630200, якщо відповідач не має приладів обліку щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел позивача та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури теплоносія від теплових джерел позивача та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання відповідача в розрахунковому періоді.

На виконання умов Договору № 1630200 позивачем у період з 01 серпня 2010 року по 01 жовтня 2011 року поставлено відповідачу теплову енергію на потреби центрального опалення в кількості 600,82 Гкал, а саме: жовтні 2010 року - 57,594 Гкал, листопаді 2010 р. - 66,010 Гкал, грудні 2010 р. - 145,788 Гкал, січні 2011 року - 118,510 Гкал, лютому 2011 року - 132,063 Гкал, березні 2011 року - 74,753 Гкал, квітні 2011 року - 6,102 Гкал та на потреби гарячого водопостачання в кількості 571,328 Гкал, а саме: серпні 2010 року - 18,427 Гкал, вересні 2010 р. - 31,129 Гкал, жовтні 2010 р. - 62,310 Гкал, листопаді 2010 року - 48,240 Гкал, грудні 2010 року - 62,310 Гкал, січні 2011 року - 56,079 Гкал, лютому 2011 року - 56,280 Гкал, березні 2011 року - 62,310 Гкал, квітні 2011 року - 52,461 Гкал, травні 2011 року - 26,755 Гкал, червні 2011 року - 12,163 Гкал, липні 2011 року - 26,304 Гкал, серпні 2011 року - 26,620 Гкал, вересні 2011 року - 29,940 Гкал, обсяг якої розраховано розрахунковим способом.

Відповідач, заперечуючи проти наявності заборгованості, посилається на невірність визначення обсягу використаної теплової енергії з посиланням на невідповідність даних позивача щодо обсягів поставленої обсягам фактично отриманої відповідачем теплової енергії.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" та Закону України "Про теплопостачання" енергією є електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для її купівлі продажу.

Таким чином, у відповідності до вимог чинного законодавства між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії, на підставі якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України між сторонами виникли відносини, що виникають з договору поставки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 6 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України).

При укладенні Договору № 1630200 (п.п. 2.2.1, 2.3.1, 5.1, 8.1 та Додатки № 1, 4) сторони погодили обсяги постачання, одиницю виміру теплової енергії, теплове навантаження, порядок розрахунків, об'єкт теплопостачання та строк дії Договору.

Додатком № 1 до Договору № 1630200 сторони дійшли згоди щодо величини визначення обсягів теплової енергії, яка постачається позивачем відповідачу, а саме Гкал, та приєднаного теплового навантаження окремо на опалення та гаряче водопостачання, доказів внесення змін до укладеного договору щодо одиниці вимірювання теплової енергії або рішення суду про визнання договору недійсним сторонами суду не надано.

Пунктами 1.1, 1.4 Додатку № 1 до Договору № 1630200 сторонами визначено щомісячний максимальний обсяг поставки позивачем відповідачу у 2000 році теплової енергії та максимальне теплове навантаження окремо з гарячого водопостачання та опалення в Гігакалоріях.

Додатком № 1 до Договору № 1630200 (п. 4) сторони передбачили, що дата зняття відповідачем показників приладу обліку - 25 число поточного місяця, надання звіту позивачу з показами приладів обліку - не пізніше 28 числа. За відсутності звіту розрахунок виконується позивачем згідно з максимальними договірними навантаженнями.

Як підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками та довідками позивача, поставка теплової енергії у заявлений позивачем період здійснювалась в межах обсягів узгоджених сторонами при укладенні Договору № 1630200 та встановленими сторонами у п. 1.4 Додатку № 1 до нього, та розрахованих із застосуванням максимальних теплових навантажень, визначених у п. 1.1. Додатку № 1 до Договору № 1630200, зважаючи на відсутність у відповідача приладів обліку, і як наслідок не подання звіту.

Матеріали справи не містять доказів зміни сторонами умов договору № 1630200 щодо максимальних обсягів поставки теплової енергії та максимального навантаження, а також порядку здійснення розрахунку обсягів спожитої теплової енергії.

Доказів, що підтверджують поставку позивачем відповідачу теплової енергії в обсягах, що перевищують визначені сторонами при укладенні Договору № 1630200, з тепловим навантаженням більшим, ніж передбачено сторонами при укладенні Договору № 1630200, відповідачем не надано.

Обґрунтованого контррозрахунку обсягів теплової енергії із зазначенням методів нарахування, виходячи із даних, встановлених сторонами при укладені Договору, відповідачем суду не надано. Наданий відповідачем розрахунок не приймається судом до уваги, зважаючи, що вказані в ньому дані не відповідають умовам укладеного сторонами Договору.

Згідно висновку судово-економічної експертизи, яка проведена на підставі ухвали суду, в обсязі наданих документів, розмір заборгованості у Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" за період з 01.08.2010 по 01.10.2011 за постачання комунальних послуг з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання на загальну суму 90504,77 грн. без врахування заборгованості за попередні періоди. За умов, встановлені в дослідницькій частині, загальна сума заборгованості у розмірі 90504,77 грн. може бути зменшена на суму 74134,21 грн. та на суму отриманих АЕК "Київенерго" субсидій та пільг.

В своїй постанові Вищий господарський суд України вказав, що висновки апеляційного господарського суду в тому, що висновок судово-економічної експертизи № 10756 від 01.02.2013 є неповним та є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 34 ГПК України визнати законним і обґрунтованим не можна, з тих підстав, що питання технічного характеру поставлені в ухвалі господарського суду перед експертом не можна віднести до предмету доказування у справі. При цьому апеляційний господарський суд не врахував вимог ч. 3, 4 ст. 42 ГПК України, що у випадках недостатньої якості чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Відповідно до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.09.2013 заявив клопотання про проведення комплексної судової експертизи у справі № 54/504 із залученням фахівця у галузі теплопостачання ОСОБА_4.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 призначено повторну комплексну судову експертизу по справі № 54/504, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз із залученням фахівця в галузі теплопостачання - ОСОБА_4, який працює доцентом кафедри теплотехніки та енергозбереження Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" . На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

- Скільки фактично спожито теплової енергії на потреби гарячого водопостачання Житлово-будівельний кооператив "Автотранспортник-6" за період з 01.08.2010 по 01.10.2011 та яка її вартість?

- В яких первинних бухгалтерських документах позивача зазначена температура мережевої води у подавальному трубопроводі, з урахуванням якої він повинен визначати кількість теплової енергії "розрахунковим способом", як це передбачено в п.3.2 Додатку № 4 до Договору № 1630200 від 01.11.2000р.?

- Чи є документально обґрунтованими та розподіленими об'єм та розмір спожитої Житлово-будівельним кооперативом "Автотранспортник-6" теплової енергії за період з 01.08.2010 по 01.10.2011за Договором № 1630200 від 01.11.2000р.?

- Який розмір заборгованості у Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" за період з 01.08.2010 по 01.10.2011?

28.02.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від Харківського НДІ судових експертиз надійшов лист № 10180 від 30.01.2014 з повідомленням, що у зв'язку з відсутністю оплати вартості проведення судової експертизи, висновок знімається з виконання, матеріали справи № 54/504 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Вартість поставленої позивачем відповідачу теплової енергії становить 150592,76 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками за період з серпня 2010 року по вересень 2011 року.

Розрахунок вартості теплової енергії здійснювався позивачем за тарифами, встановленими розпорядженням КМДА та постановою НКРЕ.

Пунктами 2, 3 Додатку 4 до Договору № 1630199 встановлено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду. Відповідач до 25 числа поточного місяця сплачує вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

В рахунок оплати вартості використаної у період з серпня 2010 року по вересень 2011 року за Договором № 1630200 теплової енергії відповідачем сплачено позивачу 86517,23 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 1630200 становить 64075,53 грн.

Доказів отримання АЕК «Київенерго» субсидій і пільг мешканців ЖБК «Автотранспортник-6» матеріали справи не містять, а тому підстави для зменшення загальної суми заборгованості на суму субсидій і пільг відсутні.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заперечення відповідача щодо відсутності заборгованості, у зв'язку з її стягненням в повному обсязі ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва 31.03.2012 № 54/504, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки судом встановлено, що під час проведення виконавчих дій з відповідача було стягнуто 99118,96 грн., з них: 22.06.2012р. - 28553,50 грн. основного боргу, 06.07.2012р. - 29025,41 грн. (16423,68 грн. основного боргу, 2508,24 грн. інфляційних втрат, 2864,77 грн. 3% річних, 5330,11 грн. пені, 1666,29 грн. витрат по сплаті державного мита та 232,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу); 30.07.2012р. - 4086,56 грн. основного боргу; 27.08.2012р. - 9057,81 грн. основного боргу; 07.09.2012р. - 28395,68 грн. основного боргу; 11.09.2012р. - 28395,68 грн. основного боргу; 12.11.2012р. - 28395,68 грн. повернуто на рахунок ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва як помилково направлені. Таким чином, заборгованість відповідача становить 64075,53 грн., що також підтверджується довідкою про надходження коштів (24.04.2014р.).

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 64075,53 грн. за спожиту у період з серпня 2010 року по вересень 2011 року теплову енергію на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 64075,53 грн. за теплову енергію підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2864,77 грн., які нараховані за період з 01 вересня 2010 року по 31 вересня 2011 року та 5152,73 грн. інфляційної складової боргу, які нараховані з вересня 2010 року по травень 2011 року та за серпень 2011 року.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розрахунок 3% річних та інфляційних, наданий позивачем, здійснений з врахуванням збільшення заборгованості на вартість спожитої теплової енергії та зменшення на суму проведених оплат окремо за кожний місяць, є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2864,77 грн. та 5152,73 грн. інфляційної складової боргу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути пеню.

Відповідно до п. 3.5 Додатку 4 до Договору № 1630200 за несвоєчасне виконання умов договору передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця у розмірі 0,5% за кожний день прострочення по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Оскільки розрахунок пені, наданий позивачем, здійснений згідно зі ст. 3 Закону України від 22.11.2996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від суми заборгованості з врахуванням її збільшення на вартість спожитої теплової енергії та зменшення на суму проведених оплат окремо за кожний місяць за період з квітня 2011 року по вересень 2011 року, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 10660,22 грн. пені є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник - 6" (02232, м. Київ, вул. Миколи Закревського, 53, 55, код 22885447) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, код 00131305, № 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669) 64075,53 грн. (шістдесят чотири тисячі сімдесят п'ять грн. 53 коп.) заборгованості за спожиту теплову енергію, 2864,77 грн . (дві тисячі вісімсот шістдесят чотири грн. 77 коп.) 3% річних, 5152,73 грн. (п'ять тисяч сто п'ятдесят дві грн. 73 коп.) інфляційної складової боргу, 10660,22 грн. (десять тисяч шістсот шістдесят грн. 22 коп.) пені, 1692,71 грн . (одну тисячу шістсот дев'яносто дві грн. 71 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.05.2014 року

Головуючий суддя О.А. Грєхова

Судді Т.Ю.Кирилюк

Р.Б.Сташків