Ухвала

від 30.09.2013 по справі 54/504

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 54/504 30.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6"

про стягнення 169 270,48 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: Гаркавенко Є. В. - представник за довіреністю

від відповідача: Кіщук Т. В. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" про стягнення 169270,48 грн., з яких 150592,76 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 5152,73 грн. інфляційних втрат, 2864,77 грн. 3% річних та 10660,22 грн. пені.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.01.2012 № 54/504, залишеним без мін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2013, позов задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2013 рішення Господарського суду м. Києва від 10.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2013 скасовано, справу передано на новий розгляд. В основу постанови Вищого господарського суду України від 25.07.2013 покладено висновки про те, що апеляційний господарський суд не звернув уваги та не дав належної правової оцінки тим обставинам, що відповідно до п. 4 висновку експерта встановлено, що в обсязі наданих документів, розмір заборгованості у Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-6» перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго» за період з 01.08.2010 по 01.10.2011 за постачання комунальних послуг з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання на загальну суму 90504,77 грн. без врахування заборгованості за попередні періоди. За умов, встановлені в дослідницькій частині, загальна сума заборгованості у розмірі 90504,77 грн. може бути зменшена на суму 74134,21 грн. та на суму отриманих АЕК «Київенерго» субсидій та пільг. Враховуючи, що питання технічного характеру поставлені в ухвалі господарського суду перед експертом не можна віднести до предмету доказування у справі, висновки апеляційного господарського суду в тому, що висновок судово-економічної експертизи № 10756 від 01.02.2013 є неповним та є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 34 ГПК України визнати законним і обґрунтованим не можна. При цьому апеляційний господарський суд не врахував вимог ч. 3, 4 ст. 42 ГПК України, що у випадках недостатньої якості чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.07.2013 призначено розгляд справи на 16.09.2013.

13.09.2013 представник позивача через відділ діловодства суду подав письмові пояснення на позов з урахуванням постанови ВГСУ від 25.07.2013 в яких зазначив, що ознайомившись з висновком експерта по справі № 54/504 про відсутність можливості проведення розрахунків кількості теплової енергії, оскільки необхідні спеціальні пізнання в галузі теплоенергетики вважає, що даний висновок є не коректним та не може братися до уваги відповідно ст. 42 ГПК. України. Крім того, у Висновку ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса судово-економічної експертизи № 10756 від 01.02.2013 в частині нарахованих та сплачених платежів встановлено обсяги надання теплової енергії в метрах кубічних, хоча згідно умов договору (Додатку № 1) обсяги постачання теплової енергії визначаються в Гкал.

В судовому засіданні 16.09.2013, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 30.09.2013.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.09.2013 заявив клопотання про проведення комплексної судової експертизи у справі № 54/504 із залученням фахівця у галузі теплопостачання Ленькина Олександра Володимировича.

З огляду на вищенаведене суд прийшов до наступних висновків.

Як визначено в п.3.2 додатку № 4 до Договору № 1630200 від 01.11.2000р. та Тимчасових правилах обліку відпускання і споживання теплової енергії наведені різні методики розрахунків. «Тимчасові правила обліку» не містять формули визначення температури мережевої води у подавальному трубопроводі, як це передбачено п.3.2 додатку № 4 до Договору № 1630200 від 01.11.2000р. Більш того, «Тимчасові правила обліку» містять розрахунки лише для опалюваного періоду, тому не можуть застосовуватись для розрахунку теплової енергії на потреби гарячого водопостачання в міжопалювані періоди. Також, позивачем не було надано доказів підтвердження «розрахункового методу» для обрахунку теплової енергії гарячого водопостачання у відповідності до п.3.2 додатку № 4 до Договору № 1630200 від 01.11.2000р., не вказано, як обраховано кількість фактично спожитої теплової енергії, яка визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових мереж.

Вирішення питань, які виникли при розгляді даної справи, потребує спеціальних знань, таким чином необхідно призначити комплексну судову експертизу.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 ГПК України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Згідно п 4.7. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998, № 53/5, якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійснене силами експертів даної установи, її керівник повідомляє про це особу або орган, яка призначила експертизу, та просить залучити до проведення експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта провадиться з дотриманням вимог процесуального законодавства України.

В абзаці 6 п. 1.2.10 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998, № 53/5 зазначено, що комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

За таких обставин, суд вважає за доцільне призначити комплексну судову експертизу по справі № 53/504, проведення якої доручити науково-дослідному інституту судових експертиз (61077, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А) із залученням фахівця в галузі теплопостачання -Ленькина Олександра Володимировича.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 23.03.2012, № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" частинами третьою і четвертою статті 42 ГПК передбачено право господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу. У цих випадках господарський суд має виходити з такого. Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Таким чином, суд вважає за доцільне призначити повторну комплексну судову експертизу по справі № 54/504 із залученням фахівця в галузі теплопостачання -Ленькина Олександра Володимировича.

Керуючись ст. ст. 41, 86 ГПК України, ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», Київський апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Призначити повторну комплексну судову експертизу по справі № 54/504, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз (61077, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А) із залученням фахівця в галузі теплопостачання - Ленькина Олександра Володимировича, який працює доцентом кафедри теплотехніки та енергозбереження Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37, тел. 067-547-53-90).

2. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- Скільки фактично спожито теплової енергії на потреби гарячого водопостачання Житлово-будівельний кооператив «Автотранспортник-6» за період з 01.08.2010 по 01.10.2011 та яка її вартість?

- В яких первинних бухгалтерських документах позивача зазначена температура мережевої води у подавальному трубопроводі, з урахуванням якої він повинен визначати кількість теплової енергії «розрахунковим способом», як це передбачено в п.3.2 Додатку № 4 до Договору № 1630200 від 01.11.2000р.?

- Чи є документально обґрунтованими та розподіленими об'єм та розмір спожитої Житлово-будівельним кооперативом «Автотранспортник-6» теплової енергії за період з 01.08.2010 по 01.10.2011за Договором № 1630200 від 01.11.2000р.?

- Який розмір заборгованості у Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-6» перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго» за період з 01.08.2010 по 01.10.2011?

3. Зобов'язати сторони за вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки тощо).

4. Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" (02232, м. Київ, вул. М. Закревського, 53, 55, ідентифікаційний код 22885447) з наступним віднесенням витрат на винну сторону відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу.

5. Повідомити експерта про те, що у разі встановлення фактів під час проведення експертизи, що мають значення для справи, але щодо яких не було поставлено запитань, експерт, відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, може висловити свою думку з цих питань в експертному висновку.

6. Попередити експертів про необхідність проведення експертизи у відповідності до Закону України "Про судову експертизу" та про кримінальну відповідальність у разі дачі неправдивих висновків, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

7. По закінченню експертизи висновки та матеріали справи № 54/504, а також документи, що підтверджують витрати, пов'язані з проведенням експертизи, надіслати до Господарського суду м. Києва.

8. Зобов'язати Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз надіслати копії експертних висновків сторонам згідно з ч. 1 ст. 42 ГПК України.

9. Для проведення експертизи надіслати справу № 54/504 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз (61077, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).

10. Копію ухвали господарського суду міста Києва надіслати сторонам, Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз (61077, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А) та Ленькину Олександру Володимировичу (03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37).

СуддяГрєхова О.А.