Ухвала

від 20.03.2009 по справі 15/17-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/17-63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         20.03.09 р.                                                                                               № 15/17-63                                                                                                                                                                 

за позовом приватного підприємства “Комерційна фірма “Форум” м. Луганськ (код ЄДРПОУ 32797994)

до відповідача спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 25328948)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 09/07 від 01.05.2007 р. в сумі 44984,30 грн.,  стягнення заборгованості за договором поставки № 110 від 01.03.2008 р. в сумі 30408,51 грн., пені в розмірі 9146,88 грн., 3% річних в сумі 1757,53 грн.

Суддя          Богатир К.В.

До господарського суду Донецької області звернувся позивач – приватне підприємство “Комерційна фірма “Форум” м. Луганськ  із позовною заявою до відповідача – спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар” м. Маріуполь про стягнення заборгованості за договором поставки № 09/07 від 01.05.2007 р. в сумі 44984,30 грн., стягнення заборгованості за договором поставки № 110 від 01.03.2008 р. в сумі 30408,51 грн., пені в розмірі 9146,88 грн., 3% річних в сумі 1757,53 грн. Загальна ціна позову складає 86297,22 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви приватного підприємства “Комерційна фірма “Форум”, яка надійшла до суду 18.03.2009 р. за вх. № 02-38/3094 та доданих до неї документів, судом встановлено наступне:

І) До вказаної позовної заяви додано квитанцію № 5 від 18.02.2009 р. про оплату державного мита на суму 700,00 грн., квитанцію № 1 від 11.03.2009 р. про оплату державного мита на суму 130,00 грн.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України позовні  заяви оплачуються державним митом. Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України  державне  мито  сплачується в доход державного  бюджету  України  в  порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Розмір державного мита регламентований Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року із змінами та доповненнями (надалі – Декрет).

Згідно підпункту „а” пункту 2 статті 3  Декрету із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевказану вимогу законодавства України приватне підприємство “Комерційна фірма “Форум” м. Луганськ повинно було перерахувати державне мито у розмірі 862,97 грн. (1% від ціни позову 86297,22 грн.).

Таким чином, позивачем приватним підприємством “Комерційна фірма “Форум” порушені вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо встановленого розміру сплати державного мита в доход державного бюджету України, недоплачено державного мита у сумі 32,97 грн. (862,97 грн. (треба сплатити) – 830,00 грн. (фактично сплачено) = 32,97 грн. (недоплата).   

Відповідно до пункту 4 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат державного мита у встановленому порядку та розмірі.

ІІ) Позовна заява приватного підприємства “Комерційна фірма “Форум” м. Луганськ містить вимоги про стягнення заборгованості по двом різним договорам поставки № 09/07 від 01.05.2007 р., № 110 від 01.03.2008 р.

Відповідно до статті 58 ГПК України в одній позовній заяві  може  бути  об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Наявність декількох різних договорів поставки між одними і тими ж особами не є підтвердженням наявності зв'язку між вимогами за цими договорами щодо підстав їх виникнення.

Тобто, по кожному з двох доданих до позовної заяви договорів поставки між сторонами існують різні правовідносини, які повинні доводитися різними доказами (накладними на поставку товару, накладними на повернення товару, платіжними документами).

Таким чином, позивач порушив передбачені ст. 58 ГПК України правила об'єднання кількох вимог в одному позові.

За вказаних обставин на думку суду одночасний та сумісний розгляд заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості по декількох різних договорах суттєво ускладнить вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 п. 5 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правило об'єднання вимог або об'єднано  в  одній позовній заяві кілька вимог до одного чи  кількох  відповідачів  і сумісний  розгляд  цих  вимог  перешкоджатиме з'ясуванню  прав  і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

За вищевказаних обставин суд дійшов висновку, що позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі пунктів 4, 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінивши представлені в суд позивачем документи, керуючись статтями 45; 46; 58; 63 ч. 1 п. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву приватного підприємства “Комерційна фірма “Форум” м. Луганськ до спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар” м. Маріуполь про стягнення заборгованості за договором поставки № 09/07 від 01.05.2007 р. в сумі 44984,30 грн.,  стягнення заборгованості за договором поставки № 110 від 01.03.2008 р. в сумі 30408,51 грн., пені в розмірі 9146,88 грн., 3% річних в сумі 1757,53 грн. повернути без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з  нею  до господарського суду в установленому Законом порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: позовна заява з доданими документами, всього на 318 аркушах.

                  Суддя                                                                                         Богатир К.В.