Ухвала

від 24.07.2013 по справі 2а-1865/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 103530/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Мікули О.І., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 року в справі за позовом дочірнього підприємства «Львівтекс» датської компанії «Грін Коттон» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2012 року дочірнє підприємство «Львівтекс» датської компанії «Грін Коттон» (в подальшому ДП «Львітекс) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000362341 від 24.10.2011 року, яким йому було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року на 21667,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5416,75 грн. Посилався на невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного податкового законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0000362341 від 24.10.2011 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу в позові відмовити.

Апеляційні вимоги обгрунтовує тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за результатами перевірки ДП «Львітекс» податковим органом встановлено невідповідність суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість сумі, заявленій у податковій декларації з ПДВ за серпень 2011 року. Додаток 2 до податкової декларації з ПДВ містить різницю в 12667 грн., оскільки позивач завищив суму бюджетного відшкодування на вказану суму. Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення податкового органу відповідає чинному законодавству.

Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова провела позапланову виїзну перевірку ДП «Львітекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за серпень 2011 року.

На підставі акта перевірки № 3886/23-409/31659013 податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000362341 від 24.10.2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року на 21667,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5416,75 грн.

Відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем вимог п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого ним було завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ на 21667,00 грн. Зокрема, податковий орган вважав, що позивач до Додатку № 2 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2009 року відніс суму бюджетного відшкодування 5994,00 грн., в той час як та складає 0 грн., за вересень 2009 року - 12294,00 грн. в той час, як за результатами перевірки розмір відшкодування складає 0 грн., за жовтень 2009 року - 3379,00 грн., в той час, як ця сума дорівнює нулю.

Податковий орган вважав, що позивач до суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року включив суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ серпня-жовтня 2009 року, які були визнані відповідачем завищеними та які було зобов'язано позивача зменшити відповідно до висновків в актах перевірки від 11.11.2009 року № 2935/23-409/31659013, від 4.12.2009 року № 3125/23-409/31659013, від 16.12.2009 року № 3225/23-409/31659013. Це, на думку податкового органу, виключало віднесення даних сум до бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року.

Зі справи видно, що ДП «Львітекс» у ТзОВ «Новокаса» на підставі договору оренди № 32/250 від 1.05.2002 року було орендовано приміщення 1 та 2 поверхів по вул. Городоцькій, 226 в м. Львові. Передача і фактичне використання позивачем орендованих приміщень стверджується матеріалами справи та не оспорюються податковим органом.

Позивач подав податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, в якій зазначив суму бюджетного відшкодування цього податку на рахунок платника у банку, а в Додатку № 2 до декларації до звітних податкових періодів, в яких виникла сума фактично сплаченого залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду віднесено серпень 2009 року (5994,00 грн.), вересень 2009 року (12294,00 грн.), жовтень 2009 року (3379,00 грн.).

Ці суми податку на додану вартість за період серпня-жовтня 2009 року виникли в зв'язку з господарськими операціями позивача з ТзОВ «Новокаса» на підставі договору оренди № 32/250 від 1.05.2002 року та були включеними до складу податкового кредиту по факту отримання від контрагента відповідних послуг в серпні-жовтні 2009 року.

Судом першої інстанції встановлено, що вказані суми до липня 2011 року були заборгованістю позивача перед ТзОВ «Новокаса», а платіжними дорученнями № 352 від 5.07.2011 року, № 337 від 6.07.2011 року позивач перерахував орендодавцю 21667,00 грн. в рахунок заборгованості за серпень, вересень та частково за жовтень 2009 року.

Відповідач провів ряд перевірок позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Зокрема, на підставі акта перевірки від 11.11.2009 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000592341 від 25.11.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2009 року в розмірі 64827,00 грн.

На підставі акта перевірки від 4.12.2009 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000672341/0 від 16.12.2009 року, яким зменшив суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на 130770 грн.

На підставі акта перевірки від 16.12.2009 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000682341/0 від 22.01.2010 року, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2009 року на 43763,00 грн.

В процесі цих перевірок податковий орган прийшов до висновку про відсутність у позивача сум від'ємного значення в періодах серпня-жовтня 2009 року через визнання їх завищеними, а також зобов'язав позивача в актах перевірки зменшити від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за періоди відповідно серпня, вересня, жовтня 2009 року.

З матеріалів справи видно, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 року всі зазначені вище податкові повідомлення-рішення відповідача скасовані. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що акти податкової перевірки не тягнуть для платників податків негативних правових наслідків, викладені в ньому висновки та обставини лише можуть бути підставою для керівника податкового органу щодо застосування заходів згідно з чинним законодавством.

Тому посилання податкового органу на наявність зобов'язань позивача зменшити від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за періоди серпня, вересня, жовтня 2009 року та в зв'язку з цим на необґрунтоване віднесення сум ПДВ до бюджетного відшкодування, є такими, що не породжують для позивача юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.

У своїх висновках податковий орган проявляє непослідовність.

Як видно з акта перевірки від 16.06.2010 року № 2533/23-209/31659013, відповідач проводив планову виїзну перевірку ДП «Львітекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2008 року по 31.03.2010 року, податковий орган констатував відсутність фактів заниження або завищення податкового кредиту за зазначені періоди, в тому числі за серпень-жовтень 2009 року. Податковий орган не знайшов відхилень між заявленим позивачем податкового кредиту та даними перевірки. Наведені відповідачем дані підтверджують незмінність показників податкового кредиту в розмірі, на підставі якого сформовані суми від'ємного значення за серпень-жовтень 2009 року.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200. 4 ст. 20 цього ж Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2011 року видно, що розрахована ним в рядку 19 декларації сума 87691,00 мала від'ємне значення, в зв'язку з чим позивач був вправі включити фактично сплачену ним суму податку на додану вартість, в тому числі з оплачених в липні 2011 року послуг ТзОВ «Новокаса», до складу бюджетного відшкодування за серпень 2011 року.

Незважаючи на те, що податкові накладні контрагента позивача № 148 від 31.08.2009 року, № 168 від 30.09.2009 року, № 187 від 31.10.2009 року були виписані ТзОВ «Новокаса» позивачу в минулих періодах і були відображені в податкових зобов'язаннях цих періодів (серпень-жовтень 2009 року), слід прийти до висновку, що заявлення сум до бюджетного відшкодування повинні мати місце тільки після липня 2011 року, коли послуги контрагента були оплачені позивачем.

Подана позивачем декларація з податку на додану вартість за серпень 2011 року, додатки до неї, в тому числі розрахунок суми бюджетного відшкодування, відповідають вимогам закону як щодо форми, так і змісту.

За таких обставин відповідач зменшувати позивачу суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року правових підстав не мав.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 року в справі № 2а-1865/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : О.І.Мікула

Д.М. Старунський