Постанова

від 19.06.2013 по справі 804/6784/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 р. Справа № 804/6784/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПарненко В.С. при секретаріОрлові О.В. за участю: представника позивача: представника відповідача: Шевченко О.Г. Самсоненко Ю.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська сталева компанія-термінал" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000012305 від 10.01.2013 року та визнання перевірки незаконною

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська сталева компанія - термінал» (надалі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі - Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000012305 від 10.01.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позапланова виїзна перевірка була призначена безпідставно та незаконно. Крім того, вважає висновок Відповідача, що до складу ціни на експорт не включено податок на додану вартість, сплачений продавцем за придбаний товар, помилковим, оскільки чинне законодавство України передбачає нульову ставку податку за операціями з вивезення товарів за межі митної території у митному режимі експорту. Наголошує, що збитки від реалізації товару на експорт відсутні, завищення податкового кредиту не відбувалось, таким чином придбання товару здійснювалось для його подальшої реалізації, тобто пов'язане з господарською діяльністю підприємства та ціна придбання товару знаходилась в межах «звичайних цін» на даний вид продукції.

Відповідач заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на те, що купована продукція є нетиповою для даного підприємства, основним видом діяльності якого є складське господарство, а операції з реалізації товару на експорт цієї продукції були для Позивача завідомо збитковими. Стверджує, що виявлені під час перевірки обставини, свідчать про спрямованість наміру платника податків на збагачення за рахунок бюджетних коштів, а відсутність економічної доцільності угоди - на несумлінність платників податків та є доказом вчинення суб'єктом господарювання незаконної господарської діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань та без економічної обґрунтованості укладених угод.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська сталева компанія - термінал» з питань здійснення експорту товарів невласного виробництва за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р.

За результатами проведення вказаної перевірки було складено Акт про результати позапланової документальної виїзної перевірки (надалі - Акт перевірки) № 3960/221/36094203 від 11.12.2012 року.

Перевіркою встановлені порушення Позивачем: - п.п. 14.1.179, п.п. 14.1.181, п. 14.1ст.14, п.188, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України з урахуванням норм п.п. 14.1.36 п.14.1, п.п. 14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, встановлено Позивачем заниження податку на додану вартість всього у сумі 141 232,00 грн., у тому числі за травень 2012 на суму 55 36, 00 грн., за липень 2012 р. на суму 85 869,00 грн.

На підставі виявлених у ході перевірки порушень Відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000012305 від 10.01.2013 р.

Позивачем було подано скаргу до Податкового органу про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення, яка була залишена без задоволення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

У перевіряємому періоді Позивач здійснював реалізацію пластику полівінілхлоридного різного типу. За даними підприємства у ряд.2.1 «експортні операції» Декларації з податку на додану вартість за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. задекларовано суму реалізації на експорт у розмірі 298 307,00 грн. При здійснені перевірки встановлений факт реалізації товару на експорт за цінами нижче, ніж ціни придбання.

Позивачем було укладено Договір поставки № 01/05-12 від 03.05.2012 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвест пластик» предметом якого є пластикат в кількості 60,9 т. загальною вартістю 847 392,00 грн. в тому числі ПДВ 141 232,00 грн. З метою реалізації придбаного товару на експорт Позивачем було укладено Договір комісії № 2/04-12 від 23.04.2012 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Ленд». Вказаний товар реалізовано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехпласт» (Росія) на загальну суму 779 296,73 грн.

Таким чином сума придбання склала 847 392,00 грн., сума реалізації склала суму 779 296,73 грн. Також, Позивачем було укладено Договір комісії № 2/04-12 від 23.04.2012 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ленд», відповідно до якого комітент (Позивач) сплачує комісіонеру (Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ленд») комісійну винагороду в розмірі 3 600,00 грн. в тому числі ПДВ - 600,00 грн. за кожну оформлену від імені комітента вантажно-митну декларацію. Фінансовий результат від проведених операцій - це збиток у загальній сумі 68 095,27 грн.

Згідно п.п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, відповідно до положень Податкового кодексу України, тільки у межах господарської діяльності платника податку, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг, платник податку має право на віднесення таких сум до податкового кредиту.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт та надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Виходячи з цього, межами господарської діяльності встановлюються: доходи в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах отриманні таким платником податків у зв'язку з продажем (поставкою) товарів: діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів з метою одержання прибутку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Продаж Позивачем товару за цінами, які є нижчими за придбання не були зумовлені характером виробничої або іншої діяльності позивача, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій. Продаж товару за збитковими цінами не був викликаний об'єктивними причинами, оскільки будь-яких обґрунтувань економічної вигоди від таких господарських операцій позивач не навів, а тому у Позивача не було передбачених чинним (та чинним на момент виникнення правовідносин) законодавством підстав для віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого за збитковою операцією.

В ході судового розгляду справи належними та допустимими доказами підтверджено, що позивачем у перевіряємому періоді допущено порушення податкового законодавства, що слугувало підставою для винесення спірного рішення. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що Відповідачем доведено правомірність спірного рішення, доводи позивача спростовані імперативними приписами чинного законодавства та матеріалами справи, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 71, 94, 159, 160-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позовому товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська сталева компанія-термінал" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000012305 від 10.01.2013 року - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 червня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили стяном на 19 червня 2013 року. СуддяВ.С. Парненко В.С. Парненко