Рішення

від 25.07.2013 по справі 901/1878/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.2013 Справа № 901/1878/13 за позовом публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (пр. Кірова/пров. Совнаркомовский, 52/1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

до Дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная - холдінг»

Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю

«Южная - холдінг»

(вул. Шкільна, 2, с. Перово, Сімферопольський район, 97560)

(вул. Шкільна, 9, с. Перово, Сімферопольський район, 97560)

про стягнення 10816.34 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Брагін Олександр Володимирович, довіреність № 11/133 від 31.05.2013, представник, ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»;

Від відповідача: Гуріна Ганна Іванівна, довіреність б/н від 20.05.2013р., Дочірнє підприємство «Птахогосподарство «Южная-холдінг»;

Суть спору : Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» про стягнення заборгованості в розмірі 10059. 41 грн; 3% річних в розмірі 126.15 грн. та пені в розмірі 630.78 грн..

Позовні вимоги вмотивовані порушенням обов'язків, взятих відповідачем за договором № 318-ТГ-2012 транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 21 березня 2012 року, в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Свої вимоги позивач обґрунтував посиланнями на статті 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, про що зазначив у відзиві на позов (а.с. 57-59).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

21 березня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (газотранспортне підприємство) та Дочірнім підприємством «Птахогосподарство «Южная - холдінг» Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Южная - холдінг» (замовник) було укладено договір транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 318-ТГ-2012 (а.с. 8-15), відповідно до пункту 1.1 якого газотранспортне підприємство зобов'язалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язався внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та в порядку, передбачених умовами договору.

Послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору газотранспортне підприємство до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірника акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства.

Згідно з пунктом 3.3 договору замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг.

Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством (пункт 3.4 договору).

Відповідно до пункту 5.4 договору вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.

Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (пункт 5.5 договору).

Пунктом 6.3.2 договору сторони визначили обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг згідно з умовами договору.

Відповідно до пункту 7.3 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 11.1 договору він набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31 грудня 2012 року, а умови застосовуються до відносин, що виникли між сторонами з 01 березня 2012 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Так, позивачем у виконання умов договору за період з 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2012 року було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу на суму 10 059.41 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання - передачі послуг з транспортування природного газу від 31 грудня та 30 листопада 2012 року (а.с. 18).

Однак, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка на даний час не є погашеною.

Вказане з'явилося підставою для звернення публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» із даною позовною заявою до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, в частині їх своєчасної та повної оплати, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже зазначалось, 21 березня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (газотранспортне підприємство) та Дочірнім підприємством «Птахогосподарство «Южная - холдінг» Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Южная - холдінг» (замовник) було укладено договір транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 318-ТГ-2012 (а.с. 8-15).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору за період з 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2012 року було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу на суму 10 059.41 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання - передачі послуг з транспортування природного газу від 31 грудня та 30 листопада 2012 року (а.с. 18).

Пунктом 6.3.2 договору сторони визначили обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг згідно з умовами договору.

Однак, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 10059.41 грн..

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 5.5 договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Так, під час розгляду даної справи Дочірнім підприємством «Птахогосподарство «Южная - холдінг» Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Южная - холдінг» належними та допустимими доказами не доведено оплату наданих послуг.

При цьому, як вбачається зі змісту відзиву на позов (а.с. 57) та було підтверджено поясненнями представника відповідача в судовому засіданні, відповідачем факт наявності заборгованості перед позивачем у вказаній в позові сумі не заперечувався. Однак, одночасно, представник відповідача оспорював факт створення цієї заборгованості саме на підставі умов договору № 318-ТГ-2012 з огляду на відсутність посилань в актах виконаних робіт на реквізити цього договору.

Проте, суд вважає такі доводи хибними, з огляду на наявність таких посилань на реквізити договору в спірних актах (а.с. 18).

Судом були також оглянуті оригінали цих актів та встановлено наявність посилань в їх змісті на укладений сторонами договір, що було скріплено печатками підприємств та підписами уповноважених сторін.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 10059.41 грн. суд визнав вимоги про стягнення боргу такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 630.78 грн. та 3% річних в сумі 126.15 грн..

Так, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 126.15 грн., нарахованих на суму заборгованості за період з 21 грудня 2012 року по 29 травня 2013 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, встановив, що розмір 3% річних за період, вказаний у позові, розраховано вірно, складає 126.15 грн., а отже саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 630.78 грн., нараховану на суму заборгованості за період з 21 грудня 2012 року по 29 травня 2013 року.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 548 та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, зокрема, неустойкою.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.3 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судом було перевірено розрахунок пені (а.с. 3), здійснений позивачем, та встановлено, що розмір пені за періоди, визначені позивачем, дорівнює 629.40 грн., а отже саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача. В стягненні 1.38 грн., нарахованих помилково, слід відмовити (а.с. 75).

Таким чином, з огляду на вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Доводи представника відповідача про наявність підстав для відмови в позові в частині стягнення пені та 3% річних, з огляду на важке фінансове становище відповідача, суд вважає необґрунтованими, оскільки кожен суб'єкт господарювання здійснює свою діяльність на власний ризик, що у разі неприбутковості такої діяльності не є підставою для звільнення зобов'язаної сторони від виконання своїх обов'язків за договором.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 26 липня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная - холдінг» Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Южная - холдінг» (вул. Шкільна, 2, с. Перово, Сімферопольський район, 97560; вул. Шкільна, 9, с. Перово, Сімферопольський район, 97560, р/р 260050401521 в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» м. Київ, МФО 380054, ЄДРПОУ 35087661) на користь Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, код ЄДРПОУ 00153117, р/р 260020014162 у ВАТ «Укрексімбанк» МФО 324786) заборгованість в розмірі 10059.41 грн., пеню в розмірі 629.40 грн., 3% річних в розмірі 126.15 грн. та 1720.28 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення пені в сумі 1.38 грн. в позові - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська