Постанова

від 03.09.2013 по справі 901/1878/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року Справа № 901/1878/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Видашенко Т.С.,

Сотула В.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Глушаков Максим Олександрович, довіреність № 11/136 від 31.05.13, публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз";

представник відповідача, не з'явився, дочірнє підприємство "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг";

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 25 липня 2013 року у справі № 901/1878/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пр. Совнаркомовський, 52/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" (вул. Шкільна, 9,Перове,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97560)

вул. Шкільна, 2, Перове,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97560

про стягнення 10816,34 грн.

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» про стягнення заборгованості в розмірі 10059. 41 грн; 3% річних в розмірі 126.15 грн. та пені в розмірі 630.78 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная - холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная - холдінг» на користь публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» заборгованість у розмірі 10059.41 грн., пеню в розмірі 629.40 грн., 3% річних в розмірі 126.15 грн. Вирішене питання про розподіл судових витрат. В частині стягнення пені в сумі 1.38 грн. в позові - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Відповідач стверджує, що рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, та з порушеннями норм матеріального права.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за наявними документами в матеріалах справи.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

21 березня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (газотранспортне підприємство) та дочірнім підприємством «Птахогосподарство «Южная - холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная - холдінг» (замовник) було укладено договір транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 318-ТГ-2012 (а.с. 8-15), відповідно до пункту 1.1 якого газотранспортне підприємство зобов'язалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язався внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та в порядку, передбачених умовами договору.

Згідно п. 3.1. договору послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.

Відповідно до пункту 3.2 договору газотранспортне підприємство до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірника акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства.

Згідно з пунктом 3.3 договору замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг.

Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством (пункт 3.4 договору).

Відповідно до пункту 5.4 договору вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.

Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (пункт 5.5 договору).

Пунктом 6.3.2 договору сторони визначили обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг згідно з умовами договору.

Відповідно до пункту 7.3 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 11.1 договору він набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31 грудня 2012 року, а умови застосовуються до відносин, що виникли між сторонами з 01 березня 2012 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Так, позивачем у виконання умов договору за період з 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2012 року було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу на суму 10 059.41 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання - передачі послуг з транспортування природного газу від 31 грудня та 30 листопада 2012 року (а.с. 18).

Однак, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка на даний час не є погашеною.

Вказане з'явилося підставою для звернення публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» із даною позовною заявою до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав вимоги апеляційної скарги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

21 березня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (газотранспортне підприємство) та дочірнім підприємством «Птахогосподарство «Южная - холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная - холдінг» (замовник) було укладено договір транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 318-ТГ-2012 (а.с. 8-15), відповідно до пункту 1.1 якого газотранспортне підприємство зобов'язалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язався внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та в порядку, передбачених умовами договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Статтями 530, 612 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (пункт 5.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у виконання умов договору за період з 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2012 року було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу на суму 10 059.41 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання - передачі послуг з транспортування природного газу від 31 грудня та 30 листопада 2012 року (а.с. 18).

Відповідач, зобов'язання за договором № 318-ТГ-2012 від 21 березня 2012 року зі сплати послуг з транспортування природного газу належним чином не виконав, у наслідок чого виникла заборгованість у сумі 10059.41 грн. Строк оплати настав , доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 10059. 41 грн заборгованості зі сплати послуг з транспортування природного газу підлягають задоволенню.

Позивач у своєму позові просить стягнути з відповідача 630,78 грн. пені та 3% річних у розмірі 126,15, які нараховані на основну заборгованість.

Правові наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, сплата пені та, на вимогу виконавця, суми втрат від інфляції та трьох процентів річних, з урахуванням зазначених норм матеріального права, визначені сторонами і в укладеному ними договорі. Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана норма закріплює право вимагати з боржника стягнення 3% річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

На підставі наведених положень договору та закону позивачем нарахована пеня у сумі 630,78 грн. та 3% річних у розмірі 126,15 грн.

Перевіривши розрахунки 3% річних, судова колегія вважає вірними та обґрунтовано нарахованими, тому з відповідача підлягає сплаті 126,15 грн.

Перевіривши розрахунки пені судова колегія погоджується з господарським судом Автономної Республіки Крим, що сплаті підлягає 629,40 грн.

Довод апеляційної скарги, що суд першої інстанції при розгляді справи не звернув належної уваги на акти наданих послуг з транспортування природного газу за листопад та грудень 2012 року, не дослідив їх на предмет правомірності, не приймаються судовою колегією.

Так відповідач зазначає, що на акті виконаних робіт від 31.12.12 відсутнє прізвище особи, яка відповідальна за здійснення господарської операції, а тому акт виконаних робіт, складений з порушенням вимог діючого законодавства, унеможливлює правомірність вимагати виконання дій, що виникають у сторін при підписанні такого первинного документу. Дійсно, на акті відсутнє прізвище особи, яка його підписала з боку державного підприємства „Птахогосподарство „Южная-холдінг", однак присутні всі інші обов'язкові реквізити, у тому числі підпис та печатка відповідача. Зазначені акти є доказами у справі. Відповідач мав право спростувати ці докази шляхом надання іншіх доказів. Але він цього не зробив. А тільки стверджує, що внаслідок відсутності зазначення на прізвище особи, що підписала акти, ці акти взагалі не підтверджують факт надання позивачем послуг відповідачу.

Слід зазначити, що відсутність прізвища на акті виконаних робіт не спростовує факту транспортування природного газу. Відповідач не заперечує виконання договору з боку позивача. Таким чином, судова колегія не приймає цей довод апеляційної скарги.

Посилання відповідача на важке фінансове становище підприємства є недоречним та не приймається судовою колегією до уваги.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик, а тому посилання відповідача на те, що виробництво зупинено та він не може виплачувати кошти кредитору не приймається судовою колегією.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишається без змін.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ

1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 липня 2013 року у справі № 901/1878/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді Т.С. Видашенко

В.В.Сотула

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пр. Совнаркомовський, 52/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

2. Дочірнє підприємство "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" (вул. Шкільна, 9,Перове,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97560)

3. Дочірнє підприємство "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" (вул. Шкільна, 2, Перове,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97560)