Постанова

від 18.07.2013 по справі 914/394/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2013 р. Справа № 914/394/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желіка М. Б. Кузя В. Л.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Оленюк С.Л.,

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лісопереробна фірма "Немирів" від 16.05.2013 за № 16/05/2013-1

на рішення господарського суду Львівської області від 25.03.2013 року

у справі № 914/394/13-г

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Лісопереробна фірма "Немирів" (8103, вул. Равська, 60, смт. Немирів, Яворівський район, Львівська область; ідент. код 20831654),

до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, вул. І.Франка, 61, м. Львів; ідент. код 20812013),

третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісоторгпроект"

про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.11.2012р. № 108 у справі № 3-01-165/2012

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 25.03.2013 року по справі №914/394/13-г в позові Приватного акціонерного товариства "Лісопереробна фірма "Немирів" до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.11.2012р. № 108 у справі № 3-01-165/2012 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач ПАТ "Лісопереробна фірма "Немирів", подало апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.11.2012р. № 108 у справі № 3-01-165/2012 задоволити повністю. При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що рішення від 08.11.2012 року № 108 було отримане ним 19.11.2012 року, що підтверджується присвоєним йому реєстраційним вхідним № 32. Позов, як вказує апелянт, датований 18.01.2013 року, відтак на думку позивача, з наведеного вище вбачається, що двомісячний строк можливості реалізації їхнього права на оскарження даного рішення не був ними порушений.

В свою чергу, відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій вказав, що вважає рішення господарського суду Львівської області від 25.03.2013 року у справі 914/394/13-г законним і обґрунтованим, таким, що прийняте у повній відповідності норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лісопереробна фірма "Немирів" безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню. Окрім того, вказав, що закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України.

В судовому засіданні представник відповідача, навів доводи, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Проте, направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, так як забезпечити явку представника не міг. Разом з тим, згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК). За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в справі документами. Окрім того, слід зазначити, що розгляд даної справи вже відкладався ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 року в зв'язку з клопотанням апелянта.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лісопереробна фірма "Немирів" без задоволення з наступних підстав.

08 листопада 2012 року Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (надалі-Комітет) розглядалась справа № 3-01-165/2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час участі ПрАТ "ЛПФ "Немирів" (надалі-Підприємство) та ТзОВ "Лісоторгпроект" (надалі-Товариство) у торгах на закупівлю послуг в лісовому господарстві Державним підприємством "Рава-Руське лісове господарство", яка здійснювалась у 2012 році.

За результатом розгляду справи адміністративною колегією було винесено рішення від 08.11.2012 року № 108, яким накладено на Підприємство штраф у розмірі 68000,00грн.

Позивач із вказаним рішенням не погоджується та в своїй позовній заяві вказує наступне:

28.09.2012 року Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України прийнято подання № 240 (надалі-Подання) про попередні висновки у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в якому зазначається, що Підприємством вчинене порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій стосовно спотворення результатів торгів.

Відповідно до Подання висновки Комітету про узгодження дій Підприємства із Товариством зроблені на підставі схожості в оформленні тендерних пропозицій ПрАТ "ЛПФ "Немирів" та ТзОВ "Лісотргпроект", а саме: нехарактерно однакові упущені пробіли, вирівнювання тексту, шрифти та схожі побудови таблиці.

Позивач пояснює це тим, що при підготовці документації ними було використана оприлюднена замовником у електронному вигляді документація на проведення торгів, яка одержана ним на порталі державних закупівель, шляхом копіювання неї форм, таблиць та тексту.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" (надалі-Закон) узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

У ст. 6 Закону зазначено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Також, Позивачем зазначено, що подібність упущених пробілів, вирівнювання тексту, шрифти та схожі побудови таблиці не характеризують та не можуть бути доказами узгодженості учасників торгів та їх дій, та не впливають на визначення переможця і не спотворюють результатів тендеру.

Статтею 59 Закону встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Беручи до уваги наведене вище, Позивач зазначає, що прийняте Комітетом рішення необхідно визнати недійсним.

Представник Відповідача проти позовних вимог Позивача заперечив, як у своїх відзивах на позов, так і на апеляційну скаргу зазначив наступне:

1) Адміністративна колегія Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглянувши подання з попередніми висновками третього відділу досліджень та розслідувань Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.09.2012 року № 240/3 та матеріали справи № 3-01-165/2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції встановила порушення вимог чинного антимонопольного законодавства, а саме ст.ст. 6 та 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення анти конкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів, та прийняла рішення про накладення на Підприємство штрафу у розмірі 68000,00грн.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону, Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Повідомленням від 13.11.2012 року № 13/05-3276 Відповідачем надіслано копію рішення від 08.11.2012 року №108 у справі № 3-01-165/2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. У вказаному повідомленні зазначено про те, що відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону Підприємству необхідно сплатити штраф зазначений у п. 2 даного рішення у двомісячний строк з дня отримання рішення.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (ч. 5).

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (п. 8 ст. 56 Закону).

Проте, доказу сплати накладеного на Підприємство штрафу, як Комітету так і судам - не надано.

Окрім того, відповідачем, як вбачається з матеріалів справи, зазначається про безпідставність позовної вимоги позивача виходячи з наступного:

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону у разі незгоди з даним рішенням, Заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення №108 із повідомленням Комітету від 13.11.2012 року № 13/05-3276 отримане Підприємством 15.11.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендоване) Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 79005 0620628 2 копію якого додано до відзиву.

Крім цього, як вірно встановив суд першої інстанції, що в силу вимог п.106 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009р. №270, на повідомленні про вручення поштового відправлення зазначено запис працівником пошти про вручення документу.

Також, в матеріалах справи міститься, лист Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" №05-22-399 від 12.02.2013р., відповідно до якого, рекомендований лист з повідомленням про вручення №7900506206282 від 15.11.2012р. вручений уповноваженій особі на одержання пошти ПрАТ "Немирів" п.Бучко А.О. під розписку у книзі форми 8.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Позов датований 18.01.2013 року за №12/01/2013-1, надісланий після підписання, підтвердженням чого є відбиток поштового штемпеля на конверті.

З наведеного вбачається, що двомісячний строк можливості реалізації свого права позивачем на оскарження даного рішення, враховуючи норми ч. 1 ст. 60 та ч. 2 ст. 62 Закону, перебував у наступних часових межах: з 16.11.2012р. до 16.01.2013р.

Тобто, враховуючи наведене, подаючи позов до Господарського суду Львівської області позивачем пропущено встановлений чинним законодавством строк для оскарження зазначеного рішення, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Приписами п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" встановлено, що у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14), а також частини другої статті 47 цього Закону (2210-14) господарським судам слід враховувати таке.

За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.

Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України (435-15) позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.

Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Лісопереробна фірма "Немирів" - відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 25.03.2013 року у справі №914/394/13-г залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 23.07.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Кузь В. Л.