Рішення

від 24.07.2013 по справі 913/1509/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

24 липня 2013 року Справа № 913/1509/13

Провадження №9пд/913/1509/13

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс-інвест" , м. Луганськ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Оксфорд" , м. Луганськ

про визнання договору недійсним

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув ,

від відповідача - Єрохно П.В., дов. б/н від 08.06.13

в с т а н о в и в :

Суть спору: позивачем, ТОВ "Мікс-інвест", заявлена вимога про визнання недійсним договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території від 01.03.10, укладеного між позивачем та відповідачем, ОСББ "Житловий комплекс "Оксфорд", з моменту його укладення.

У судовому засіданні 17.07.13 була оголошена перерва на 24.07.13 о 12 год. 00 хв.

Доводи позивача полягають у наступному.

Під час підписання спірного договору відповідачем було порушено законні права позивача. Договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території від 01.03.10 року за своїм змістом і текстом не відповідає законодавству України, інтересам та волі позивача, порушує його права та законні інтереси. Порушення відповідачем чинного законодавства України полягає в наступному:

Предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно з додатком № 2 до цього договору у житловому будинку 25 по кварталу Молодьожний у м. Луганськ, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим рішенням загальних зборів ОСББ "ЖК" "Оксфорд" тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно з чинним законодавством об'єднання співвласників багатоквартирного будинку може лише сприяти в отриманні житлово-комунальних та інших послуг, але не надавати такі послуги. Між тим, виходячи з додатку № 2 до договору, затвердженого протоколом № 4 від 31 жовтня 2009 року, відповідач не просто самостійно надає цілий ряд послуг, а й встановлює для споживача тарифи на такі послуги. Позивач вважає, що відповідач не має законних підстав для самостійного надання споживачу послуг. Крім того, встановлені таким чином тарифи є незаконними, оскільки вони можуть бути встановлені лише органами місцевої влади.

Згідно зі ст.10 Закону України про "Захист прав споживачів" у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідач , ОСББ "Житловий комплекс "Оксфорд", проти позову заперечує з підстав, викладених у листі, наданому у судовому засіданні, суть яких зводиться до наступного.

Позивачем не надано жодного доказу недійсності спірного договору при тому, що згідно зі статутом ОСББ йому надано право встановлювати розміри платежів і внесків членів об'єднання, брати на баланс майно об'єднання, вести господарську діяльність у порядку, визначеному законодавством тощо.

Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку .

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Інтерес позивача полягає у визнанні спірного договору недійсним через його невідповідність вимогам закону.

Спірні відносини між позивачем та відповідачем щодо правових та організаційних засад створення та функціонування об'єднання власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулюються спеціальними нормами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III від 29.11.01 з подальшими змінами та доповненнями (далі - Закон 2866).

Відповідно до ст. 7 Закону 2866 статут об'єднання має складатися відповідно до Типового статуту, який затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.08.03 № 141 та зареєстровано в Мін'юсті України 12 грудня 2003 року за № 1155/8476.

Розділом 2 Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що:

метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до пункту 11.1 цього Типового статуту, та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх

платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

завданням та предметом діяльності об'єднання є:

- належне утримання будинку та прибудинкової території;

- забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання;

- забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання;

- здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.

Відповідно до п. 2.3 Типового статуту об'єднання має право здійснювати необхідну господарську діяльність у порядку, визначеному законом.

Відповідач по справі згідно з ч. 5 ст. 4 Закону 2866 та положеннями Статуту має обов'язок безпосередньо або з дозволу власників шляхом залучення на конкурсних засадах фізичних та/чи юридичних осіб надавати послуги власникам приміщень з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу, забезпечувати належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг, забезпечувати відповідні умови користування неподільним та загальним майном власника, а власник, в свою чергу, має брати участь у витратах на виконання зазначених робіт. Все згадане вище є предметом типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя. Цей типовий договір разом із типовим Статутом ОСББ затверджено Наказом Держжитлокомунгоспу України №141 від 27.08.2003 року і саме ним мають регулюватися відносини між Позивачем та Відповідачем по справі, який виконує передбачені типовим договором обов'язки управителя.

Оскільки згідно зі ст. 4 Закону 2866 основною діяльністю об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання, законодавець визначив термін управителя.

Управитель за Законом - це юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.

Питання надання об'єднанню житлово-комунальних та інших послуг має бути вирішене відповідно до ст. 13 Закону 2866, згідно з якою відносини власників приміщень і управителя мають регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

У разі передачі частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі між власником приміщення і цією юридичною особою має бути укладено окремий договір.

Типовий договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя затверджений зазначеним вище наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.08.03 № 141.

Істотними умовами договору є:

- найменування сторін,

- предмет договору,

- права сторін щодо здійснення управління житловим комплексом,

- обов'язки щодо надання послуг по експлуатації житлового комплексу та оплати цих послуг,

- вичерпний перелік послуг,

- вартість кожної послуги та загальна вартість щомісячного платежу,

- порядок контролю та звіту сторін,

- наслідки невиконання умов договору,

- перелік форс-мажорних обставин,

- строк дії договору, умови продовження та припинення дії договору, дата укладення договору.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону 2866 укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

Частиною 3 статті 184 ГК України передбачено, що укладення господарських договорів на підставі типових договорів має бути здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу.

В разі укладення договору на підставі типового договору, затвердженого органом державної влади, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, вони лише мають право конкретизувати його умови.

Судом встановлено, що між позивачем, ТОВ "Мікс-інвест" (споживач), та відповідачем, ОСББ "Житловий комплекс "Оксфорд" (виконавець), було укладено договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та при будинкових територій від 01.03.10 (а.с. 20 - 25), предметом якого є забезпечення відповідачем надання послуг з утримання будинку і споруд та при будинкової території щодо житлового будинку № 25 на кв-лі Молодьожний у м. Луганську. Перелік послуг сторони обумовили в додатку № 2 до цього договору.

Договір, що є предметом спору (будь-яких інших договорів стосовно управління загальним майном та компенсації витрат за надання відповідних послуг між сторонами по справі укладено не було), відрізняється від типового договору затвердженого зразка а його положення не відповідають та навіть суперечать положенням останнього.

Невідповідність спірного договору типовому полягає у наступному:

- у спірному договорі не зазначено адресу приміщень споживача,

- у спірному договорі відсутня характеристика приміщень споживача,

- у спірному договорі не зазначено площу приміщень споживача,

- у спірному договорі не зазначено обладнання приміщень споживача,

- у спірному договорі приміщення споживача не розділено на житлові та нежитлові,

- у спірному договорі не зазначено кількість осіб, що мешкають у приміщеннях споживача,

- у спірному договорі відсутній опис технічного стану приміщень,

- вичерпний перелік послуг у типовому договорі не співпадає з переліком послуг, що надаються Відповідачем за спірним договором,

- згідно зі ст. 20 спірний договір є безстроковим, хоча за умовами типового договору такий договір діє протягом одного року.

Суд також погоджується з доводами позивача про те, що відповідач не має надавати послуги з періодичної перевірки, обслуговуванню і ремонту квартирних засобів обліку води, електроенергії та газу, у т.ч. їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки тощо, оскільки позивач є юридичною особою-власником квартир, в яких він не мешкає.

Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідач стверджує, що має право надавати комунальні послуги, які зазначені у спірному договорі, оскільки це передбачено у п. 2.3 його Статуту, згідно з яким об'єднання має право відповідно до законодавства та Статуту шляхом скликання загальних зборів:

- створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати,

- приймати рішення щодо надходження та витрат коштів об'єднання,

- визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до Статуту,

- встановлювати розміри платежів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів,

- виключати зі свого складу членів об'єднання, які не виконують своїх обов'язків,

- брати на баланс майно об'єднання.

Як вбачається зі статутних положень, надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території лежить поза межами статутних повноважень відповідача. Згідно з п. 2.4 Статуту відповідачу надано право лише визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування і ремонт майна з будь-якою фізичною або юридичною особою відповідно до статуту та законодавства, а згідно з п. 2.5 цього Статуту - вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх установлених Законом та Статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень.

За таких обставин відповідач не може бути виконавцем житлово-комунальних послуг, а, відтак, укладати договори щодо надання ним цих послуг.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, ч.ч. 1-5, правочин має відповідати наступним вимогам:

- зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України);

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України.

З порушенням положень ст. 203 ЦК України, ст. 215 ЦК України пов'язує недійсність договору, як одного з видів правочинів.

Статтею 215 ЦК України визначено, що правочин має відповідати вимогам, встановленим у статті 203 ЦК України, на момент його укладення.

Оскільки спірний договір не відповідає вимогам, встановленим у статті 203 ЦК України через невідповідність його вимогам Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" з підстав, наведених вище, а також статутним положенням відповідача, суд вважає вимогу позивача такою, що підлягає задоволенню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій від 01.03.10, укладений між позивачем, ТОВ "Мікс-Інвест", та відповідачем, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Оксфорд", з моменту його укладення.

3. Стягнути з відповідача, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Оксфорд" , 91000, м. Луганськ, кв-л Молодьожний, буд. 25, код 36410136, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс-Інвест" , 91000, м. Луганськ, кв-л Молодьожний, буд. 28, код 33008567, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1147,0 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 26.07.13 .

Суддя А.Г. Ворожцов