Постанова

від 24.07.2013 по справі 805/6865/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року справа №805/6865/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Мосіній К.С.,

за участю: представника позивача Паламарчук К.М. (довіреність від 15.07.2013 р.),

представників відповідача Руднєвої Н.Ф. (довіреність від 12.07.2013 р.),

Мочкаєва Ю.І. (довіреність від 11.07.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сніжнянський завод хімічного машинободування» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сніжнянський завод хімічного машинободування» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Сніжнянський завод хімічного машинободування», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати недійсними і скасувати податкові повідомлення-рішення Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 07.05.2013р. № 0003042315, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 277 083,54 грн., у тому числі основний платіж - 184 722,36 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 92 361,18 грн., та № 0000071502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 2 632 167,66 грн., у тому числі основний платіж - 2 216 562,64 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 415 605,02 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003042315 від 07.05.2013 року виділено в самостійне провадження.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000071502 від 07.05.2013 року відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги апелянт наголошує на тому, що не допустив будь-яких порушень, оскільки діяв в межах діючого законодавства, яке регулює договірні відносини.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні за клопотанням представника відповідача ухвалою суду здійснено заміну відповідача, а саме: Торезьку об»єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 37643999) замінено її правонаступником - Торезькою об»єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38624888).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Так, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судами першої та апеляційної інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що 26.01.2006 року між Сніжнянською міською радою (орендодавець) та ВАТ «Сніжнянський завод хімічного машинобудування» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 32,866 га, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою для обслуговування основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд промислового майданчику у м. Сніжне, вул. Радянська, 101. Строк дії договору 50 років.

Також, 09.08.2006 року між Сніжнянською міською радою (орендодавець) та ВАТ «Сніжнянський завод хімічного машинобудування» і Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (орендарі) укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою для реконструкції та обслуговування будинку під житлові приміщення та відділення банку, яка знаходиться у м. Сніжному вул. Декабристів, 16. Об'єктом договору є земельна ділянка площею 2807 га, з якої доля землекористування ВАТ «Сніжнянський завод хімічного машинобудування» становить 47,3 %. Строк дії договору 49 років.

Річний розмір орендної плати за земельні ділянки, відповідно до умов договорів оренди складає 1 відсоток нормативної грошової оцінки землі.

Торезькою ОДПІ Донецької області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Сніжнянський завод хімічного машинобудування» з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за землю за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за наслідками якої складено акт № 277/22-2/00217662 від 18.04.2013 року.

На підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000071502 від 07.05.2013 року, яке є предметом даного спору.

Спірним рішенням позивачу на підставі п. 54.3 ст. 54 , п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку (орендна плата з юридичних осіб) на суму 2632167,66 гривень, з якої основний платіж 2216562,64 грн. та штраф на суму 415605,02 грн.

Згідно висновків акта перевірки, з боку позивача встановлені порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, в результаті чого занижено податок з орендної плати за землю за 2011-2012 роки на суму 2216562,64 грн., при цьому, в обґрунтування цих висновків покладено обставини невідповідності розміру орендної плати за договорами оренди земельних ділянок приписам Податкового кодексу України, яким встановлено мінімальний розмір орендної плати не менше 3 % від грошової оцінки земель.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з доводами податкового органу, що збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося у зв'язку зі зміною мінімального розміру орендної плати відповідно до Податкового кодексу України, а тому необхідність сплати орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності у новому розмірі виникла в орендаря незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон №161), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 5 цього Закону, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно з пп. 14.1.136 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов»язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПКУ).

Крім того, згідно із ст..15 Закону №161, істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру.

При цьому, відповідно до ст. 21 цього Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Також, п.288.1 ст.288 ПКУ визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Таким чином, згідно із законодавством України, чинним на момент виникнення спірних відносин, питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, а суто Податковим кодексом визначається строк внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В даному випадку, недійсність договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) законом прямо не встановлена, рішення суду про визнання його недійсним відсутнє, а тому договір є правомірним.

При цьому згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом вказаного договору, у визначеному договором розмірі.

Разом з тим, пунктом 288.5 ПКУ передбачено,що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для інших категорій земель (у даному випадку) - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Як установлено судом, на виконання укладених зі Сніжнянською міською радою договорів оренди позивач розрахував орендну плату у розмірах, що передбачені цими договорами, та задекларував її.

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок податкового органу щодо заниження позивачем орендної плати за землю і, як наслідок, нарахування грошового зобов»язання з цього питання, оскільки орендна плата за користування земельними ділянками має договірне походження і її збільшення органами державної податкової служби України, всупереч умовам договору, суперечить визначеним законом повноваженням податкових органів.

Крім того, на погляд судової колегії, аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що вимоги пп.. 288.5.1 ПКУ щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладенні договору оренди або ж при внесенні змін до нього, але ніяк не можуть вважатися зобов»язанням орендаря, встановленим податковим законодавством, оскільки у самому Кодексі (п.288.1) вказано, що підставою для нарахування орендної плати є договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2004р. № 220 в порядку статті 14 Закону України «Про оренду землі», розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом ст. 30 Закону №161, зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

При цьому, статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння зміна умов договору заборонена.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зміна законодавства щодо мінімального розміру орендної плати є підставою для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, однак це не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди.

Також, слід зауважити, що податковий орган, в свою чергу, не наділений правом визначати в договорі оренди розмір орендної плати за земельні ділянки. Органи державної податкової служби, як контролюючий орган з питань правильності визначення та сплати податків, мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок.

Те, що п.288.5 ПКУ закріплює мінімальне та максимальне значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, означає лише те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною. Однак, ні Податковий кодекс, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить норм, які б зобов»язували орендаря сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди, і сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди, а тому висновок відповідача щодо сплати ПАТ орендної плати не у передбаченому договором оренди розмірі, а у трикратному розмірі земельного податку, не може вважатися правомірним, в той час, як ухилення позивача від внесення змін до спірних договорів оренди земельної ділянки з матеріалів справи не вбачається.

Посилання податкового органу на судову практику Вищого адміністративного суду України в аналогічних справах не можуть бути безумовно прийняті судовою колегією як підстава для скасування оскаржуваної постанови, оскільки наведена практика не є сталою.

Так, в ухвалах ВАСУ від 30.05.2013р. (справа №К/9991/54/11), від 28.08.2012р. (справа №К-28875/10) та в постанові ВАСУ від 19.07.2012 р. (справа №К/9991/10837/12) викладена позиція про те, що, оскільки договори оренди земельної ділянки є цивільно-правовими угодами, укладання, зміна та виконання яких ґрунтуються на нормах цивільного законодавства, позивач, в такому випадку, не мав права самостійно в односторонньому порядку змінити встановлений розмір орендної плати, а зміни законодавства щодо плати за землю є підставою для перегляду установлено розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, і не тягнуть автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач не довів суду правомірність своїх дій, як передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

Крім того, з акта №63/22-2/00217662 від 13.04.2012 року (а.с.57) вбачається, що у 2012 році відповідачем проводилась перевірка позивача з аналогічного питання за період 2011 рік, при цьому, будь-яких порушень щодо сплати орендної плати за земельні ділянки виявлено не було, будь-яких істотних причин для проведення перевірки позивача за період, який уже перевірявся, відповідачем не наведено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи даний спір, дійшов помилкових висновків і ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і, в свою чергу, є підставою для скасування постанови з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у максимальному розмірі в сумі 2294,00 грн. (а.с.2) та при подачі апеляційної скарги - 1147,00 грн. (а.с.156), які йому мають бути відшкодовані за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сніжнянський завод хімічного машинободування» - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 рокув адміністративній справі № 805/6865/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Публічного акціонерного товариства «Сніжнянський завод хімічного машинободування» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2013 року - задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № № 0000071502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 2 632 167,66 грн., у тому числі основний платіж - 2 216 562,64 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 415 605,02 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Сніжнянський завод хімічного машинободування» понесені судові витрати в сумі 3441,00 грн. (три тисячі чотириста сорок одна гривня 00 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини, постанова в повному обсязі складена 26 липня 2013 року.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко