Рішення

від 23.07.2013 по справі 914/1970/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2013 р. Справа № 914/1970/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт", м. Львів, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "ВМВ Холдінг", м. Львів, про: стягнення 62' 841,34 грн. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Яцишин А.В. - довіреність №5 від 30.04.2013 р., відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВМВ Холдінг" про стягнення 62' 841,34 грн. Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.05.2013 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, справу призначено до розгляду на 13.06.2013 рок. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про надання юридичних послуг від 21.12.2012 року не здійснив оплати за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 59' 000,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3' 152,05 грн. пені, 58,88 грн. інфляційних нарахувань, 630,41 грн. - 3% річних.

Відповідач повністю заперечив проти вимог позову з огляду на такі обставини. Юридичні послуги підприємству було надано юристом Делідон І.М., що підтверджується договором №01 про надання юридичних послуг від 11.01.2013 року, актом приймання-передачі наданих послуг, а також рішенням господарського суду Львівської області від 05.03.2013 року. Представлений позивачем акт приймання-передачі від 27.12.2012 року був підписаний директором помилково у зв'язку з великим обсягом поточних документів товариства. Крім того, зазначений вище акт не містить обов'язкових реквізитів первинного документа, таких як зміст та обсяг господарської операції. Що стосується представленого позивачем акта звірки взаємних розрахунків, то відповідач наголошує, що він сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін та не є первинним документом бухгалтерської звітності. Крім того, на акті звірки взаємних розрахунків міститься підпис колишнього керівника підприємства Оленчина Р.Б. та печатка підприємства №1. Після звільнення Оленчина Р.Б. із займаної посади ця печатка була витребувана новим керівником підприємства, однак повернута не була. З огляду на це є всі підстави вважати, що печатка №1 була використана Оленчиним Р.Б. і після його звільнення з посади керівника підприємства.

В судове засідання 23.07.2013 року представник відповідача не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання під розписку в судовому засіданні 10.07.2013 р. Жодних клопотань до суду не було подано, інших документально обґрунтованих заперечень також не було надано. З огляду на це, а також враховуючи сплив строків вирішення спору, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами по справі укладено договір про надання юридичних послуг від 21 грудня 2012 року (надалі - Договір). За умовами цього Договору замовник (відповідач у справі) доручає, а виконавець (позивач у справі) зобов'язується надавати останньому юридичні та консалтингові послуги, а саме: підготовка усіх необхідних процесуальних та інших документів, надання усних консультацій, юридичних консультацій, представництво інтересів у судових, правоохоронних, державних органах, підприємствах, установах, організаціях, які стосуються стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВМВ Компані", що виникла на підставі договору поставки від 26.06.2012 року.

Сторонами у справі складено акт приймання-передачі від 27 грудня 2012 року, яким сторонами засвідчено факт надання позивачем юридичних та консалтингових послуг на суму 59' 000,00 грн., а відповідачем - прийняття таких послуг.

ТзОВ "ВМВ Холдінг" і ТзОВ "Національна компанія "Укрексперт" погоджено стан розрахунків за договором про надання юридичних послуг від 21.12.2012 р. станом на 19.05.2013 р. у відповідному акті. У цьому акті зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем за прийняті послуги по акту від 27.12.2012 р. становить 59' 000,00 грн.

Між Делідон Іриною Миколаївною та товариством з обмеженою відповідальністю "ВМВ Холдінг" укладено договір №01 від 11 січня 2013 року про надання юридичних послуг. За умовами цього договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки щодо надання послуг в галузі права стосовно стягнення заборгованості з ТОВ ВКФ "ВМВ Компані", що виникла на підставі договору поставки від 26.06.2012 року.

Суду представлено акт приймання-передачі наданих послуг від 31 травня 2013 року, в якому зазначено, що Делідон Ірина Миколаївна надала, а товариство з обмеженою відповідальністю "ВМВ Холдінг" прийняло юридичні послуги.

Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ "ВМВ "Холдінг" від 17.07.2012 р. (оформленого протоколом №13) призначено директором підприємства Хомея Володимира Степановича. Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ "ВМВ "Холдінг" від 23.01.2013 р. (оформленого протоколом №16) звільнено з посади директора Хомея Володимира Степановича та призначено на цю посаду Оленчина Ростислава Богдановича.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу надання послуг підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4 Договору передбачено, що замовник сплачує виконавцю винагороду за надані послуги у розмірі 59' 000,00 грн. в трьохденний строк після підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Отже, оскільки такий акт підписано 27 грудня 2012 року, то у відповідача виник обов'язок сплатити зазначену заборгованість у строк по 30 грудня 2012 року, а простроченим є цей обов'язок з 31 грудня 2012 року.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як убачається із матеріалів справи рішенням загальних зборів учасників ТзОВ "ВМВ "Холдінг" від 17.07.2012 р. (оформленого протоколом №13) призначено директором підприємства Хомея Володимира Степановича. Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ "ВМВ "Холдінг" від 23.01.2013 р. (оформленого протоколом №16) звільнено з посади директора Хомея Володимира Степановича та призначено на цю посаду Оленчина Ростислава Богдановича. Таким чином, повноважний представник відповідача підписав акт приймання - передачі наданих послуг від 27.12.2012 р. Підтверджено відповідачем зобов'язання наданих послуг у акті звірки виконаних робіт від 19.05.2013 р., підписаного повноважним представником. Суд вважає безпідставними заперечення відповідача щодо помилковості підпису акту приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2012 р., оскільки матеріали справи: по-перше, не містять доказів реагування товариства стосовно помилковості такого підпису (листи, звернення до позивача з цього приводу), а по-друге, такі обставини не мають юридичного значення.

Що стосується неправомірності використання печатки №1, яка міститься на акті звірки виконаних робіт від 19.05.2013 р., то матеріали справи не містять належних доказів про вжиття новим керівництвом адекватних заходів захисту з цього приводу (звернення із відповідними заявами до правоохоронних органів, оскарження правочинів, вчинених директором від імені підприємства тощо). В цій частині судом не встановлено обставин, які би вказували на те, що керівник підприємства Оленчин Р.Б. діяв за межами власних повноважень.

В частині заперечень щодо отримання послуг юристом Делідон Іриною Миколаївною, суд виходить із того, що Договір між сторонами спору укладено, цивільно-правові зобов'язання між ними виникли, позивачем надавалися юридичні послуги, а відповідачем такі послуги були прийняті без застережень, інших доказів, які б спростовували ці обставини у справі відсутні. Крім того, предметом Договору є, поміж іншого, підготовка усіх необхідних процесуальних та інших документів, надання усних консультацій, юридичних консультацій. Тому можливе існування правовідносин між юристом Делідон Іриною Миколаївною та відповідачем не впливає на виконання сторонами зобов'язань за Договором.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення 59'000,00 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 630,41 грн. - 3% річних та 58,88 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується вимог позивача про стягнення пені, то суд при ухваленні рішення керувався таким. Відповідно до статей 546 та 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, необхідною передумовою застосування такого виду способу забезпечення виконання зобов'язання, як неуйстока (пеня), є погодження на це обома сторонами в договорі. Як убачається з аналізу тексту укладеного між сторонами договору, сторони не дійшли згоди про можливість застосування пені у випадку порушення грошового зобов'язання, а тому вимоги позивача про її стягнення не підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 11, 526, 530, 610, 612, 901 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4 3 , 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВМВ Холдінг" (адреса: проспект Шевченка, будинок 18-А, місто Червоноград, Львівська область, 80100; ідентифікаційний код 33963954 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія Укрексперт" (адреса: вулиця Гоголівська, 29/1, місто Київ, 01601; ідентифікаційний код 31513443 ) 59' 000,00 грн. основного боргу, 58,88 інфляційних втрат, 630,41 грн. - 3% річних, 1' 634,13 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 26.07.2013 р.

Суддя Рим Т.Я.