cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2013 року Справа № 914/1970/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: позивачаНегода О.А.- довіреність від 10.10.2013 р. відповідачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМВ Холдінг" на постановувід 25.09.2013 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 914/1970/13 господарського суду Львівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМВ Холдінг" простягнення 62 841,34 грн. В С Т А Н О В И В :
У травні 2013 р. ТОВ "Національна компанія "Укрексперт" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "ВМВ Холдінг" про стягнення заборгованості у сумі 62 841,34 грн., з яких: 59 000,00 грн. основна заборгованість, 58,88 грн. втрати від інфляції, 630,41 грн. - 3 % річних та 3 152,05 грн. пеня, посилаючись на приписи статей 526, 530, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно розділу 4 укладеного між сторонами 21.12.2012 р. договору про надання юридичних послуг, відповідач зобов'язувався виплатити позивачу винагороду за надані послуги у розмірі 59 000,00 грн. в трьохденний строк з моменту підписання акта приймання - передачі, який між сторонами було підписано 27.12.2012 р., проте, кошти відповідачем не сплачені, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних , 3 % річних та звернення до суду.
У відзиві на позовну заяву ТОВ "ВМВ Холдінг" просило відмовити у її задоволенні вказуючи, зокрема на те, що юридичні послуги товариству були надані іншим юристом за іншим договором та актом приймання - передачі, а акт приймання - передачі від 27.12.2012 р., на який посилається позивач не є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не містить обов'язкових реквізитів.
Рішенням господарського суду Львівської області від 23.07.2013 р. (суддя Рим Т.Я.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ТОВ "ВМВ Холдінг" на користь ТОВ "Національна компанія "Укрексперт" 59' 000,00 грн. основного боргу, 58,88 грн. інфляційних втрат та 630,41 грн. - 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог про стягнення боргу, інфляційних та 3 % річних, вказавши в свою чергу на те, що договір про надання юридичних послуг, укладений між сторонами, не містить положень про досягнення між сторонами згоди про можливість застосування пені у випадку порушення грошового зобов'язання, що є обов'язковою передумовою для застосування такого виду відповідальності.
За апеляційною скаргою ТОВ "ВМВ Холдінг" Львівський апеляційний господарський суд (судді: Скрипчук О.С., Дубник О.П., Матущак О.І.), переглянувши рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 25.09.2013 р. залишив його без змін з тих же підстав.
ТОВ "ВМВ Холдінг" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неналежним дослідженням судами поданих сторонами доказів, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що позивачем не надано жодних документів, які б стосувались виконання ним роботи за договором про надання юридичних послуг від 21.12.2012 р., а акт приймання - передачі від 27.12.2012 р. не може бути доказом факту виконання позивачем зобов'язань за договором з огляду на те, що вказаний акт складений з порушенням вимог чинного законодавства про бухгалтерський облік, зокрема, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо наявності всіх обов'язкових реквізитів первинного документа, а також підписання вказаного акта від 27.12.2012 р. директором відповідача помилково.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Національна компанія "Укрексперт" просило відмовити у її задоволенні вказуючи на безпідставність доводів скаржника, а також неподання відповідачем жодного доказу в спростування надання позивачем послуг за укладеним між сторонами договором, а акт приймання - передачі від 27.12.2012 р. не містить заперечень проти надання послуг, які визначені в акті, відповідачем акт підписаний та скріплений печаткою.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 21.12.2012 р. між ТОВ "ВМВ "Холдінг" (замовник) та ТОВ "Національна компанія "Укрексперт" (виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг, згідно умов якого виконавець зобов'язався надавати замовнику юридичні та консалтингові послуги, а саме: підготовка усіх необхідних процесуальних та інших документів, надання усних консультацій, юридичних консультацій, представництво інтересів у судових, правоохоронних, державних органах, підприємствах, установах, організаціях, які стосуються стягнення заборгованості з ТОВ "ВМВ Компані", що виникла на підставі договору поставки від 26.06.2012 р.
Розділом 3 договору передбачено порядок надання та передачі послуг та встановлено, що виконавець самостійно організовує надання послуг, надає результати у письмовому вигляді. За результатами наданих послуг, сторони складають акт прийому - передачі в двох примірниках, по одному кожній стороні.
Відповідно до розділу 4 договору, у якому сторонами обумовлено ціна договору та порядок розрахунків, замовник виплачує виконавцю винагороду за надані послуги у розмірі 59 000,00 грн. в трьохденний строк після підписання акта приймання-передачі.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 27.12.2012 р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі юридичних та консалтингових послуг на суму 59 000,00 грн., а саме: складення позовної заяви, складення інших процесуальних документів, аналіз позовних матеріалів, надання усних юридичних консультацій, опрацювання та вивчення необхідного законодавства, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
Крім того, як було встановлено судами під час розгляду справи, 19.05.2013 р. між сторонами був підписаний акт звірки виконаних робіт, в якому зазначено, що згідно договору про надання юридичних послуг від 21.12.2012 р. ТОВ "Національна компанія "Укрексперт" були виконані в повному обсязі роботи на суму 59 000,00 грн., а ТОВ "ВМВ Холдінг" за актом від 27.12.2012 р. зазначені роботи були прийняті. В даному акті-звірки зазначено, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 59 000,00 грн. Зазначений акт підписаний від імені ТОВ "ВМВ Холдінг" директором - Оленчин Р.Б.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Національна компанія "Укрексперт" про стягнення з ТОВ "ВМВ "Холдінг", зокрема, заборгованості у розмірі 59' 000,00 грн., інфляційних втрат та 3% річних, з посиланням на приписи статей 526, 530, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України, з огляду на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих за договором послуг.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 цього Кодексу).
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розділу 4 договору замовник зобов'язався сплатити виконавцю винагороду за надані послуги у розмірі 59 000,00 грн. в трьохденний строк після підписання акта приймання-передачі наданих послуг.
Судами встановлено, що акт-приймання передачі по договору від 21.12.2012 р. був підписаний між сторонами 27.12.2012 р., тобто, у відповідача виник обов'язок сплатити вартість юридичних послуг у строк до 30.12.2012 р., проте, в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості в сумі 59 000,00 грн. за отримані юридичні послуги, згідно договору від 21.12.2012 р., що в свою чергу свідчить про правомірність нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.
Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а доводи викладені у касаційній скарзі вважає непереконливими, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства та такими, що спростовуються встановленими судами обставинами справи.
Судові рішення у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені сторонами не оскаржені.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 р. у справі № 914/1970/13 та рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2013 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2013 |
Оприлюднено | 13.12.2013 |
Номер документу | 35961777 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні