Постанова

від 24.07.2013 по справі 904/884/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 904/884/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І. М., суддів Палій В. М., Цвігун В. Л., за участю представників відповідача Д. Гаврина (дов. від 11.01.2013), О. Оскаленко (дов. від 11.01.2013), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С .С. Монятовського" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 травня 2013 року у справі № 904/884/13-г за позовом приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дебора-Електро" про стягнення 186 803 грн,

УСТАНОВИВ: У січні 2013 року приватне акціонерне товариство "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дебора-Електро" про стягнення 180 000 грн попередньої оплати і 6 803 грн штрафу з підстав неналежного виконання умов договору від 27 вересня 2011 року № 16/9 купівлі-продажу.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на виконання зобов'язання.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2013 року (суддя А. Єременко), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 травня 2013 року, у позові відмовлено.

Приватне акціонерне товариство "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 193, 232 Господарського кодексу України, статей 538, 612, частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дебора-Електро" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Господарськими судами встановлено, що 27 вересня 2011 року сторони уклали договір № 16/9, на умовах якого відповідач (продавець) зобов'язався поставити товар, а позивач (покупець) - прийняти та оплатити його вартість (далі - договір). Сторони погодили, що строки поставки визначаються сторонами у специфікаціях; оплата за поставлений товар здійснюється згідно з умовами визначеними специфікаціями;приймання товару оформляється актом (пункти 1.3, 1.4, 3.3, 5.3 договору). Пунктом 8.2 договору встановлена відповідальність продавця за недотримання строків поставки товару у вигляді штрафу в розмірі 0,1 процента від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення. Пунктом 10.1 цього договору передбачено, що договір діє до 31 грудня 2001 року, але у всякому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У специфікації № 2 до договору сторони узгодили найменування, кількість, ціну та загальну вартість товару - система управління вартістю 180 000 грн, а також строки виготовлення, які дорівнюють п'ятнадцяти календарним дням з моменту отримання попередньої оплати в розмірі п'ятдесяти процентів від суми специфікації.

Покупець перерахував відповідачу 180 000 грн, проте стверджує, що не отримав товар від продавця і вимагає повернення суми авансу.

Відмову в задоволенні позову, господарський суд мотивував доведенням відповідачем факту поставки товару.

Переглядаючи рішення, апеляційний господарський суд також відмовив приватному акціонерному товариству "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" у позові, але з інших мотивів - не дотримання кредитором вимог частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, тим самим визнавши право позивача на стягнення спірної суми за умови пред'явлення боржнику вимоги про повернення грошової суми.

При цьому апеляційний господарський суд не спростував висновків місцевого господарського суду про здійснення товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дебора-Електро" поставки товару відповідно до умов договору.

Висновок апеляційного господарського суду про застосування до спірних правовідносин правила частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України не узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 28 листопада 2011 року у справі № 43/308-10 господарського суду Харківської області за позовом фізичної особи-підприємця О. Симоненка до закритого акціонерного товариства "Тепличний".

За обставин не зазначення в постанові доводів, за якими апеляційна інстанція не погодилася з висновками суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про порушення апеляційним господарським судом статей 43, 101 і пункту 7 частини другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим постанова в даній справі підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне судове рішення.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 травня 2013 року у справі № 904/884/13-г скасувати, справу передати на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій Суддя В. Л. Цвігун