Ухвала

від 11.07.2013 по справі 2а-1336/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" липня 2013 р. м. Київ К/9991/48312/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства "Матадор Плюс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Приватне підприємство "Матадор Плюс" (далі - ПП "Матадор Плюс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) в якому просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року позов ПП "Матадор Плюс" задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Шевченківському районі м. Львова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Матадор Плюс" у задоволені позову.

ПП "Матадор Плюс" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведена планова виїзна перевірка ПП „Матадор Плюс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства. За результатами перевірки складено акт від 28.12.2009 року за №2322/326/23-118/31216119.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.01.2010 року: за № 0000052300/0/197, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 21798, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 14532, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7266, 00 грн. за порушення п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість"; за №0000042300/0/198, яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 27248, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 18165, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9083, 00 грн. за порушення п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" .

Згідно із ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-XII плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом;

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з абзацом 3 пп..2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року за №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 року за №925/11205 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки податкового органу ґрунтувались на інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень 2008 року, з яких контрагент ТОВ «Бейкер-Україна» задекларувало податковий кредит в сумі 52966, 80 грн. і відповідно включило до складу валових витрат суму витрат по даній операції 264834, 00 грн., а ПП «Матадор Плюс» включило до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість 38435, 00 грн. та до складу валового доходу суму доходів 192175, 00 грн. На підставі вищезазначеного, орган Державної податкової інспекції зробив висновок про те, що ПП «Матадор Плюс» не включив до валового доходу за II квартал 2008 року 72659, 00 грн. та не сформував податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 14531, 00 грн. Проте, із наявних у матеріалах справи первинних бухгалтерських документів бухгалтерської звітності, вбачається, що позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства сформовано валовий дохід та визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість. ТОВ «Бейкер-Україна» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що вказує на неправомірне декларування податкових зобов'язань - ТОВ «Бейкер Україна», а не ПП «Матадор Плюс».

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відсутність аналізу первинних бухгалтерських документів та обґрунтування висновків лише на інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів призвели до того, що органом Державної податкової інспекції не визначеного належного платника податків.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПП "Матадор Плюс".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров