Ухвала

від 22.07.2013 по справі 2а-10639/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року м. Київ К/9991/75371/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» та Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2012

у справі № 2а-10639/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД»

до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рофф»

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби № 0000012310 від 03.04.2012.

Також в позовній заяві позивач просив стягнути з Державного бюджету України витрат на правову допомогу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2012, яка залишена без зміну хвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог; відмовлено у відшкодуванні витрат на правову допомогу.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу; прийняти нове рішення про присудження понесених позивачем витрат на правову допомогу, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій , за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень - листопад 2011 року, складено акт № 225/4040/2310/30307207 від 20.03.2012, в якому встановлено порушення пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за вересень 2011 року на суму 18 452 грн., яка підлягає зменшенню; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за вересень 2011 року на 18 452 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 на 18 452 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 03.04.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012310 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 18 452 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 226 грн.

В ході перевірки встановлено, що згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» ТОВ «Каргілл», яка не є стороною спірних операцій, має значні обсяги розбіжностей між сумою задекларованого податкового кредиту та податкових зобов'язань контрагентів постачальників, яким згідно даних перевірок регіональних ДПІ, зменшено податкові зобов'язання по ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», а саме: по підприємству ТОВ «РОФФ» зменшено податкові зобов'язання по ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» згідно акту перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 527/23-300/36880436 від 23.11.2011 в розмірі 18 451,52 грн. за вересень 2011 року.

Також судами встановлено, що між позивачем і ТОВ «РОФФ» укладено договори на постачання гороху урожаю 2011 року: № К-1109-1928 від 05.09.2011 та № К-1109-1994 від 29.09.2011, за умовами яких ціна гороху у першому випадку складала 2 391,67 грн. без ПДВ, ПДВ - 478,33 грн., з ПДВ - 2 870 грн., у другому випадку - 2 333,33 грн. без ПДВ, ПДВ - 466,67 грн., з ПДВ - 2 800 грн. - на умовах СРТ - ТОВ «Блек Сі Шіппінг Сервіс» (Одеса). При цьому, у першому випадку обумовлювалось постачання 11,96 м.тон, у другому - 27,28 м.тон.

Факт виконання вказаних договорів судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видатковими та податковими накладними, довідками з банку на суми 34 325,24 грн. з ПДВ, в т.ч.: ПДВ 5 720,87 грн. та 76 383,89 грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ - 12 730,65 грн.

Суми податкового кредиту за цим контрагентом згідно зазначених податкових накладних відображені у додатку № 5 до декларації з ПДВ за вересень 2011 року (сума ПДВ 18 451,52 грн.), які включені до складу податкового кредиту за вересень 2011 року, що підтверджується податковою декларацією, з урахуванням значень якого (податкового кредиту) сформовано розділ ІІІ декларації «Розрахунки з бюджетом за звітний період». Згідно із цією декларацією від'ємне значення з ПДВ складає 3 893 431 грн., яке спрямовано на включення до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Для експортування товару позивачем було укладено договір від 08.02.2011 № FAO8/1102 з ТОВ «Блек Сі Шіппінг Сервіс ЛТД» на транспортно-експедиційне обслуговування, виконання операцій за яким підтверджено актами виконаних робіт, листом експедитора від 07.08.2012 (з деталізацією вантажу, отриманого позивачем від ТОВ «РОФФ» та суден, якими було експортовано горох) та податковими накладними.

Придбаний товар був експортований за контрактами від 05.09.2011 № S1109-001 та від 22.08.2011 № S1108-004, укладеними з компанією corp International PTE LTD». Факт експорту за цими контрактами, як зазначено судами попередніх інстанцій, не спростовується актом перевірки та підтверджується ВМД від 11.10.2011 № 3032 та № 3020, а також ВМД від 26.10.2011.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 200.1, 200.2, 200.3, пп. «а» п. 200.4 ст. 200 зазначеного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, в даному випадку, є фактична оплата ним сум такого податку продавцю товарів (послуг) у попередньому податковому періоді, яка позивачем здійснена з отриманням податкових накладних, що підтверджується дослідженими судами матеріалами справи.

Щодо відшкодування згідно ст. 90 КАС України витрат на правову допомогу у розмірі 36 291,60 грн. з ПДВ, судами правомірно відмовлено в цій частині позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до положень п. 1. ч. 3. ст. 89 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з вимогами ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

За встановлення в судовому порядку не доведення належним чином понесення витрат на правову допомогу, а саме: не надано актів виконаних робіт/наданих послуг; доказів сплати зазначених витрат; не наведено підстав, з якими наведені вище норми процесуального закону пов'язують можливість відшкодування витрат на правову допомогу, в контексті вимог ч. 1 ст. 94 КАС України , судами обох інстанцій вірно визначено, що такі вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційні скарги сторін - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» та Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний