Рішення

від 23.07.2013 по справі 913/1470/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

23 липня 2013 року Справа № 913/1470/13

Провадження № 29/913/1470/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Поіск Транс» , м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 8 068 грн. 33 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.

Секретар судового засідання Колпакова Г.О.

у засіданні брали участь:

від позивача - Машлятін О.А. , представник за довіреністю № 170 від 25.01.2013;

від відповідача - Дятленко А.В. , керівник, паспорт ЕК 728981, видан Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області 09.01.1998; Череватий О.Ф., представник за довіреністю № 1716 від 14.06.2013.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 24.05.2013 (дата штемпелю на поштовому конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (далі - ТОВ «ВіЕйБі Лізинг», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 21.05.2013 № 1377 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поіск Транс» (далі - ТОВ «Поіск Транс», відповідача у справі) з вимогами стягнути з останнього 58 068 грн. 33 коп., з яких:

- 56 191 грн. 08 коп. - основний борг за договором фінансового лізингу від 11.02.2013 № 130211-11/ФЛ-Ю-А за період з березня по травень 2013 року (1-3 чергові лізингові платежі);

- 729 грн. 31 коп. - пеня за прострочення сплати лізингових платежів з 16.03.2013 по 21.05.2013;

- 1 147 грн. 94 коп. - 30 % річних за період прострочення з 16.03.2013 по 21.05.2013.

Позивач з посиланням на норми статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу № 130211-11/ФЛ-Ю-А від 11.02.2013.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 22.07.2013, в якій повідомив, що відповідач сплатив загальну суму 50 000,00 грн., а саме: 22.05.2013 - 10 000,00 грн., 27.05.2013 - 6 000,00 грн., 28.05.2013 - 10 000,00 грн., 29.05.2013 - 10 000,00 грн. та 05.06.2013 - 4 000,00 грн.

Здійснені відповідачем платежі, враховуючи умови пункту 2.11 договору, в повному обсязі погашають заявлену в позові заборгованість по сплаті пені у розмірі 729,31 грн., 30 % річних у розмірі 1 147,94 грн., заборгованість за 1 період лізингу (березень 2013 року) у розмірі 12 936,54 грн., заборгованість за 2 період лізингу (квітень 2013 року) 21 612,65 грн. та частково заборгованість за 3 період лізингу (травень 2013 року) 13 573,56 грн.(повністю винагороду у розмірі 5 694,14 грн., вартість майна у розмірі 7 879,42 грн.).

На обґрунтування своїх доводів позивач надав копії банківських виписок, які залучені до матеріалів справи.

Враховуючи зазначене позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за 3-й період лізингового платежу (травень 2013 року) в сумі 8 068 грн. 33 коп.

Вказані уточнення позивача суд приймає до розгляду, оскільки вони за своєю суттю є заявою про зменшення позовних вимог, не суперечать вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та не змінює предмета та підстав позову.

Отже, предметом судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за 3-й період лізингового платежу (травень 2013 року) в сумі 8 068 грн. 33 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поіск Транс» (далі - ТОВ «Поіск Транс») відповідач у справі, відзив на позов не надав, але у судовому засіданні представники відповідача на підтвердження внесення лізингових платежів у загальній сумі 60 000 грн. 00 коп. згідно договору фінансового лізингу від 11.02.2013 № 130211-11/ФЛ-Ю-А надали платіжні доручення, копії яких залучені до матеріалів справи, а саме:

- від 18.04.2013 № 243 на суму 10 000,00 грн.;

- від 22.05.2013 № 325 на суму 10 000,00 грн.;

- від 27.05.2013 № 328 на суму 6 000,00 грн.;

- від 28.05.2013 № 338 на суму 10 000,00 грн.;

- від 29.05.2013 № 341 на суму 10 000,00 грн.;

- від 31.05.2013 № 347 на суму 10 000,00 грн.;

- від 05.06.2013 № 358 на суму 4 000,00 грн.

У судовому засіданні відповідач, у зв'язку із зменшенням позивачем суми позову, усно погодився з викладеними доводами позивача.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.2013, між сторонами у справі, укладено договір фінансового лізингу № 130211-11/ФЛ-Ю-А та загальні умови до нього (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Лізингодавець, позивач у справі, набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування Предмет Лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в Додатку Специфікація, Лізингоодержувач, відповідач у праві, зобов'язується прийняти Предмет Лізингу та сплачувати лізингових платежів на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу до Лізингоодержувача переходить право власності на Предмет лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків передбачених Договором та/або законодавством) (а.с.16-32).

Технічні характеристики предмету лізингу та вартість наведені в Специфікації (додаток до договору), згідно якої Предметом лізингу є один вантажний автомобіль КамАЗ, модель, комплектація: 6520 самоскид, номер кузова ХТС65200071133967, 2007 року випуску, у кількості одна одиниця, вартістю з ПДВ - 265 680,00 грн. (а.с.19).

У пункті 1.2 договору сторони визначили, що строк користування Лізингоодержувачем Предметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Додатку Графік сплати лізингових платежів до договору та починається з дати підписання сторонами Акту приймання - передачі Предмета лізингу, але в будь - якому випадку не може бути менше одного року.

Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до умов пункту 2.2 договору та додатку до нього Графіку сплати лізингових платежів.

До договору додається додаток Графік сплати лізингових платежів підписаний обома сторонами без заперечень, в якому визначений строк та порядок оплати всіх складових лізингових платежів (а.с.18).

Пунктом 2.4 договору сторони встановили, що всі чергові лізингові платежі, відповідно до Графіку та загальних умов, Лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень пунктів 2.7-2.9 загальних умов, починаючи з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт (наприклад, дата підписання сторонами акту - 05 липня 2008 року, черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 05 серпня 2008 року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 05 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). Якщо строк сплати будь - якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, світків або ін.) день, то Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Згідно пункту 2.11 договору Лізингоодержувач здійснює погашення заборгованості перед Лізингодавцем у наступному порядку:

- сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення Лізингоодержувачем обов'язків за договором;

- сплата комісії за адміністрування простроченої заборгованості;

- сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди;

- сплата суми поточної заборгованості з нарахуванням винагороди;

- сплата простроченої заборгованості з відшкодуванням частини вартості предмету лізингу;

- сплата поточної заборгованості з відшкодуванням частини вартості предмету лізингу.

На виконання умов договору фінансового лізингу від 11.02.2013 № 130211-11/ФЛ-Ю-А та специфікації до нього позивач придбав та передав, а відповідач прийняв в лізинг з 15.02.2013 майно , а саме: один вантажний автомобіль КамАЗ, модель, комплектація: 6520 самоскид, номер кузова ХТС65200071133967, 2007 року випуску, вартістю з ПДВ - 265 680,00 грн., що підтверджується відповідним актом прийому - передачі Предмета Лізингу в користування за договором фінансового лізингу від 11.02.2013 № 130211-11/ФЛ-Ю-А, який підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств (а.с.32).

Згідно Графіку сплати лізингових платежів, що є додатком до договору (а.с.18), відповідач зобов'язався сплатити:

- 1-ий черговий платіж у загальній сумі 22 548 грн. 26 коп.;

- 2-ий черговий платіж - в сумі 21 612 грн.65 коп.;

- 3-ій черговий платіж - в сумі 21 641 грн. 89 коп.,

Всього за цей період: 65 802 грн. 80 коп.

Відповідач 18.04.2013 за платіжним дорученням № 243 перерахував позивачу 10 000,00 грн. та 22.05.2013 за платіжним дорученням № 325 перерахував ще 10 000,00 грн. в рахунок оплати 1-го лізингового платежу (а.с.46).

Решту 1-го, 2-го та 3-го лізингових платежів не здійснив, що і стало причиною виникнення даного спору та підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Під час розгляду справи відповідач у справі здійснив наступні платежі за платіжними дорученнями:

- від 27.05.2013 № 328 на суму 6 000,00 грн.;

- від 28.05.2013 № 338 на суму 10 000,00 грн.;

- від 29.05.2013 № 341 на суму 10 000,00 грн.;

- від 31.05.2013 № 347 на суму 10 000,00 грн.;

- від 05.06.2013 № 358 на суму 4 000,00 грн.,

всього: 40 000,00 грн.

Позивач зарахував сплачені відповідачем грошові кошти у загальній сумі 60 000,00 грн. відповідно до умов пункту 2.11 договору фінансового лізингу № 130211-11/ФЛ-Ю-А від 11.02.2013 з урахуванням пред'явлених до стягнення сум пені та 30 % річних та просить стягнути з відповідача залишок неоплаченого 3-го чергового лізингового платежу в сумі 8 068 грн. 33 коп. (невідшкодована частина вартості майна).

Відповідач доказів перерахування позивачу 3-го чергового лізингового платежу у повному обсязі не надав.

Оцінивши обставини справи, подані сторонами у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору фінансового лізингу № 130211-11/ФЛ-Ю-А від 11.02.2013 та загальних умов до нього, до якого застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 розділу III Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), параграфом 5 розділу 6 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Закону України «Про фінансовий лізинг».

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) Лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника), відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, і передати її у користування Лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частинами 1, 2 статті 292 ГК України встановлено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» оплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду Лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

У відповідності з правилами статей 4 3 , 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріали справи свідчать, що договір фінансового лізингу № 130211-11/ФЛ-Ю-А від 11.02.2013 та загальних умов до нього, на підставі якого заявлено позов, є договором фінансового лізингу, на виконання умов якого позивачем передано відповідачу відповідний предмет лізингу: один вантажний автомобіль КамАЗ, модель, комплектація: 6520 самоскид, номер кузова ХТС65200071133967, 2007 року випуску, вартістю з ПДВ - 265 680,00 грн., що підтверджується відповідним актом прийому - передачі від 15.02.2013, підписаному сторонами без зауважень.

Відповідно до умов пункту 2.4 договору та Графіку лізингових платежів відповідач зобов'язався сплачувати чергові лізингові платежі 15 числа кожного місяця, починаючи з 15.03.2013, оскільки акт приймання - передачі Предмета лізингу підписано сторонами 15.02.2013.

Загальна сума 3-х перших чергових лізингових платежів складає 65 802 грн. 80 коп.

Матеріалами справи доведено порушення відповідачем зобов'язань щодо строків оплати 3-х чергових лізингових платежів, що стало підставою для нарахування позивачем згідно пунктів 2.7 та 7.1.1 договору пені та 30 % річних за прострочення оплати лізингових платежів.

Відповідачем здійснено оплату лізингових платежів у загальній сумі 60 000,00 грн., з яких 40 000,00 грн. сплачено після звернення позивача з позовом до суду.

Позивач здійснив погашення заборгованості відповідно до умов пункту 2.11 договору фінансового лізингу № 130211-11/ФЛ-Ю-А від 11.02.2013 та загальних умов до нього та зарахував сплачені кошти у погашення заявленої суми пені, 30 % річних, боргу за 1-ий черговий лізинговий платіж у сумі 12 936 грн. 54 коп., за 2-ий черговий лізинговий платіж у сумі 21 612 грн. 65 коп. та частково за 3-ій черговий лізинговий платіж у сумі 13 573 грн. 56 коп., у зв'язку з чим зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за 3-ій черговий лізинговий платіж у сумі 8 068 грн. 33 коп.

Перевіривши проведені відповідачем розрахунки, суд встановив, що позивач помилково визначив заборгованість за 1-ий черговий лізинговий платіж у сумі 12 936 грн. 54 коп.

Так, згідно Графіку сума 1-го чергового лізингового платежу складає 22 548 грн. 26 коп., відповідач 18.04.2013 перерахував частково 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 243 від 18.04.2013.

Отже, заборгованість склала 12 548 грн. 26 коп., а не 12 936 грн. 54 коп. як зазначив у позові позивач.

Таким чином, залишок не сплачених лізингових платежів за пред'явлений період складає 7 680 грн. 05 коп., що є обґрунтовано заявленою сумою боргу та підлягає до стягнення з відповідача.

В частині стягнення боргу в сумі 388 грн. 28 коп. слід відмовити з віднесенням судових витрат в цій частині позову в сумі 11 грн. 51 коп. на позивача.

Вирішуючи питання про судові витрати суд враховує правила статті 7 Закону України "Про судовий збір", яка встановлює, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог.

Позивач зменшив позовні вимоги на суму 50 000 грн. 00 коп., а тому судовий збір у сумі 1 481 грн. 44 коп. із зменшеної суми позовних вимог слід повернути позивачу у справі.

Питання про повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду від 29.07.2013.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 227 грн. 55 коп. слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поіск Транс», вул. К.Маркса, буд.13, м. Красний Луч Луганської області, 94520, ідентифікаційний код 37429420, на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», вул. Дегтярівська, буд.27-Т, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 33880354, заборгованість у сумі 7 680 грн. 05 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 227 грн. 55 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення боргу в сумі 388 грн. 28 коп. відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 29.07.2013.

Суддя Р.Є. Якушенко

вих. №

3

29.07.2013

Надруковано 4 примірника:

1- до справи;

2- позивачу (вул. Дегтярівська, буд.27-Т, м. Київ, 04119);

3- 4- відповідачу (вул. К.Маркса, буд.13, м. Красний Луч Луганської області, 94520 та

вул. Комунальна, буд.1, м. Антрацит Луганської області, 94611).