Постанова

від 10.07.2013 по справі 2а-12419/12/0170/26

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-12419/12/0170/26

10.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-12419/12/0170/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-орхідея" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 02.04.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-орхідея" (вул. Кубанська, 23 А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-орхідея" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.10.2012 року № 0008102204.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.13 року у задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби викладені в акті перевірки від 11.10.2012 року №7417/22-3/32681249, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 228 492,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими, оскільки реальність здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-орхідея" фінансово-господарських операцій з ТОВ "Промпроектбуд" документами первинного бухгалтерського та податкового обліку (договори, головні книги, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахункам договори, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, виписки банку) підтверджено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-орхідея".

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-орхідея" зареєстровано у якості юридичної особи 04.11.2003 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а. с. 22).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Союз-орхідея" (ЄДРПОУ 32681249) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Промпроектбуд" (ЄДРПОУ 35682575) за червень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 11.10.2012 року №7417/22-3/32681249 (далі - акт перевірки) (т.1 а.с.24-29).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені порушення (т.1 а.с.29):

-п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток за 2 квартал 2012 року на загальну суму 228492,00грн.

На підставі виявлених порушень ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було винесено податкове повідомлення рішення:

-№0008102204 від 29.10.2012 року, яким ТОВ "Союз-орхідея" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 228492,00 грн. (т.1 а.с.23).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до матеріалів справи, між ТОВ "Союз-орхідея" (покупець, замовник) та ТОВ "Промпроектбуд" (постачальник, виконавець) укладені наступні договори:

- договір про постачання будівельних матеріалів, запчастин до сільгосптехніки №1-06/11 від 01.06.2011 року, на виконання якого постачальник надає товар на протязі трьох календарних днів після отримання замовлення. Право вартості на товар та риск випадкової гибелі товару переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін, або акту приймання-передачі товару (т.1 а.с.37).

- договір про надання послуг №1-04/11 від 01.04.2011 року, на виконання якого виконавець надає за винагороду послуги з пошуку на території України продавців (постачальників) зернових та інших сільськогосподарських культур, які вказані у додатку к дійсному договору, а також сприяє у складанні угод замовником із продавцями (постачальниками) товарів. Виплата винагороди здійснюється після поставки товару замовнику та підписання відповідного акту виконаних робіт (т.1 а.с.38-39).

На виконання умов вказаних договорів протягом червня 2011 року сторонами підписані податкові, видаткові накладні та акти виконаних робіт на загальну суму 1192 135,16грн, у тому числі ПДВ 198 689,19грн (т.1 а.с.40-74).

Сплата вартості товару (послуг) підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.75-82).

Матеріали справи свідчать про те, що суб'єктом господарювання ТОВ "Промпроектбуд" було поставлено будівельні матеріали, запчастини до сільгосптехніки, на що виписано (оформлено) податкові накладні та товарно-транспортні накладні.

Матеріали справи також містять докази подання позивачем до відповідача податкової декларації з податку на прибуток підприємств до якої внесені витрати у сумі 1192135,16 грн. по операціям з ТОВ "Промпроектбуд".

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що донарахування позивачу податку на прибуток за 2 квартал 2012 року на загальну суму 228492,00 грн. відповідачем є безпідставним та необґрунтованим.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку що позивачем не було занижено податок на прибуток за 2 квартал 2012 року по операціям з контрагентами, що підтверджено матеріалами справи.

Зазначені висновки, також підтверджуються висновком судово-економічної експертизи № 291/12 від 04.03.2013.

Окрім того, щодо висновків в акті перевірки відповідача, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентом, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що податковим органом не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Що стосується висновків суду першої інстанції, відносно не підтвердження належними документами виконання факту умов поставок будівельних матеріалів та запчастин до сільгосптехніки від ТОВ "Промпроектбуд", то судова колегія зазначає, що відсутність дорожніх листів та документів на зберігання товару не може бути підставою вважати, що відсутні докази використання отриманих товарів у господарській діяльності, оскільки необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на прибуток є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Окрім того, судова колегія зазначає, що факт отримання товару позивачем від ТОВ "Промпроектбуд" для подальшого використання в господарській діяльності підтверджено ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 року у справі № 2а-2559/12/15/0170.

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей (аналогічна думка висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.07.2012 у справі № К-30744/10).

В силу положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції вищевказаним вимогам не відповідає, а тому доходить висновку про наявність підстав для її скасування та прийняття нової постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

При цьому, відповідно до ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до матеріалів справи, позивачем:

- при зверненні до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 2284,92 (2146,00 - судовий збір, 138,92 - сума переплати судового збору),

- при зверненні до суду апеляційної інстанції сплачено судовий збір у розмірі 1142,00 грн.

- понесені витрати на проведення судової експертизи у розмірі 9501,00 грн.

Таким чином, судова колегія вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-орхідея" судовій збір у сумі 3288,00 грн. (без відшкодування суми переплати судового збору) та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 9501,00 грн. шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись ст.195; ст.196; п.3 ч.1 ст.198; п.4 ч.1 ст.202; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-орхідея" задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.13 по справі № 2а-12419/12/0170/26 скасувати.

3. Прийняти нову постанову по справі, якою позовні вимоги задовольнити.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 29.10.2012 року № 0008102204.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-орхідея" судовій збір у сумі 3288,00 грн. (без відшкодування суми переплати судового збору) та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 9501,00 грн. шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко