КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2013 року 810/3387/13-а
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,
час прийняття постанови : 10 год. 45 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лиска І.Г.
при секретарі: Васковець М.С.
за участю представників позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАП -Буд" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАП- Буд" з позовом до відповідача - Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення №0000212202 від 04.03.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 07.02.2013 року по 13.02.2013р. посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВАП-Буд» в частині дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Група Компанія ЕКО» (код ЄДРПОУ-34648563), ТОВ «Ларт Інвест» код -ЄДРПОУ 37166315), 2009-2012 роки.
За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 20.02.2013року №120/222/30356126 (далі також - Акт перевірки), згідно якого зроблено висновок про порушення ТОВ «ВАП-Буд» податкового законодавства.
4 березня 2013 року Броварською ОДПІ Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212202, яким визначено суму податкового зобов'язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції до ТОВ «ВАП-Буд» за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 562086 грн.00коп., з яких основний платіж у розмірі 464036 грн.00 коп. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 98050грн. 00коп..
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення-рішенням, позивачем було направлено скаргу до ДПА у Київській області, за результатами розгляду якої ДПА У Київській області було винесено рішення про результати розгляду скарги від 26.04.2013року №1059/10/10-206/211, у відповідності до якого, скарга позивача залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Пізніше, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та рішенням про результати розгляду скарги, позивачем було подано скаргу до ДПА України. За результатами розгляду скарги, ДПА України було прийнято рішення про результати розгляду скарги, у відповідності до якого, скарга платника податків залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення - без змін.
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000212202 від 4 березня 2013 року є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, а висновки контролюючого органу є безпідставним, тому звернувся з даним позовом до суду.
У судовому засіданні представники позивача Зімін М.В. та Кізік А.М. підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, від стягнення з відповідача судових витрат по справі у сум 2294грн. відмовились, про що надали відповідну заяву суду.
Податковий орган явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника у судове засідання не повідомив, заперечень на позов не надав.
Документів, які витребовувались у відповідача, ухвалою від 03 липня 2013 року , а саме: належним чином засвідчених копії та оригінали для огляду документів, що свідчать про правомірність проведення перевірки та докази вручення їх позивачеві; належним чином завірені копії документів, які свідчать, що діяльність ТОВ "Група Компаній ЕКО" містить ознаки фіктивності (судові рішення, акти анулювання свідоцтв платника ПДВ та інше); належним чином завірені копії документів, що підтверджують відсутність у ТОВ "Група Компанія Єко" трудових ресурсів (довідка форми 1 ДФ), адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність наміру та фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань за спірними правочинами; належним чином завірені копії документів, які використовувались відповідачем у ході проведення перевірки та свідчать про обґрунтованість висновків акту перевірки.;розрахунки у формі зведеної таблиці щодо кожної угоди, укладеної між позивачем та його контрагентом із зазначенням суми донарахованого грошового зобов'язання по податку на додану вартість із відокремленням нарахованих штрафних санкцій та періоду відповідач суду не надав.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За даних обставин суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами і доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАП -Буд» зареєстровано як юридичну особу 30.07.1999року, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АГ №065767, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №800655.
Основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: будівництво житлових і нежитлових будівель; Діяльність у сфері архітектури, Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
Як встановлено судом, у травні і червні 2011 року між позивачем та ТОВ "Група Компаній ЕКО" укладались договори підряду №05/05/11 від 05.05.2011 року, №10/05/11 від 10.05.2011 року, №27/05/11 від 27.05.2011 року, №30/05/11 від 30.05.2011 року, №03/06/11 від 03.06.2011 року, предметом яких було влаштування внутрішньої і зовнішньої систем електропостачання, зовнішнього освітлення, влаштування та проведення пусконалагоджувальних робіт гіпермаркетів будівельних матеріалів "Епіцентр К" виконання комплексу робіт з влаштування зовнішньої системи електоропостачання за адресою с. Мартусівка, Бориспільського району, Київської області.
Суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг у даного контрагента включено позивачем до складу податкового кредиту за червень, липень 2011року.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області з 07.02.2013 року по 13.02.2013року, на підставі наказу від 06.02.2013 року №174, виданого Броварською ОДПІ Київської області, пп. 78.1.11, п 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі постанови про призначення позапланової перевірки від 16 січня 2013р. старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України майора юстиції М.Дзвоника по матеріалам кримінального провадження за №22012000000000002, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВАП-Буд» в частині дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Група Компанія ЕКО» (код ЄДРПОУ-34648563), ТОВ «Ларт Інвест» (код ЄДРПОУ 37166315) за період 2009-2012 роки.
За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 20.02.2013 року №120/222/30356126 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАП - БУД» (код за ЄДРПОУ 30356126) з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності та повноти нарахування і сплати податків до бюджетів усіх рівнів при взаємовідносинах з ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЯ ЕКО» та ТОВ «ЛАРТ ІНВЕСТ» за період 2009-2012 р.
У ході перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем положень:
ч.1, ч.5 ст.203,ч.1, ч. 2 ст.215, ч.1 ст. 216, ст. 228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ВАП-БУД» з ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЯ ЕКО» ;
п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 464036грн. у тому числі: червень 2011 року в сумі в сумі 267939 грн. , за липень 2011 року в сумі 196097 грн.;
п. п. 1.2 п. 1 , п. п. 2.1, п. п. 2.4. п. п. 2. 16 п. 2 та п. п 3.2 п. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88;
п. 8 розділу 3 «Положення про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р..
Як вбачається з Акту перевірки, даного висновку податковий орган дійшов з огляду на наступне.
Відповідачем від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, супровідним листом від 14.12.11р. №б/н/7/23-P «Про надання інформації в рамках Наказу ДПА України від 08.08.2011р. №475/ДСК» отримано електронну копію акту від 12.12.2011р. №124/2306/34648565 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Група Компанія ЕКО» (ЄДРПОУ 34648565) документального підтвердження за травень, серпень, вересень 2011р.», в якому, серед іншого, зазначено: «...TOB „Група Компанія ЕКО" має стан 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», в зв'язку з чим 04.10.2011р. анульовано свідоцтво платника ПДВ від 27.10.2006 року №346485626517, остання податкова звітність: з додатку на прибуток за 2 квартал 2011року №9005642828 від 02.08.2011р., з податку на додану вартість за травень 2011 року №150501 від 20.06.2011 (про відсутність фінансово-господарських відносин). Основні засоби у ТОВ «Група компанія Еко» відсутні. Відповідно до податкової звітності кількість працюючих на підприємстві у 1 кварталі 2011 році складала 1 особа, яка, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не могла здійснювати такий об'єм роботи.
Оскільки на ТОВ «Група Компанія ЕКО» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які зе виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи те, що у ТОВ «Група Компанія ЕКО» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічній персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Свідоцтво ПДВ ТОВ «Група Компанія ЕКО» (ЄДРПОУ-34648565) № 38848620 від 27.10.2006р. анульоване 04.10.2011 р.».
Зі змісту Постанови про призначення позапланової перевірки від 16 січня 2013р. старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України майора юстиції М. Дзвоника по матеріалам кримінального провадження за № 22012000000000002 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 364 КК України відповідачу стало відомо про наступне:
«У період з липня 2010 року по 25 липня 2012 року у м. Києві громадянин України ОСОБА_6, обіймаючи посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу взаємодії з підрозділами Держфінмоніторингу України та правоохоронними органами управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової адміністрації (далі ДПА) України у м. Києві, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів в особистих інтересах, в супереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7, створив та придбав, повторно, суб'єкти підприємницької діяльності (ТОВ «Група компаній Еко», ТОВ «Ларт Інвест» та ін.) з метою прикриття незаконної діяльності, пов'язаної з наданням незаконних послуг, мінімізації податкових зобов'язань підприємств - контрагентів шляхом документального збільшення їх валових витрат та формування незаконного податкового кредиту.
Відповідно до довідки заступника начальника відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю Державної податкової служби у м. Києві Зигарь Т.Ю. податкова декларація ТОВ «Група кампаній Еко» (ЄДРПОУ 34648565) з податку на прибуток підприємства за підсумком III кварталу 2011 току до ДПІ за місцем реєстрації не подана. Окрім зазначеного, ОСОБА_7 показав, що директором ТОВ "Група компаній ЕКО" він став на пропозицію ОСОБА_6, за що від останнього отримав грошову винагороду. Також ОСОБА_7 показав, що оформлювався директором вказаного товариства без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, а з метою отримання разової грошової винагороди і чим детально займалось товариство йому не відомо».
Таким чином податковий орган прийшов до висновку, що договори укладені між ТОВ «ВАП-Буд» та його контрагентом ТОВ «Група Компанія ЕКО» згідно частини 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 22 Цивільного Кодексу є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
На підставі Акту перевірки, 4 березня 2013 року Броварською ОДПІ Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212202, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 562086 грн.00коп., з яких основний платіж - 464036 грн.00 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 98050грн. 00коп..
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення-рішенням, позивачем було направлено скаргу до ДПА у Київській області від 12.03.2013 року №68 . За результатами розгляду якої ДПА у Київській області було винесено рішення про результати розгляду скарги від 26.04.2013року №1059/10/10-206/211, у відповідності до якого, скарга позивача залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.
За результатами розгляду повторної скарги позивача, міністерство доходів і зборів України Рішення про результати розгляду скарги від 27.05.2013 року за №3611/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення рішення від 04.03.2013 року №0000212202 залишено без змін - без змін.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням вищестоящого податкового органу за результатом адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.
Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Крім того, статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і ТОВ "Група Компаній ЕКО", судом досліджено дане питання та встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду належним чином засвідчені копії податкових накладних накладних №86 від 30.06.2011року №83 від 30.06.2011 року, №84 від 30.06.2011 року, №85 від 30.06.2011 року, №87 від 30.06.2011 року, № 96 від 31.07.2011 року, №95 від 31.07.2011 року, №98 від 31.07.2011 року, №99 від 37.07.2011 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти прийняття виконаних будівельних робіт (належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи).
Також, позивачем надано суду належним чином засвідчені копії виписок з банку про рух коштів, платіжних доручень про часткову оплату вартості виконаних робіт №1011 від 14.06.2011р., № 1012 від 14.06.2011року, № 2021 від 15.06.2011 року , №294 від 21.06.2011 року, № 295 від 21.06.2011 року, №296 від 21.06.2011 року, № 1105 від 07.07.2011 року, №1194 від 21.07.2011 року, №438 від 27.07.2011 року, № 453 від 28.07.2011 року, № 454 від 28.07.2011 року, № 492 від 29.07.2011 року.
Тобто, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання ТОВ "Група Компаній ЕКО" послуг.
При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки, не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.
Підставою для визнання укладених між позивачем і ТОВ "Група Компаній ЕКО" угод відповідач визнав дані Акта ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 12.12.2011р. №124/2306/34648565 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Група Компаній ЕКО" документального підтвердження за травень, серпень, вересень 2011 року".
При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження факту укладення між позивачем і ТОВ "Група Компаній ЕКО" нікчемних правочинів або господарських зобов'язань, які б було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ "ВАП -Буд" і ТОВ "Група Компаній ЕКО".
Також, пов'язуючи господарську діяльність позивача з придбаними ним послугами у вказаного контрагента слід зазначити, що відповідно до Довідки з Эдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 472696, основним видом діяльності позивача за КВЕД є будівництво житлових і нежитлових будівель.
Крім того, в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія ліцензії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії АВ № 195390, згідно з якою ТОВ "Група Компаній ЕКО" має право здійснювати будівельну діяльність.
Позивачем надано суду належним чином засвідчені копії сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкта - торгівельного центру будівельних матеріалів від 31.08.2011 року ЗК №16411034974, Акта готовності об'єкта до експлуатації - торговельного центру будівельних матеріалів в м. Мукачево №1 від 26.08.2011 року, Акта Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 18 грудня 2008 року - Складського комплексу, розташованого в межах території Мартусівської сільської ради Бориспільського району, Акта готовності об'єкта до експлуатації №798-е від 25.11.2009 року , Декларацій про готовність об'єкта до експлуатації холодильного терміналу ТОВ «Фактор Консалтс», Сертифікат 12.09.2011 р. №ХМ16411041642, Акта готовності об'єкта до експлуатації - торговельного центру будівельних матеріалів в м. Кам'янець -Подільському Хмельницької області від 12.09.2011 №ХМ16411041642, сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкта - торгівельного центру будівельних матеріалів від 16.09.2011 № ЧГ16411042811, Акта готовності об'єкта до експлуатації-торговельного центру будівельних матеріалів на території Уляновської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 16.09.2011 № 1. Вказані документи підтверджують товарність господарських операцій по наданню послуг між позивачем та його контрагентом. У свою чергу, податковий орган на спростування доводів позивача не надав жодних доказів.
Відносно твердження податкового органу про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Група Компаній ЕКО"№ 38848620, слід зазначити, що відповідно до відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті ДПС України свідоцтво платника податку на додану вартість даного підприємства анульовано за ініціативою податкової лише 04.10.2011 року .
Таким чином, на час виконання правочинів, ТОВ "Група Компаній Еко" було зареєстровано платником податку на додану вартість.
Отже, позивачем придбавались у ТОВ "Група Компаній ЕКО" будівельно - монтажні послуги, які безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "ВАП -Буд" і ТОВ "Група Компаній ЕКО", оскільки у даного підприємства наявна ліцензія на будівельну діяльність з грудня 2006 року по грудень 2011 рік.
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Проте, податковим органом не надано суду відповідних вироків у кримінальних справах.
Враховуючи викладене, висновок Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області державної податкової служби про нікчемність укладених між позивачем і ТОВ "Група Компаній ЕКО" правочинів є безпідставним та необґрунтованим.
Відносно тверджень податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі придбаних товарів, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.
У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).
У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Виходячи із системного аналізу пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, статті 198 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так із дати отримання платником податку товарів/послуг або дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.
Позивачем суду надано усі документи, що підтверджують правильність формування податкового кредиту, зокрема, первинні розрахункові та інші документи, у тому числі податкові накладні, акти, довідки про вартість виконання будівельних робіт, платіжні доручення та інше.
У свою чергу, відповідачем суду не надано доказів того, що контрагент позивача неправомірно виписали податкові накладні за надані послуги.
Враховуючи викладене, висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість та завищення податкового кредиту, є безпідставним.
Крім того, суд зазначає, що Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 року в адміністративній справі №2а-4657/12/1070, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Броварської ОДПІ Київської області ДПС 02.04.2012р. №0000142301, яке прийняте на підставі акту перевірки від 14.05.2012 року №273/222/30356126, та встановлено доведеність товарності операцій по підрядним договорам, укладеним між ТОВ «ВАП-Буд» та ТОВ «Група Компанія ЕКО».
Також, в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №2а-3819/12/1070 за позовом ТОВ «ВАП-Буд» до Броварської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 02.04.2012р. № 0000142301. Вказане податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі Акту перевірки 19.03.2012р. №72/232/30356126. предметом розгляду вказаної справи були у тому числі і договори між ТОВ «ВАП-Буд» та ТОВ «Група компаній ЕКО» від 30.06.2011 року №30/06 та від 03.06.2011 року №03/06.
Постановою від 06.11.2012 року по справі №2а-3819/12/1070, позовні вимоги задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області від 02.04.2012 року №0000142301.
Вказані вище постанови на сьогоднішній день набрали законної сили .
Оскільки предметом розгляду вказаних справ були ті самі договори, за яким було проведено врахування за спірним актом перевірки, відповідно дійсність та товарність таких договорів вже була предметом судового розгляду та відповідно прийнятими постановами суду, було підтверджено правомірність формування податкового кредиту за такими договорами.
Отже, посилання в акті перевірки на те, що контрагентом ТОВ «ВАП-Буд» (а саме ТОВ «Група Компанія ЕКО» (код ЄДРПОУ 34648563), не підтверджені податкові зобов'язання, як на порушення податкового законодавства з боку ТОВ «ВАП-Буд» є не підтвердженими, оскільки жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.
Таким чином, ТОВ «ВАП-Буд» було правомірно віднесено до податкового кредиту 464036 грн. 00 коп. в деклараціях з ПДВ за період червень, липень 2011 року, витрати по сплаті ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «Група Компанія ЕКО» (код ЄДРПОУ-34648563).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, заперечень на позов не надав та не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.
Представниками позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.
За таких обставин, оспорюване податкове повідомлення-рішення від 04.03.2013 року № 0000212202 є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Оскільки позивач від відшкодування судових витрат відмовився, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАП - Буд" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2013 року №0000212202 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України від 04.03.2013 року №0000212202.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 29 липня 2013 р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2013 |
Оприлюднено | 30.07.2013 |
Номер документу | 32659825 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лиска І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні