Постанова

від 24.07.2013 по справі 922/022/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 922/022/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О. Є.(доповідач у справі) суддів:Коваленка В. М., Хандуріна М. І. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року у справі№ 922/022/13 за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Брок" Товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполіс" пробанкрутство В судовому засіданні взяли участь представники: від ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" - Печерський П.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.04.2013 року затверджено звіт ліквідатора підприємства банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполіс" та ліквідаційний баланс банкрута. Провадження у справі №922/022/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполіс" припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року ухвалу господарського суду Харківської області від 08.04.2013 року у справі № 922/022/13 скасовано та прийнято нову ухвалу, якою затверджено наданий суду звіт та ліквідаційний баланс та ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Неаполіс", а провадження у справі № 922/022/13 припинено.

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції, з посиланням на порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Постановою господарського суду Харківської області від 09.01.2013 року визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Неаполіс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі та призначено ліквідатора банкрута.

На виконання вимог суду ліквідатором було подано звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс підприємства банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи 02.04.2013 року в судовому засідання було оголошено усну перерву на 08.04.2013 року, однак в судовому засіданні 02.04.2013 року був присутній лише представник ініціюючого кредитора (ліквідатора).

Отже визнані судом кредитори - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" про час та місце судового засідання - 08.04.2013 року, на якому було затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та прийнято рішення про припинення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполіс", обізнані не були.

Згідно ст. 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в порушення вимог ст.ст. 4-3,22 ГПК України, судом першої інстанції, в даному випадку не створені сторонам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судом першої інстанції не було досліджено думки всіх кредиторів про складання ліквідатором звіту щодо проведеної роботи по ліквідації підприємства-банкрута та балансу.

Отже, рішення суду першої інстанції постановлено без дотримання вимог ст. 129 Конституції України на що суд апеляційної інстанції правомірно звернув увагу.

Судом апеляційної інстанції розглянуто та затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, припинено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Неаполіс", провадження у справі припинено.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до повноважень ліквідатора відноситься формування ліквідаційної маси, пред'явлення до третіх осіб вимог щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, тощо.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна як це передбачено ч. 5 ст. 32 Закону.

Із звіту ліквідатора вбачається, що ліквідатором проведено у встановленому законом порядку ліквідаційну процедуру банкрута. До звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ліквідатором додані усі передбачені статтею 32 Закону про банкрутство документи, з яких вбачається, що ліквідатором приймались активні заходи з пошуку майна, яке належить банкруту та в результаті здійсненої ліквідаційної процедури не виявлено майна та грошових коштів, що належить боржнику.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ліквідатором боржника проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку ліквідаційну процедуру банкрута, подано суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Відповідно до п.6 ст.31 Закону вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вжиття ним заходів по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі.

Отже, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для її зміни або скасування.

Враховуючи вищевикладене, Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року у справі № 922/022/13.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" у справі №922/022/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року у справі №922/022/13 залишити без змін.

Головуючий: О. Є. Короткевич

Судді: В. М. Коваленко

М. І. Хандурін