Рішення

від 30.07.2013 по справі 918/670/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2013 р. Справа № 918/670/13

за позовом Рівненської міської ради

до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності Свентаха Івана Івановича

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Управління Держземагенства у м. Рівному, Реєстраційна служба Рівненського міського управління юстиції Рівненської області

про визнання укладеним договору оренди землі

Суддя Андрійчук О.В.

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача:Солімчук А.М. довіреність б/н від 14.12.2012 року, Свентах І.І., паспорт СР № 405730 від 08.04.1998 року

від третьої особи: Козачук Т.В., дов. від 04.03.2013 року

від третьої особи: Крук В.Р., посв. РН № 141 від 11.03.2013 року, наказ № 304/04 від 10.06.2013 року

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2013 року Рівненська міська рада (надалі-позивач) звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності Свентаха Івана Івановича (надалі-відповідач) про спонукання до укладення договору оренди землі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

Рішенням Рівненської міської ради № 3408 від 08.04.2010 року відповідачу передано в оренду земельну ділянку (умовна частка) загальною площею 112 м. кв. по вул. Корольова, 2 в м. Рівне терміном на десять років для обслуговування салону - ательє пошиття одягу та магазину з продажу кави.

Пунктом 4 даного рішення зобов'язано відповідача у тримісячний термін з дня прийняття рішення виготовити та отримати документи, що посвідчують право користування землею.

Позивач неодноразово повідомляв відповідача про необхідність виготовлення документів на користування земельною ділянкою, про що свідчать листи від 09.06.2010 року № 660 та від 22.12.2010 року № 1510.

09.12.2011 року Рівненською міською радою надіслано відповідачу для підписання проект договору оренди землі від 06.12.2011 року № 08-1819, що стверджується фіскальним чеком.

Відповідач, отримавши підписаний позивачем договір оренди земельної ділянки, у двадцятиденний термін його не підписав та не надав два примірники протоколу розбіжностей з підписаним договором.

Крім того, відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою і неправомірно ухиляється від оформлення права користування земельною ділянкою та сплати орендної плати, не підписує проект договору оренди земельної ділянки, чим порушує загальний порядок укладення договорів, передбачений ст. 181 ГК України.

Оскільки відповідачем у встановленому порядку було набуто право власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться на спірній земельній ділянці, що в силу положень ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України надає право позивачеві вимагати від відповідача оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 13, 14, 67, 68, 142 - 145 КУ, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ «Про оренду землі», ст.ст. 12, 120, 124 - 126 ЗК України, ст.ст. 377, 638, 641 ЦК України, ст.ст. 179,181 ГК України, а також рішенням Рівненської міської ради від 08.04.2010 року № 3408.

Ухвалою суду від 14.05.2013 року порушено провадження, розгляд справи призначено на 21.05.2013 року.

21.05.2013 року через службу діловодства господарського суду позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій останній просить визнати укладеним договір оренди землі між суб'єктом підприємницької діяльності Свентахом І.І. та Рівненською міською радою на умовах проекту, запропонованого позивачем.

Оскільки заява про зміну предмета позову подана у порядку та в строки, визначені ст. 22 ГПК України, відтак приймається судом.

21.05.2013 року через службу діловодства господарського суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що у договорі оренди землі відсутні усі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі", зокрема кадастровий номер земельної ділянки, що є підставою для відмови в державній реєстрації та визнання його недійсним.

Ухвалою суду від 21.05.2013 року розгляд справи відкладено на 25.06.2013 року.

25.06.2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 09.07.2013 року.

Ухвалою суду від 09.07.2013 року розгляд справи відкладено на 16.07.2013 року, в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Управління Держземагенства у м. Рівному та Реєстраційну службу Рівненського міського управління юстиції Рівненської області.

У судовому засіданні представником відповідача у порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України подано клопотання про продовження строку розгляду спору, яке задоволено судом, строк вирішення спору продовжено на 15 днів.

Ухвалою суду від 16.07.2013 року розгляд справи відкладено на 25.07.2013 року.

25.07.2013 року представником третьої особи - Управління Держземагенства у м. Рівному надано письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, згідно з якими відсутність усіх істотних умов договору оренди є підставою для визнання його недійсним. Крім того, реєстрація земельної ділянки як умовної частки на даний час не допускається та в Державному земельному кадастрі не ведеться. Також за адресою: м. Рівне, вул. Корольова,2 зареєстровано земельну ділянку площею 0,686 га, кадастровий номер 5610100000:01:001:0076.

Ухвалою суду від 25.07.2013 року розгляд справи відкладено на 30.07.2013 року.

У судовому засідання представником третьої особи - Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області надано усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог, згідно з яким провести реєстрацію умовної частки земельної ділянки, межі якої не визначені в натурі та якій не присвоєно кадастровий номер, неможливо.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненської міської ради від 02.10.2008 року № 1904 «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення та закріплення меж прибудинкової території за будинковолодінням № 2 на вул. Корольова» надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення та закріплення меж прибудинкової території в зоні житлової забудови за будинковолодінням № 2 на вул. Корольова загальною орієнтованою площею 6 800 м.кв. для надання в оренду на десять років за рахунок земель житлової та громадської забудови Рівненської міської ради, у тому числі суб'єкту підприємницької діяльності Свентаху Івану Івановичу - для обслуговування салону-ательє пошиття одягу та магазину продажу кави (на підставі свідоцтва про право власності від 01.11.2006 року, № 4072700).

Рішенням Рівненської міської ради від 08.04.2010 року № 3408 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та закріплення меж прибудинкової території за будинковолодінням № 2 на вул. Корольова та передачу в оренду земельної ділянки» затверджено проект землеустрою щодо відведення та закріплення меж прибудинкової території в зоні житлової забудови за будинковолодінням № 2 на вул. Корольова загальною площею 6 860 м.кв., у тому числі суб'єкту підприємницької діяльності Свентаху Івану Івановичу - для обслуговування салону-ательє пошиття одягу та магазину продажу кави (п. 1 рішення).

За п. 2 вказаного рішення передано в оренду на десять років земельну ділянку загальною площею 6 800 м.кв. та закріплено межі прибудинкової території в зоні житлової забудови за будинковолодінням № 2 на вул. Корольова за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Рівненської міської ради, у тому числі земельну ділянку загальною площею 112 м. кв. (умовна частка) суб'єкту підприємницької діяльності Свентаху Івану Івановичу на підставі свідоцтва на право власності від 01.11.2006 року (р. № 460213).

Пунктом 4 рішення відповідача зобов'язано у тримісячний термін з дня прийняття рішення виготовити та отримати документи, що посвідчують право користування землею.

Позивач неодноразово повідомляв відповідача про необхідність виготовлення документів на користування земельною ділянкою, про що свідчать листи від 09.06.2010 року № 660 та від 22.12.2010 року № 1510.

09.12.2011 року Рівненською міською радою надіслано відповідачу для підписання проект договору оренди землі від 06.12.2011 року № 08-1819, що стверджується фіскальним чеком.

Однак відповідач, отримавши підписаний позивачем договір оренди земельної ділянки, у двадцятиденний термін його не підписав та не надав два примірники протоколу розбіжностей з підписаним договором.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.

Суд, здійснивши перевірку правильності обраного позивачем способу захисту порушеного права, встановив таке.

Свобода договору, закріплена у ст.ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагента та при погодженні умов договору, не є безмежною.

У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акта для сторін договору, сторони не вправі відступати від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Надання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради.

Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за держаним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

За таких обставин між сторонами виникли переддоговірні відносини, оскільки відповідач звернувся із заявою про передачу в оренду спірної земельної ділянки, а позивачем на сесії прийнято рішення, яке повинно бути покладено в основу договору оренди земельної ділянки, який є типовим відповідно до постанови КМ України.

Отже, згідно з ч. 1 ст. 187 ГК України переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду, якщо спір виник при укладенні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках встановлених законом.

У разі відмови від укладення договору оренди земельної ділянки позивач вправі звернутися до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Вказане стверджується практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 25.09.2012 року та від 10.10.2012 року.

Крім того, суд, перевіривши умови проекту договору, запропонованого позивачем, на відповідність їх вимогам чинного законодавства, яке діяло на час виникнення переддоговірного спору, тобто станом на час направлення позивачем проекту договору відповідачу, встановив таке.

Як вбачається з п. 2 договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 112 м.кв. (умовна частка), за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

Відтак, предметом договору оренди є умовна частка земельної ділянки розміром 112 м.кв., що знаходиться в межах домоволодіння № 2 на вул. Корольова в м. Рівне загальною площею 6 860 м.кв.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди (місце розташування).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою , необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки та кадастровим планом земельної ділянки, що є невід'ємними частинами договору оренди, умовна частка земельної ділянки загальною площею 112 м.кв. не містить необхідних ідентифікуючих ознак, зокрема місцезнаходження (під об'єктом нерухомості чи біля нього) з визначенням меж в натурі (на місцевості).

Статтею 55 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

З наведеного вбачається, що об'єктом оренди може бути земельна ділянка з чітко встановленими межами та місцем розташування.

При цьому ні ЗК України, ні Закон України "Про оренду землі", ні інші нормативно-правові акти не визначають поняття "умовна частка" земельної ділянки та не передбачають можливості передачі її в оренду.

Судом також враховується неможливість надання в оренду земельної ділянки під окремим приміщенням багатоповерхового будинку, оскільки неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний майновий комплекс нерухомого майна, виділити приміщення будинку як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки.

Крім того, за ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" складовою об'єкта оренди є кадастровий номер земельної ділянки.

Зміни у вказаній статті в розрізі кадастрового номера земельної ділянки відбулися на підставі підп. 4 п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 року.

Згідно з п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" цей Закон набирає чинності з 01.01.2012 року, крім: п.п 2, 3, підп. "а", "г", "ґ" підп. 2, підп. "б" підп. 3, підп. 4, 6 п. 5, п.п. 6 - 12 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Перша офіційна публікація вказаного Закону відбулася в газеті "Голос України" № 145 від 06.08.2011 року, отже з 07.08.2011 року набули чинності зміни до Закону України "Про оренду землі" щодо кадастрового номера земельної ділянки.

Судом встановлено, що проект договору оренди направлений позивачем відповідачу 09.12.2011 року.

Зі змісту вказаного договору вбачається, що останній не містить кадастрового номера земельної ділянки.

У свою чергу, присвоєння кадастрового номера земельної ділянки без визначення її меж в натурі чинним законодавством України не передбачено.

Отже, проект договору оренди, запропонований позивачем, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, тобто на дату складання договору оренди.

У силу вимог ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Із аналізу умов запропонованого позивачем відповідачу проекту договору судом встановлено, що останній не відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі", оскільки не містить усіх істотних умов, а відтак підстави для визнання договору оренди укладений, який є недійсним та який не потягне за собою державної реєстрації (тобто виникнення права користування), відсутні.

На підставі статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складено 30.07.2013 року

Суддя Андрійчук О.В.