Постанова

від 19.07.2013 по справі 801/6534/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

19 липня 2013 р. (16:11 год.) Справа №801/6534/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Залюбовської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я-2008"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення

представники сторін:

від позивача - Піскарьов Денис Анатолійович, договір про надання правової допомоги №б/н від 14.06.2013 р.;

від відповідача - Грязнова Галина Михайлівна, довіреність №1908/9/10/10 від 01.03.2013 р.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогір'я-2008" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача №741 від 17.05.13р. про ухвалення рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача; про визнання протиправними дії відповідача з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача, в результаті якої було складено акт № 1452/22-00/35812847 від 29.05.13р. "Про результати документальної позапланової невиїзної документальної перевірки позивача за звітний період липень 2011р."; про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення відповідача форми "Р" від 11.06.13р. № 0000242200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що має місце порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України в частині порядку направлення наказу та проведення перевірки, а також спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме відповідачем невірно застосовані норми податкового законодавства. Крім того, позивач зазначає, що акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження стосовно фінансово-господарських відносин позивача із контрагентом, господарські операції із яким визнані податковим органом такими, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків; позивач вважає, що дослідження питання щодо нікчемності угод позивача із контрагентами засновано виключно на припущеннях посадових осіб, які проводили перевірку і здійснено із порушенням вимог чинного законодавства та поза межами повноважень податкових органів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.07.2013 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав, зазначених в адміністративній позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів викладених в письмовому запереченні на позов (а.с. 50-52).

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогір'я-2008" є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи - 35812847), зареєстрованою Білогірською районною державною адміністрацією АР Крим 18.04.2008 року.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований платником податків та зборів, в тому числі податку на додану вартість.

Таким чином, ТОВ "Білогір'я-2008" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаній виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим Державної податкової служби з 20.05.2013 року протягом 3 робочих днів було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку "Білогір'я-2008" щодо правових відносин з ПП "Абсолют Тера" за звітний період липень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 1452/22-00/35812847 від 29.05.2013 року, за висновками якого встановлено порушення:

1. ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 655, ст. 656, ст. 662 Цивільного кодексу України, в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними: - угода між ПП «Абсолют Тера» та ТОВ «Білогір'я» (сума угоди ПДВ - 34493,86 грн.)

2. п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого: - занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 34493,86 грн., у тому числі за липень 2012 р. -34493,86 грн.

Так, 11.06.2013 р. на підставі висновків Акту ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0000242200 щодо визначення (донарахування) податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 43116,00 грн., у т.ч. 34493,00 грн. основного зобов'язання та 8623,)0 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, яким встановлено завищення позивачем суми ПДВ у розмірі 34493,00 грн.

Перевіряючи дотримання податковим органом законності прийняття наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки, а також порядку, підстав та строків проведення документальної невиїзної позапланової перевірки суд зазначає наступне.

Наказом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби від 17.05.2013 року № 741 "Про ухвалення рішення про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Білогір'я-2008" (а.с. 17), відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України було наказано провести позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП "Абсолют Терра" за липень 2012 року; наказано провести позапланову невиїзну перевірку з 20.05.2013 року тривалістю 3 робочих днів.

Так, повідомленням від 17.05.2013 р. №75/22-00 відповідач повідомив позивача про проведення перевірки (а.с. 15).

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - Податковий кодекс України) документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України податковий орган повинен розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання платником податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Більш того, пунктом 78.4 ст. 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як свідчать матеріали справи наказом від 17.05.2013 року №741 передбачено проведення перевірки з 20.05.2013 року, повідомленням від 17.05.2013 року (вих. №75/22-00) відповідач повідомив позивача про проведення перевірки.

Вказане повідомлення з копією наказу направлені позивачу поштою з повідомленням про вручення та отримані позивачем лише - 22.05.2013 р., про що зазначене у позові та відповідачем не було спростовано, а також у суду не виникає з цього приводу сумніву, оскільки саме відповідачем у акті перевірки (а.с. 18) зазначено про те, що копія наказу було надіслано 20.05.2013р. поштою з повідомленням про вручення на адресу позивача та вручено 22.05.2013 р.

Суд вважає, що вимоги пункту 79.2 статті 79 ПК України зобов'язують податковий орган розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення. Початок перевірки у день видання наказу та день відправки повідомлення (або раніше), без урахування строків поштового пробігу відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 р. N 1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 р. за N 1383/14650, позбавляє положення пункту 79.2 статті 79 ПК України будь-якого практичного значення та порушує право платника податку надавати матеріали, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок.

Тобто, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків у відповідача виникло лише після 22.05.2013 року, а перевірка була розпочата 20.05.2013 року, тобто з порушенням вимог, встановлених пунктом 78.4 ст. 78 ПК України, пункту 79.2 статті 79 ПК України.

Відповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів, що підтверджують дотримання останнім вимог ст.ст. 78, 79 Податкового кодексу України в частині повідомлення платника податків про проведення перевірки та вручення під розписку відповідної копії повідомлення.

Таким чином, в зв'язку з несвоєчасним направленням повідомлення від 17.05.2013 року за вих. № 75/22-00 20.05.2013 року, тобто на дату початку проведення перевірки, правові підстави для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Білогір'я-2008" у Джанкойської ОДПІ АРК ДПС були відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

У зв'язку з вказаним позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Білогір'я-2008", в результаті якої було складено акт №1452/22-00/35812847 від 29.05.2013 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Білогір'я-2008" щодо правових відносин з ПП "Абсолют Тера" за звітний період липень 2011 року" підлягають задоволенню.

Перевіряючи правомірність прийняття Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим Державної податкової служби спірного податкового повідомлення - рішення від 11.06.2013р. №0000242200, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, Законом визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері забезпечення державної політики, які в силу ст. 19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обов'язком відповідача.

Отже на підставі вищезазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд вважає можливим як наслідок того, що дії відповідача судом були визнанні протиправними щодо проведення перевірки, за висновками якої було винесено акт, а на підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення, задовольнити позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013р. №0000242200.

Крім вищевказаного, суд ще по суті зазначає наступне.

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основним видом діяльності ТОВ «Білогір'я - 2008» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Для здійснення своєї діяльності ТОВ «Білогір'я - 2008» має в оренді сільськогосподарські землі загальною площею 1904,4939 га, що підтверджується довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель, їх розподіл між власниками, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) станом на 01.01.2013 року.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для зазначення об'єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

ТОВ «Білогір'я - 2008» у липні 2011 року мало господарські взаємовідносини з контрагентомПП «Абсолют Тера» з приводу збирання зернових культур.

Перевіркою з питань дотримання податкового законодавства за липень 2012 року встановлено порушення ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 655, ст. 656, ст. 662 Цивільного кодексу України, в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними: - угода між ПП «Абсолют Тера» та ТОВ «Білогір'я» (сума угоди ПДВ - 34493,86 грн.), п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого: - занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 34493,86 грн., у тому числі за липень 2012 р. - 34493,86 грн.

Проте з даним твердженням суд погодитися не може виходячи з наступного.

ПП «Абсолют Тера» у перевіряємому періоді здійснювало операції з приводу збирання зернових культур ТОВ «Білогір'я - 2008», згідно договору на виконання сільськогосподарських робіт по збиранню врожаю 2012 року за № 2006/2012 від 20.06.2012 року.

Внаслідок проведених операцій, ТОВ «Білогір'я» у деклараціях з податку на додану вартість відобразило формування податкового кредиту по операціям з придбання на суму ПДВ 34493,86 грн. липні 2011 року.

Реальність виконання вказаного договору, а також отримання послуг від контрагента підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: податковою накладною № 25 від 18.07 2012 року, Акт № ОУ-00000025. від 18.07.2012 року, платіжними дорученнями № 29 від 27.07.2012 р. та № 67 від 23.08.2012 р., рахунок фактури № СФ-0000025 від 16 липня 2012 р., договір № 2006/2012 від 20.06.2012 року.

Податкова накладна № 25 від 18.07.2012 року включена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2012 року.

Податкова накладна № 25 від 18.07.2012 року внесена до єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до податкового кредиту передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

З наданих до позовної заяви доказів вбачається, що укладений з контрагентом правочин має на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, слід прийти до висновку, що правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Білогір'я-2008», тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, І вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Податковим ревізором-інспектором не доведено при перевірки, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у ТОВ «Білогір'я» чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що Не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Як на підставу нікчемності правочина позивача з контрагентом податковий ревізор-інспектор посилається на акт перевірки. ПП «Абсолют Тера» від 11.09.2012 № 126/15-3/34458160 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Абсолют Тера» Щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2012 по 31.07.2012 року

Проте, такі посилання суд вважає безпідставним зважаючи на наступне. „

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися з контрагентом, який на момент перевірки не знаходиться за місцезнаходженням.

Крім того чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки (довідку) іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Водночас не знайшло своє підтвердження у акті перевірки № 1452/22-00/35812847 від 29.05.2013 року , що ТОВ «Білогір'я-2008» діяло без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність ТОВ «Білогір'я-2008». Також не доведено фіктивний характер здійснених операцій.

Отже, всі твердження про порушення ТОВ «Білогір'я-2008», які були викладені у акті перевірки не повинні прийматися до уваги, оскільки у ТОВ «Білогір'я-2008» в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів позивача з контрагентами.

Таким чином, маючи належним чином оформлені всі первинні документи, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту.

Крім зазначених в акті перевірки висновків Джанкойської ОДПІ жодним чином не обґрунтовує нікчемність вищеназваних правочинів.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Слід зазначити, що на момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з бази даних ДПС України, яка міститься на офіційному сайті Міністерство доходів і зборів України (http//minrd.gov.ua ):

Індивідуальний податковий номер - 344581621031

Код ЄДРПОУ-34458160

Найменування або прізвище, ім'я та по батькові -ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АБСОЛЮТ ТЕРА"

Номер свідоцтва платника ПДВ-200053362

Дата початку дії свідоцтва ПДВ - 05.07.2012 р.

Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та платники податків.

Відповідачем не доведено законність винесення податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. №0000242200 відповідно до якого нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 43116,00 грн., з яких основний платіж - 34493,)0 грн., штрафні санкції -8623,00 грн.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині позовних вимог.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача №741 від 17.05.13р. про ухвалення рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Як вбачається судом із вищевказаного наказу відповідача № 741 від 17.05.2013 р. "Про ухвалення рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Білогір'я-2008" він був прийнятий на підставі пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, згідно якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що така інформація була отримана відповідно до пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від ДПІ у м. Херсоні, яка склала акт перевірки від 11.09.2012 року №126/15-3/34458160 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Абсолют Тера".

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оскаржуваний наказ відповідача № 741 від 17.05.2013 р. "Про ухвалення рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Білогір'я-2008", прийнятий згідно із законом, в межах повноважень та у спосіб передбачений законом, а отже дії відповідача з прийняття цього наказу є правомірними, та цей наказ не підлягає скасуванню з огляду на відсутність ознак протиправності цього рішення суб'єкта владних повноважень.

Також суд вказує, що оскаржуваний наказ відповідача є актом індивідуальної дії, а відтак застосовується одноразово та вичерпує свою дію фактом виконання.

Крім того, у разі закінчення строку, встановленого у акті індивідуальної дії, в даному випадку для забезпечення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, такий акт індивідуальної дії не породжує правових наслідків.

Як вбачається з наказу відповідача №741 від 17.05.2013 року наказано було провести перевірку з 20.05.2013 р. тривалістю 3 робочих днів.

Відтак на момент розгляду справи зазначене розпорядження відповідача є таким, що вичерпало свою дію в часі, а відтак відсутні підстави для його скасування.

В зв'язку з викладеним суд вважає що в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 741 від 17.05.2013 р. "Про ухвалення рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Білогір'я-2008" необхідно відмовити.

Таким чином, враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.07.2013 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено у повному обсязі 23.07.2013 р.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Білогір'я-2008", в результаті якої було складено акт №1452/22-00/35812847 від 29.05.2013 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Білогір'я-2008" щодо правових відносин з ПП "Абсолют Тера" за звітний період липень 2011 року".

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби від 11.06.2013 р. №0000242200.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я-2008" (ЄДРПОУ 35812847) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 287,45 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Панов О.І.