Ухвала

від 12.07.2013 по справі 910/13173/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/13173/13 12.07.13

за позовом акціонерного товариства закритого типу «Консул»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурс-Експерт»

про визнання договору недійсним.

Суддя Привалов А.І.

Без участі представників сторін.

обставини справи:

Акціонерне товариство закритого типу «Консул» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурс-Експерт» (надалі - відповідач) про визнання недійсним договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір купівлі-продажу нерухомості від 16 липня 2012 року від імені АТЗТ «Консул» було підписано ліквідатором Капелюшим І.В. з перевищенням повноважень, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також Інвестиційним договором № 37 від 25.02.2002р. та Інвестиційним договором № 1 від 12.06.2002р., у зв'язку з чим зазначений договір підлягає визнанню недійсним як правочин, що вчинений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, а також як правочин, що суперечить ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2013р. порушено провадження у справі № 910/13173/13 та призначено її розгляд на 01.08.2013р.

Крім того, одночасно з позовною заявою позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить суд заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Конкурс-Експерт», а також іншим особам вчиняти дії, направлені на державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вчиняти дії щодо відчуження об'єкту незавершеного будівництва - нежилого будинку загальною площею 2565,3 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А).

Заява позивача мотивована тим, що заявлені у справі позовні вимоги стосуються визнання недійсним договору, за яким відбулось незаконне відчуження об'єкту нерухомості, що перебував у власності позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Отже, враховуючи приписи ст. 216 ЦК України, у разі задоволення позовних вимог будуть анульовані правові наслідки вчинення договору купівлі-продажу, а права на майно, яке виступає предметом даного договору, будуть поновлені за його попереднім власником, тобто позивачем.

Проте, існує загроза, що з метою унеможливлення поновлення порушених прав позивача, відповідач може під час розгляду справи відчужити майно, яке виступає предметом оскаржуваного договору купівлі-продажу, що призведе до неможливості виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог, та зумовить подальшу необхідність використання правових засобів захисту порушених прав позивача.

Крім того, позивачу стало відомо, що в мережі Інтернет на сторінці http://www.fn.ua/ розміщено оголошення відповідача, зі змісту якого вбачається, що ТОВ «Конкурс-Експерт» пропонує для продажу нерухоме майно, яке було придбано ним за оскаржуваним договором купівлі-продажу, а саме: об'єкт незавершеного будівництва - нежилий будинок загальною площею 2565,3 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А).

Отже, зважаючи на викладене, позивач має достатньо обґрунтоване припущення, що відповідачем вчиняються підготовчі дії до реалізації майна, що свідчить по реальну можливість вибуття даного майна з власності Відповідача на момент виконання судового рішення.

Суд, розглянувши заяву позивача, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Нормами статті 66 ГПК України закріплено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, якими безпосередньо є: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороно відповідачеві вчиняти певні дії; забороно іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»від 26 грудня 2011 року № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та заяви вжиття заходів до забезпечення позову, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу, відбулось незаконне відчуження об'єкту нерухомості, що перебував у власності позивача.

При цьому, на даний час відповідачем вчиняються дії, направлені на реалізацію вказаного майна третім особам, шляхом розміщення відповідного оголошення у мережі Інтернет, роздруківка якого, з відповідної сторінки мережі Інтернет, додана до заяви про забезпечення позову.

Оскільки, позовні вимоги мають майновий характер, враховуючи доведеність обґрунтованості доводів позивача стосовно того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову протягом всього періоду розгляду спору, існує можливість реалізації відповідачем майна, що належить до предмету спору по справі, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо відчуження майна, яке є предметом спору по справі.

Крім того, оскільки предметом спору по справі є нерухоме майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»№ 1952-IV від 01.07.2004 року, суд, забороняючи відповідачу здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном, дійшов висновку про доцільність задоволення прохання позивача щодо забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень щодо майна, яке є предметом купівлі-продажу за оспорюваним договором.

Беручи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву акціонерного товариства закритого типу «Консул» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. З метою забезпечення позову заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Конкурс-Експерт» (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5, код ЄДРПОУ 37553104) , а також іншим особам вчиняти дії, направлені на державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вчиняти дії щодо відчуження об'єкту незавершеного будівництва - нежилого будинку загальною площею 2565,3 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А).

3. Дана ухвала набирає чинності з дати прийняття - 12.07.2013р.

4. Строк пред'явлення ухвали Господарського суду міста Києва № 910/13173/13 від 12.07.2013р. до виконання до 12.07.2014р.

5. Дана ухвала виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та відповідно до статей 3, 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання

6. У виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2013р. у справі № 910/13173/13 стягувачем є позивач - акціонерне товариство закритого типу «Консул» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 78, к. 2, код ЄДРПОУ 23317159) , а боржником - відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Конкурс-Експерт» (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5, код ЄДРПОУ 37553104).

Суддя А.І. Привалов