Рішення

від 15.07.2013 по справі 910/11751/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11751/13 15.07.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОН СЕРВІС»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Аванта плюс»

Про стягнення 50235,31 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Мойсієнко О.В. (за дов.)

від відповідача Дитинчук В.М. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТОН СЕРВІС» до товариства з обмеженою відповідальністю «Аванта плюс» про стягнення 50235,31 грн. за договором поставки № 131008/2 від 13.10.2008 р., а саме: 35106,49 грн. заборгованості, 4161,91 грн. пені, 7031,18 грн. інфляційних, 3935,73 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 20.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/11751/13.

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги визнав в частині 35106,49 грн. заборгованості. При цьому заперечуючи проти визначених позивачем періодів нарахування штрафних санкцій відповідач зазначив, що в рамках договору поставки № 131008/2 від 13.10.2008 р. поставлено товару лише на суму 6094,84 грн. за накладними від 2011 року.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

13.10.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «БЕТОН СЕРВІС» (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Аванта плюс» (замовником) укладено договір поставки № 131008/2 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити та поставити у власність замовника замовлений товар (бетон та залізобетон, відповідно до прайс-листа виконавця, далі - продукція), а замовник - своєчасно прийняти та оплатити таку продукцію на умовах цього Договору.

Згідно з п. 3.3 Договору сума Договору збільшується на розмір фактичних транспортних витрат, в разі замовлення транспортування, які оплачує замовник.

Товар вважається поставленим замовнику з моменту його отримання в пункті призначення, згідно з замовленням, представником одержувача, який вказується замовником, на підставі товарно-транспортних накладних (п. 5.2. Договору).

Згідно з п. 7.5 Договору замовник зобов'язаний оплатити товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки.

Умовами розділу 8 Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору, жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію Договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік.

У визначеному п. 8 Договору порядку його строк було пролонговано на 2010 та 2011 роки, що сторонами не оспорюється та слідує з акту звірки взаєморозрахунків.

Зокрема, у вересні 2011 року сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за Договором, відповідно до якого заборгованість відповідача за Договором станом на 27.09.2011 р. становила 55106,49 грн.. У даному акті зазначена загальна сума поставок, здійснена позивачем в рамках Договору за кожен місяць 2010 року та січень, лютий 2011 року. В свою чергу, відповідно до наданих позивачем накладних щодо поставки товару у липні-грудні 2010 року, які не оплачені відповідачем, загальна сума щомісячних поставок у вказаний період відповідає визначеним у акті взаємозвірки сумам місячних поставок.

Відповідачем не подано доказів існування між сторонами у вказаний період інших поставок ніж ті, на підтвердження яких надані накладні.

Таким чином, оскільки відповідач, підписуючи акт звірки взаєморозрахунків, визнав, що поставки у 2010 році мали місце в рамках Договору, його твердження про зворотне не є обґрунтованими.

Згідно з даним актом, заборгованість станом на кінець липня 2010 року існувала у розмірі 54897,36 грн., на кінець серпня 2010 року - 54828,59 грн., на кінець вересня 2010 року - 58144,59 грн., на кінець жовтня 2010 року - 57080,11 грн., на кінець листопада 2010 року - 57225,83 грн., на кінець грудня 2010 року - 54311,65 грн., на кінець січня 2011 року - 53874,83 грн., на кінець лютого 2011 року - 55106,49 грн.. У жовтні 2011 року та січні 2012 року відповідачем в рахунок погашення боргу було здійснено два платежі по 10000 грн..

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 35106,49 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 9.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більшу розміру, встановленого чинним законодавством.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996, № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача, який судом перевірено та прийнято як вірний, пеня за період з 01.07.2010 р. по 28.02.2011 р. становить 4161,91 грн..

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України.

За розрахунком позивача, який також судом перевірено та прийнято як вірний, за період з 01.07.2010 р. по 30.04.2013 р. інфляційна складова боргу становить 7031,18 грн. (42137,67 грн. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції), а три проценти річних за період з 01.07.2010 р. по 07.06.2013 р. - 3935,73 грн..

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аванта плюс» (04073, м. Київ, проспект Московський, 20, код 34293285) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОН СЕРВІС» (01013, м. Київ, вул. Промислова, 4, код 32375528) 42137,67 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 4161,91 грн. пені, 3935,73 грн. трьох процентів річних, 1720,50 грн. судового збору.

Рішення підписано 31.07.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун