Постанова

від 24.07.2013 по справі 5008/645/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. Справа № 5008/645/2012

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Ярмолі А.,

за участю представників:

від позивача: з'явився,

від відповідача: не з'явився:

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок», м.Ялта, Автономна Республіка Крим

на рішення господарського суду Закарпатської області від 25.09.2012 року, суддя Карпинець В.І.

у справі за №5008/645/2012

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок», м. Ялта, Автономна Республіка Крим

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «КНК - АГРО», с.Часлівці Ужгородського району

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.09.2012 року задоволено частково позовні вимоги ТОВ «Жаворонок» та стягнено з ТОВ «КНК - АГРО» 77 576,00 грн. заборгованості проведеної попередньої оплати та частково суму 1 551,00 грн. у часткове відшкодування сплаченого судового збору. Визнано неукладеним договір поставки № 1 від 01.09.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Жаворонок" та товариством з обмеженою відповідальністю „КНК -АГРО".

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки між сторонами не досягнуто всіх істотних умов договору, суд дійшов висновку, що договір поставки є неукладений. Суд також зазначив, що наявна у відповідача перед позивачем сума 77 576,00 грн. заборгованості проведеної попередньої оплати є підтверджена матеріалами справи, а тому така підлягає до задоволення.

В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі, в зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що дійсність договору не заперечується сторонами у справі та не є предметом позовних вимог.

Скаржник також зазначає, оскільки факт належного укладання договору є визнаний обома сторонами, відтак є наявні підстави стягнути і штрафні санкції згідно договору та закону.

Відзив на адресу суду не надходив.

В судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити без його участі за наявних в справі доказів про права і обов'язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позиції, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що між ТОВ «Жаворонок» та ТОВ «КНК-Агро» укладений договір поставки №1 від 01.09.2011 року, відповідно до якого ТОВ «КНК-Агро» поставляє, а ТОВ «Жаворонок» приймає товар.

Згідно п.5.3. договору оплата здійснюється на підставі внесення позивачем 25% передплати за партію товару, а решту 75% - в день загрузки товару.

Згідно п.2.2.1 покупець зобов'язується направити постачальнику замовлення (заявку) на товар за 7 календарних днів до бажаної поставки, з зазначенням дати заявки електронною поштою, факсом чи іншим способом.

З метою придбання партії товару, позивачем була направлена заявка від 22.09.2011 року по електронній пошті, що не суперечить п.2.2.1 договору.

Відповідачем 22 вересня 2011 року був виставлений рахунок-фактура № СФ-0000445 (а.с.42) про необхідність сплати 77 576,00 грн. попередньої оплати за консервовану продукцію.

Позивачем 23.09.2011 року здійснена передоплата в сумі 77 576,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1037 від 23.09.2011 року (а.с.33).

Всупереч умовам договору, відповідач отримавши передплату, не здійснив поставку продукції.

Місцевий господарський суд, визнав договір неукладеним з підстав недосягнення істотних умов договору, які повинні бути викладені в специфікаціях, що є обов'язковим в силу вимог чинного законодавства, та дійшов висновку, що між сторонами відсутні зобов'язання відповідно до договору поставки №1 від 01.09.2011 року.

Однак, висновок місцевого господарського суду не відповідає встановленим обставинам у справі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками його виконання. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, що є в даному випадку, то суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

Окрім того, як вбачається із позовної заяви, позивач не ставив такої вимоги як визнання договору поставки неукладеним. Тому, суд першої інстанції, визнавши договір поставки неукладеним, вийшов за межі позовних вимог та не врахував того, що вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів, чим порушив вимоги ст.16 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст.712 ЦК України істотними умовами для договору поставки є умови про предмет (кількість, якість, асортимент, комплектність товару), строк, ціну (порядок оплати товару).

Як вбачається із тексту договору поставки №1 від 01.09.2011 року, він містить такі істотні умови:

- кількість товару - згідно п.4.1. договору кількість товару вказується у заявці покупця, яка була направлена по електронній пошті відповідачу;

- якість товару - відповідно до п.4.4. договору повинна відповідати ДСТУ, ГОСТ та ТУ, що встановлені чинним законодавством України;

- асортимент товару - зазначений у заявці позивача;

- строк поставки товару - п.2.2.1 договору - строк поставки товару настає через сім днів після спрямування заявки (замовлення) покупцем постачальнику;

- ціна та порядок оплати - передбачений у розділі 5 договору.

Тобто, проаналізувавши договір, можна зробити висновок, що сторони досягнули усіх істотних умов і їхня поведінка засвідчує волю до настання відповідних правових наслідків, що вбачається із складення заявки, направлення рахунку відповідачем та здійснення передоплати за поставку товару.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, наявна у відповідача перед позивачем сума 77 576,00 грн. заборгованості проведеної попередньої оплати, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, є належним чином позивачем підтверджена матеріалами справи та фактичними обставинами та не спростована відповідачем, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заборгованість 77 576,00грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відмовляючи в задоволенні пені та штрафних санкцій, суд першої інстанції вказав, що оскільки судом визнано неукладеним договір поставки № 1 від 01.09.2011р. та з урахуванням того, що сума 77 576,00грн. є заборгованістю проведеної попередньої оплати, а не заборгованістю відповідача за невиконання ним грошового зобов'язання перед позивачем з отриманого товару, виконаних робіт, наданих послуг, а тому така не підлягає до стягнення.

Однак, з таким висновком суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки договір між сторонами укладений, досягнуті усі домовленості між сторонами, проведена передоплата за продукцію, відповідачем не здійснена поставка товарів, що є невиконанням зобов'язання з сторони відповідача. На протязі тривалого часу позивач не міг користуватися своїми коштами, що позбавило його можливості отримати прибуток.

Згідно п.7.1. договору поставки №1 від 01.09.11 за невиконання чи неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність як за умовами договору, так і на підставі діючого законодавства України.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі порушення строків поставки товару чи у разі недопоставки товару, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Отже, заявка позивачем була надіслана 22.09.2011 року. Тобто, згідно п.2.2.1. поставка мала відбутися через 7 календарних днів (29.09.2011 року). Відтак, нарахування пені починається з 30.09.2011 року.

Суд апеляційної інстанції зробив перерахунок пені у період з 30.09.2011 року по 23.03.2012 року і встановив, що до стягнення підлягає 5 798,01 грн. пені.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 77576.00 30.09.2011 - 23.03.2012 176 7.7500 % 0.042 %* 5798.01 Відтак, в частині 15 845,69 грн. пені в позові слід відмовити.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно перерахунку, зробленого судом з відповідача належить стягнути 1 791,69 грн. - 3% річних та 310,30 грн. - інфляційних у період з 30.09.2011 по 06.07.2012 (станом на момент подання позовної заяви).

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 77576.00 30.09.2011 - 06.07.2012 281 3 % 1791.69

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 30.09.2011 - 06.07.2012 77576.00 1.004 310.30 77886.30 Відтак, в частині 3 328,29 грн. штрафу в позові слід відмовити.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, рішення місцевого господарського суду в частині визнання договору неукладеним та відмови у стягненні штрафних санкцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає частковому скасуванню, відповідно апеляційна скарга позивача - частковому задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути 1 709,52 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 854,76 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок» №1101 від 01.11.2012 року задоволити частково.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 25.09.2012 року в справі №5008/645/2012 скасувати в частині визнання неукладеним договору поставки №1 від 01.09.2011 року та в частині відмови в стягненні штрафних санкцій.

В цій частині прийняти нове рішення. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „КНК -АГРО" (Ужгородський район, с. Часлівці, вул. Геївська, 2, ідентифікаційний код 35815387, р/р 2600606429001 в Ужгородському відділенні Львівської філії ПАТ КБ „Банк „Київська Русь" м. Львів, МФО 385543) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Жаворонок" (Автономна Республіка Крим, м.Ялта, вул. Більшовицька, 33, ідентифікаційний код 20728502, р/р 26004000095030 у ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023) 5 798,01 грн. пені, 1 791,69 грн. - 3% річних та 310,30 грн. - інфляційних.

В частині 15 845,69 грн. пені та 3 328,29 грн. 3% річних та інфляційних в позові відмовити

В решті рішення господарського суду Закарпатської області від 25.09.2012 року у справі №5008/645/2012 залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „КНК -АГРО" (Ужгородський район, с. Часлівці, вул. Геївська, 2, ідентифікаційний код 35815387, р/р 2600606429001 в Ужгородському відділенні Львівської філії ПАТ КБ „Банк „Київська Русь" м. Львів, МФО 385543) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Жаворонок" (Автономна Республіка Крим, м.Ялта, вул. Більшовицька, 33, ідентифікаційний код 20728502, р/р 26004000095030 у ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023) 1709,52 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 854,76 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Накази видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко

Повний текст постанови

виготовлено 30.07.2013р.