Постанова

від 22.07.2013 по справі 804/7507/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 р. Справа № 804/7507/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" (далі - ТОВ «Вівастрол») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі - ДПІ у Красногвардійському районі), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Державна податкової служби (49047, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Кіровський район, вулиця Театральна, будинок 1 А, ЄДРПОУ 20288888) від 31 січня 2013 року №0000092301, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Вівастрол» (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, корп. А-4, к. 113, адреса для листування: 49000, М. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, корп. А-4, оф. 302, код ЄДРПОУ 34410422) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств (3011021000) на 349 379,50 грн., в тому числі за основним платежем 281 175,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 68 204,50 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Державна податкової служби (49047, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Кіровський район, вулиця Театральна, будинок 1 А, ЄДРПОУ 20288888) від 31 січня 2013 року №0000102301, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Вівастрол» (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, корп. А-4, к. 113, адреса для листування: 49000, М. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, корп. А-4, оф. 302, код ЄДРПОУ 34410422) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (3014010100) на 133 342,50 грн., в тому числі за основним платежем 106 674,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 26 668,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ДПІ у Красногвардійському районі проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вівастрол» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.12.2012 року №2449/22-109/34410422. Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено заниження податку на прибуток на суму 281175 грн. та встановлено заниження податку на додану вартість в розмірі 106674 грн.

У зв'язку з цим податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 31 січня 2013 року №0000092301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 349 379,50 грн., в тому числі за основним платежем 281 175,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 68 204,50 грн., та від 31 січня 2013 року №0000102301, яким донараховано зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 133 342,50 грн., в тому числі за основним платежем 106 674,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 26 668,50 грн.

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить суд їх скасувати, так як взаємовідносини з контрагентами за перевіряємий період підтверджені первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Відповідач через канцелярію суду 14.06.2013 року надав письмові заперечення проти адміністративного позову № 10176/10/10-011 від 13.06.2013 року. Відповідно до змісту поданих заперечень представник податкової інспекції просить суд відмовити ТОВ «Вівастрол» у задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень представник відповідача посилається на те, що податковим органом під час проведення перевірки було встановлено, що правочини, вчинені між позивачем та ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Агро Строй Комплекс» та ТОВ «Лігран» не спрямовані на реальне настання наслідків, фактичного здійснення господарської операції між вказаними особами не відбулося, а позивач в порушення діючого законодавства завищив витрати на придбання товарів за нікчемними правочинами та завищив податковий кредит.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що висновки податкового органу є обґрунтованими та правомірними, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених в запереченнях на адміністративний позов.

Відповідно до частин 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вівастрол» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року. В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Вівастрол», в порушення п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.11.2.1 п. 11.2, П.11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-BP (далі - Закон України №334) та п. 138.2 ст. 138, п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс України):

- занижено доход на загальну суму 640044,00 грн. за рахунок не включення до його складу вартості безоплатно отриманих товарів від невстановлених осіб;

- завищено витрати на загальну суму 533370,00 грн. по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Агро Строй Комплекс» та ТОВ «Лігран», які мають ознаки нереальності.

Зазначене призвело до заниження податку на прибуток у вказаних податкових періодах на загальну суму 281175,00 грн.

Крім того, ТОВ «Вівастрол», в порушення п. 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №I68/97-BP (далі - Закон України №198) та п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, завищено податковий кредит на загальну суму 106674,00 грн.

Зазначене призвело до заниження податку на додану вартість у вказаних податкових періодах на загальну суму 106674,00 грн.

Так, в акті перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 27 грудня 2013 року зазначено, що у період з жовтня 2009 року по березень 2011 року ТОВ «Вівастрол» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Лігран» та ТОВ «Агро Строй Комплекс» щодо придбання у вказаних підприємств товарно-матеріальних цінностей (дизельного палива, шин, оливи гідравлічної, тощо). Відповідно до первинних документів (податкових та видаткових накладних, перелік яких наведено в акті) підприємством отримано товар від ТОВ «Спецтехіндустрія» на суму 247833,94 грн. (в тому числі ПДВ 41305,66 грн.), від ТОВ «Лігран» на суму 175994,42 грн. (сума ПДВ склала 29332,40 грн.) та від ТОВ «Агро Строй Комплекс» на суму 216221,48 грн. (в тому числі ПДВ 36036,91 грн.). За результатами господарських операцій з вказаними контрагентами ТОВ «Вівастрол» віднесено до складу витрат суму у розмірі 386710,00 грн., у тому числі: у ІV кварталі 2009 року - 163565,00 грн., I кварталі 2010 року - 204285,00 грн., I півріччі 2010 року - 18860,00 грн. До складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 77342,57 грн., у тому числі: у листопаді 2009 року - 44376,80 грн., січні 2010 року - 3837,46 грн., лютому 2010 року - 2417,00 грн., березні 2010 року - 22939,40 грн., квітні 2010 року - 3772,00,грн.

Не погодившись з висновками акта перевірки ТОВ «Вівастрол» направило на адресу перевіряючого органу заперечення від 22.01.2013 року №2201/01.

Листом від 29.01.2013 року №1504/10/22-188 ДПІ у Красногвардійському районі повідомило позивача про те, що в результаті розгляду заперечень контролюючий орган дійшов висновку про залишення акту перевірки без змін.

На підставі акта перевірки ДПІ у Красногвардійському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 31 січня 2013 року №0000092301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 349 379,50 грн., в тому числі за основним платежем 281 175,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 68 204,50 грн., та від 31 січня 2013 року №0000102301, яким донараховано зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 133 342,50 грн., в тому числі за основним платежем 106 674,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 26 668,50 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до ДПС у Дніпропетровській області зі скаргами на повідомлення-рішення (надалі - «Первинні скарги»). Рішенням ДПС у Дніпропетровській області від 15.02.2013 року №731/10/10-25 продовжено строк розгляду скарг ТОВ «Вівастрол» до 12.04. 2013 року включно.

В ході розгляду скарги ТОВ «Вівастрол» ДПС у Дніпропетровській області для об'єктивного прийняття рішення за розглядом скарги, перевірки аргументів та доводів, викладених у скарзі платника, для уточнення та обґрунтування даних, визначених попередньою перевіркою, призначено проведення документальної позапланової перевірки.

Листом від 28.02.2013 року №930/10/10-25 ДПС у Дніпропетровській області повідомила ТОВ «Вівастрол» про призначення позапланової документальної перевірки. На підставі наказу від 11.03.2013 року №245 та направлення на перевірку від 11.03.2013 року №000263 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу планування. організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вівастрол» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року в рамках розгляду скарги.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21 березня 2013 року №841/22-109/34410422.

В акті позапланової перевірки від 21 березня 2013 року повністю підтверджені висновки попереднього акту перевірки щодо заниження ТОВ «Вівастрол» грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість. Також в акті додатково зазначено, що відповідно до пояснень посадових осіб ТОВ «Вівастрол» (лист від 13 березня 2013 року №1301/04), останнім не укладалися письмові угоди з ТОВ «Спецтехіндустрія» та ТОВ «Агро Строй Комплекс» на поставку товарів. Тобто, встановити умови поставки, транспортування товарів та місця їх навантаження-розвантаження неможливо. Також, в листі від 13 березня 2013 року №1301/04 зазначено, що підприємство не має первинних документів, які б підтверджували факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, оскільки транспортування і навантаження товарів здійснювалося за рахунок постачальників; приймання товарів здійснювалося відповідальними особами, яким ТОВ «Вівастрол» виписувало довіреності; розвантаження товарів здійснювалося власними силами підприємства; придбаний товар зберігався на території ДП «Рубіж» ПП «Тоджима» за договором охорони майна від 01 січня 2009 року №09-04/15, товарно-матеріальні цінності, отримані від ТОВ «Спецтехіндустрія» та ТОВ «Агро Строй Комплекс» використовувались у власній господарській діяльності - на орендовані транспортні засоби (екскаватори, автопідйомники). Крім того, в акті від 21 березня 2013 року зазначено, що відповідно до вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, в судовому порядку встановлений факт реєстрації за попередньою змовою групою осіб ТОВ «Агро Строй Комплекс» з метою прикриття їх незаконної господарської діяльності.

Листом від 21.03.2013 року №5110/7/22-109 ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська повідомило ТОВ «Вівастрол» про доповнення тексту вказаного акта на стор.14 витягом з вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року по справі №0417/1-298/2011.

За результатами розгляду первинних скарг ДПС у Дніпропетровській області прийняте рішення від 02.04.2013 р. № 1452/10/10-25 про результати розгляду первинних скарг, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а Первинні скарги - без задоволення.

ТОВ «Вівастрол» звернулося до Державної податкової служби України із повторними скаргами на зазначені вище податкові повідомлення-рішення та рішення, прийняте за результатами розгляду первинних скарг.

29.04.2013 р. Міністерством доходів та зборів України було прийнято рішення про результати розгляду скарг (вих.№I772/6199-99-10-01-15), яким також залишені без змін податкові повідомлення-рішення, а скарги позивача - без задоволення.

Проаналізувавши порядок здійснення перевірки контролюючим органом, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

В наказі ДПІ у Красногвардійському районі на проведення перевірки від 11.12.2012 року №951 визначено строк перевірки 10 робочих днів з 12.12.2012 року. Натомість позивач вважає, що є суб'єктом малого підприємництва, внаслідок чого строк перевірки такого суб'єкта господарювання відповідно до п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України повинен складати 5 робочих днів. Натомість у відповідності до норм ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства, позивачем доказів на підтвердження своїх доводів, а відповідачем на їх спростування - не надано.

Щодо заяви директора ТОВ «Вівастрол» про розгляд за його участі заперечень на акт перевірки, викладеної в прохальній частині заперечень на акт перевірки від 22.01.2013 року №2201/01, позивач зазначає, що в порушення п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України повідомлення про час та місце розгляду цих заперечень від ДПІ у Красногвардійському районі не отримував, а відповідачем у відповідності до норм ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства доказів, які б спростовували доводи позивача не надано.

Вирішуючи правомірність визначеного податковою інспекцією ТОВ «Вівастрол» грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість суд з метою з'ясування обставин реальності вчинення господарських операцій вважає за необхідне ретельно перевірити доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в акті перевірки, або встановити наявність чи відсутність інших доказів.

Також, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, протиправності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено наступне.

Аналізом податкової звітності з ПДВ, поданої ТОВ «Вівастрол» до податкового органу, встановлено наявність (декларування) господарських взаємовідносин з ТОВ «Спецтехіндустрія». Так, згідно з деклараціями з податку на додану вартість товариством зменшувались поточні податкові зобов'язання на суми податку, нараховані на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Спецтехіндустрія» у листопаді 2009 року, січні та березні 2010 року.

Згідно з первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку, звітними і розрахунковими податковими документами, протягом періоду, що перевірявся, ТОВ «Вівастрол» отримано ТМЦ на загальну суму 247833,94 грн., сума ПДВ склала 41305,66 грн. (врахована в складі податкового кредиту в листопаді 2009 року в сумі 15500,80 грн., січня і березня 2010 року в сумі 3837,46 грн. і 21967,40 грн. відповідно).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Спецтехіндустрія» були складені наступні первинні документи: рахунок від 20.11.2009 року №КВД201101; накладна від 30.11.2009 року №79; податкова накладна від 30.11.2009 року №64; рахунок від 21.01.2010 року №2-0000014; накладна від 21.01.2010 року № 12; податкова накладна від 21.01.2010 року №12; рахунок від 22.03.2010 року №2-0000043; накладна від 23.03.2010 року №000044; податкова накладна від 23.03.2010 року №44; платіжні доручення від 04.10.2010 року №7 на суму 5842,50 грн., від 20.05.2010 року №477 на суму 10000 грн., від 14.05.2010 року № 474 на суму 10000 грн., від 23.04.2010 року №449 на суму 12600 грн., від 12.04.2010 року №№443 на суму 4500 грн., від 09.03.2010 року №396 на суму 6000 грн.

Натомість, суд звертає увагу на те, що ТОВ «Вівастрол» не укладалися письмові угоди з ТОВ «Спецтехіндустрія» на поставку або купівлю-продаж товарів, тобто встановити умови поставки, транспортування товарів та місця їх навантаження-розвантаження неможливо. Також позивач не надав первинних документів, які б підтверджували факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, оскільки транспортування здійснювалося власними силами підприємства; придбаний товар зберігався на території ДП «Рубіж» ПП «Тоджима» за договором охорони майна від 01 січня 2009 року №09-04/15.

Водночас в акті перевірки зазначено, що контролюючим органом на підставі податкової звітності контрагента - ТОВ «Спецтехіндустрія» встановлено, що оскільки у останнього відсутні земельні ділянки, орендовані офісні та складські приміщення, трудові ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби для здійснення будь-якого виду діяльності вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коди операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Також в акті перевірки відповідачем робиться висновок, що оскільки у контрагента - ТОВ «Спецтехіндустрія» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби згідно частин 1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України зазначена угода має ознаки нікчемності.

Крім того, аналізом податкової звітності з ПДВ, поданої ТОВ «Вівастрол» до податкового органу, встановлено наявність (декларування) господарських взаємовідносин з ТОВ «Агро Строй Комплекс». Так, згідно з деклараціями з податку на додану вартість товариством зменшувались поточні податкові зобов'язання на суми податку, нараховані на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Агро Строй Комплекс» у листопаді 2009 року, лютому, березні та квітні 2010 року.

Згідно з первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку, звітними і розрахунковими податковими документами, протягом періоду, що перевірявся, ТОВ «Вівастрол» отримано ТМЦ на загальну суму 216221,48 грн., сума ПДВ склала 36036,91 грн. (врахована в складі податкового кредиту в листопаді 2009 року в сумі 28876,80 грн., лютому, березні та квітні 2010 року в сумі 2417 грн.,972 грн. і 3772 грн. відповідно).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Агро Строй Комплекс» були складені наступні первинні документи: рахунок від 16.11.2009 року №000349; накладна від 30.11.2009 року №000127; податкова накладна від 30.11.2009 року №4306; рахунок від 252.02.2010 року №000028; накладна від 26.02.2010 року № 000028; податкова накладна від 26.02.2010 року №753; рахунок від 15.03.2010 року №000084; накладна від 17.03.2010 року № 000068; податкова накладна від 17.03.2010 року №1043; накладна від 30.03.2010 року № 000072; податкова накладна від 30.03.2010 року №1226; рахунок від 19.04.2010 року №0093; накладна від 20.04.2010 року № 0094; податкова накладна від 20.04.2010 року №1526; платіжними дорученнями від 23.04.2010 року №448 на суму 98256,25 грн., від 08.12.2009 року №301 на суму 10000 грн., від 01.12.2010 року №291 на суму 10000 грн., від 23.11.2009 року №282 на суму 10000 грн.

Натомість, суд звертає увагу на те, що ТОВ «Вівастрол» не укладалися письмові угоди з ТОВ «Агро Строй Комплекс» на поставку або купівлю-продаж товарів, тобто встановити умови поставки, транспортування товарів та місця їх навантаження-розвантаження неможливо. Також позивач не надав первинних документів, які б підтверджували факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, оскільки транспортування здійснювалося власними силами підприємства; придбаний товар зберігався на території ДП «Рубіж» ПП «Тоджима» за договором охорони майна від 01 січня 2009 року №09-04/15.

Разом з тим, в акті перевірки відповідачем враховано акт від 18.02.2011 року №744/2312/36165242/21к про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агро Строй Комплекс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з січня 2010 року по грудень 2010 року, згідно з яким в ході проведення перевірки встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності підприємства:

- неможливість фактичного здійснення ТОВ «Агро Строй Комплекс» господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу;

- здійснення операцій із товаром, який не придбавався;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в разі відсутності управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Крім того, відповідно до акту перевірки від 18.02.2011 року №744/2312/36165242/21к за місцем реєстрації підприємство та його посадові особи відсутні, про що складено відповідний акт.

На підставі викладеного податковою інспекцією зроблено висновок, що усі операції купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Судом відхиляються посилання позивача про неможливість взяття до уваги таких доводів відповідача та неможливість посилання на акт від 18.02.2011 року №744/2312/36165242/21к про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агро Строй Комплекс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з січня 2010 року по грудень 2010 року, як доказ, з огляду на таке.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року у справі №2а/0470/3303/11 за позовом ТОВ «Агро Строй Комплекс» до ДПІ в м. Суми, Головного державного податкового ревізора-інспектора, інспектора податкової служби 1 рангу, відділу перевірок підприємств інспекції в м. Суми Буряченко Т.М. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії визнано протиправними дії ДПІ в м. Суми щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агро Строй Комплекс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з січня по грудень 2010 року. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2012 року підтримано вказаний висновок Дніпропетровського окружного адміністративного суду в частині визнання протиправними дій ДПІ під час проведення документальної перевірки ТОВ «Агро Строй Комплекс». В той же час суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду 1 інстанції про встановлення обставин, які свідчать про порушення прав позивача та наявності підстав для захисту таких прав у спосіб, як визнання протиправними дій відповідача по визнанню нікчемними правочинів.

Таким чином, судом першої та апеляційної інстанції вказано на порушення з боку податкового органу порядку проведення перевірки, а не встановлено порушень по суті встановлених перевіркою обставин.

Щодо посилань відповідача в обґрунтування своєї позиції на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року по справі №0417/1-298/2011, яким встановлено факт реєстрації за попередньою змовою групою осіб ТОВ «Агро Строй Комплекс» з метою прикриття їх незаконної господарської діяльності, то судом такі доводи не приймаються до уваги з огляду на таке.

Посадові особи ДПІ у Красногвардійському районі не звернули увагу на те, що остання господарська операція між ТОВ «Агро Строй Комплекс» та ТОВ «Вівастрол» відбулася 20.04.2010 року (що підтверджується накладною від 20.04.2010 року № 0094 та податковою накладною від 20.04.2010 року №1526). У той же час відповідно до вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року по справі №0417/1-298/2011 умисел особи, засудженої вказаним вироком, на придбання ТОВ «Агро Строй Комплекс» з метою здійснення злочинної діяльності виник лише в червні 2010 року. Нотаріальне посвідчення нового статуту підприємства здійснено 15.06.2010 року, тобто через два місяці після припинення господарських відносин між ТОВ «Агро Строй Комплекс» та позивачем.

Також аналізом податкової звітності з ПДВ, поданої ТОВ «Вівастрол» до податкового органу, встановлено наявність (декларування) господарських взаємовідносин з ТОВ «Лігран». Так, згідно з деклараціями з податку на додану вартість товариством зменшувались поточні податкові зобов'язання на суми податку, нараховані на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Лігран» у грудні 2011 року, березні, травні, липні та серпні 2012 року.

Згідно з первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку, звітними і розрахунковими податковими документами, протягом періоду, що перевірявся, ТОВ «Вівастрол» отримано ТМЦ на загальну суму 175994,42 грн., сума ПДВ склала 29332,40 грн. (врахована в складі податкового кредиту в грудні 2011 року у сумі 3303,33 грн., березні, травні, липні та серпні 2012 року в сумі 1316,80 грн., 17308,53 грн., 5390,40 грн. і 2013,34 грн. відповідно).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Лігран» були складені наступні первинні документи: рахунок від 09.12.2011 року №СФ-000812; накладна від 09.12.2011 року №000601; податкова накладна від 09.12.2011 року №113; рахунок від 25.04.2012 року №СФ-000063; накладна від 25.04.2012 року №00063; податкова накладна від 25.04.2012 року №1330; рахунок від 15.05.2012 року №СН-000074; накладна від 15.05.2012 року №00074; податкова накладна від 15.05.2012 року №616; рахунок від 22.05.2012 року №СН-000081; накладна від 22.05.2012 року №000081; податкова накладна від 22.05.2012 року №761; рахунок від 30.05.2012 року №СН-000093; накладна від 30.05.2012 року №000093; податкова накладна від 30.05.2012 року №1262; рахунок від 27.07.2012 року №СН-000019; накладна від 27.07.2012 року №000204; податкова накладна від 27.07.2012 року №1501; рахунок від 28.08.2012 року №СН-0000214; накладна від 28.08.2012 року №000234; податкова накладна від 28.08.2012 року №1389; платіжними дорученнями від 04.09.2012 року №526 на суму 12080,02 грн., від 13.08.2012 року №510 на суму 32342,40 грн., від 11.06.2012 року №470 на суму 33876 грн., від 11.06.2012 року №469 на суму 43075,20 грн., від 11.06.2012 року №471 на суму 26900 грн., від 18.05.201 року №458 на суму 7900,80 грн., від 15.12.2011 року №352 на суму 19820 грн.

Натомість, суд звертає увагу на те, що ТОВ «Вівастрол» не укладалися письмові угоди з ТОВ «Лігран» на поставку або купівлю-продаж товарів, тобто встановити умови поставки, транспортування товарів та місця їх навантаження-розвантаження неможливо. Також позивач не надав первинних документів, які б підтверджували факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, оскільки транспортування здійснювалося власними силами підприємства; придбаний товар зберігався на території ДП «Рубіж» ПП «Тоджима» за договором охорони майна від 01 січня 2009 року №09-04/15.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Лігран» визнано банкрутом. У підприємства відсутні земельні ділянки, орендовані офісні та складські приміщення, трудові ресурси, транспортні засоби, будь-які інші виробничі потужності, необхідні для здійснення господарської діяльності. За таких обставин податковим органом зроблено висновок про відсутність реальних поставок товарів по взаємовідносинам ТОВ «Вівастрол» з ТОВ «Лігран».

Судом відхиляються посилання відповідача на той факт, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні від 15 січня 2013 року №32013180000000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України (за фактом вчинення фіктивного підприємництва) та кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами низки підприємств, у тому числі ТОВ «Лігран»), встановлено, що ТОВ «Лігран» фактично є «транзитним» підприємством, яке надавало послуги по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ для інших суб'єктів господарювання.

Так, суд звертає увагу на те, що за відсутності вироку, який набрав законної сили, факт порушення кримінальної справи не може бути доказом в даній справі. За обставин, які склалися в даній справі, визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати або вирок суду про притягнення учасника (або учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав би законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним. Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було.

Разом з тим, договорами оренди екскаваторів, автомобілю з автопідйомником, крану тощо, договорами про надання послуг екскаватора, гусеничного крану третім особам, актами виконаних робіт, наданими позивачем та долученими до матеріалів справи, підтверджується наявність товарно-матеріальних цінностей, які були предметом договірних відносин з вищевказаними контрагентами, та використання їх підприємством у своїй господарській діяльності, що дає підстави вважати вказані ТМЦ такими, що отримані від невстановлених осіб.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв під час виникнення спірних відносин та припинив свою дію з 01.01.2011 року, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Порядок оформлення документів на перевезення закріплено наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» № 363 від 14.10.97, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568.

Відповідно до пп. 11.1 п. 11 Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з п. 1 Правил, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пп. 11.5. та 11.7 п. 11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином відсутність первинних документів, наявність яких є обов'язковою за нормами чинного законодавства, ставить під сумнів факт отримання позивачем товару за укладеними договорами з ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Агро Строй Комплекс» та ТОВ «Лігран».

Враховуючи зазначені обставини, суд обґрунтовано доходить висновку, що надані до суду первинні документи не можна враховувати, як документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, який діє з 01.01.2011 року, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.198.2 ст.198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який припинив свою дію з 01.01.2012 року, встановлено.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській операції.

Таким чином, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, за результатами дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Вівастрол» в частині відтворення в податковому обліку наслідків таких операцій, суд дійшов висновку, що вони здійснені без мети настання реальних наслідків та не підтверджені належним чином.

Отже, суд приходить до висновку, що висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань зроблені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають.

Щодо клопотання позивача про вирішення питання про розподіл судових витрат та витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини1, 3 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на правову допомогу.

Однак, згідно частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийняття спірного рішення довів належним чином.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол".

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили 22.07.2013 р. СуддяО.Б. Ляшко О.Б. Ляшко