Ухвала

від 30.07.2013 по справі 817/1598/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"30" липня 2013 р. Справа № 817/1598/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" червня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М." до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Рівненському районі форми "В4" від 11.02.2013 №0000042351 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 2467,00 грн. Позов мотивовано тим, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2012 року податок на додану вартість в сумі 2466,80 грн. за господарськими операціями з ТОВ "АРП", що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі форми "В4" від 11.02.2013 №0000042351 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 2467,00 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки ТОВ "Колор С.І.М" встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій з ТОВ "АРП", оскільки контрагент позивача не мав трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та інших умов для здійснення господарської діяльності. Крім того, згідно з результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України існує розбіжність між ТОВ "Колор С.І.М" та ТОВ "АРП" за вересень 2012 року в сумі 2467,00грн.

В судове засідання представники сторін не з'явилися. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Рівненському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Колор С.І.М" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "АРП" (код ЄДРПОУ 30654978), за період з 01.09.2012 по 30.09.2012, за наслідками якої складено акт перевірки від 28.01.2013 №8/22-141/31299514.

Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за вересень 2012 року в сумі 2467,00 грн.

До такого висновку податковий орган прийшов у зв'язку з не підтвердженням господарських операцій ТОВ "Колор С.І.М" з ТОВ "АРП", враховуючи реальний час здійснення операцій, відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, а отже здійснення таких операцій без реального настання їх правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, чим порушено ст.228 ЦК України.

11.02.2013 р. ДПІ у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 11.02.2013 №0000042351 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 2467,00грн.

Відповідно до пп."а" п.198.1 ст.198 розділу V ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 розділу V ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 розділу V ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 розділу V ПК України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд встановив, що 24.09.2012 між ТОВ "Колор С.І.М" та ТОВ "АРП" було укладено договір поставки №240901.

На виконання вказаного договору ТОВ "Колор С.І.М" та на підставі видаткової накладної від 24.09.2012 №РН-240901 було отримано від ТОВ "АРП" товар - мотор-редуктор МПО-2М-15ВК-24,6-58. Розрахунки за отриманий товар ТОВ "Колор С.І.М" з ТОВ "АРП" здійснено в повному обсязі згідно з платіжним дорученням від 24.09.2012 №12460.

ТОВ "АРП" було виписано для позивача податкову накладну від 24.09.2012 №28 на суму 14800,80грн. (у т.ч. ПДВ 2466,80грн.).

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлена податкова накладна свідчить про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару, кожна оподаткована господарська операція належно оформлена, податкова накладна також оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Угоди, укладені між ТОВ "Колор С.І.М" та контрагентом спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемною угодою, підтверджено тим, що за цією угодою контрагент виконав повністю взяте на себе зобов'язання по продажу мотор-редуктора.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від контрагентів підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Основними видами діяльності товариства за КВЕД є: 42.11 - будівництво доріг і автострад; 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 20.30 - виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарб та мастик; 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 20.16 - виробництво пластмас у первинних формах (а.а.с.68-71).

Судом встановлений, що придбаний позивачем товар у ТОВ "АРП" був використаний ним у власній господарській діяльності, що відображено в бухгалтерському обліку ТОВ "Колор С.І.М" та підтверджено карткою рахунку 631, карткою субконто та актом списання від 30.09.2012 №СпТ-001132.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів та неправомірності формування податкового кредиту є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Крім того, реальність даної операції підтверджується документами на перевезення вказаного товару від ТОВ "АРП" до ТОВ "Колор С.І.М" за маршрутом Харків-Рівне, яке здійснювало Приватне підприємство "Нічний Експрес", а саме: вантажною декларацією товарно-транспортною накладною від 24.09.2012 №6727936 та акт-реєстр від 30.09.2012 №89705 на суму перевезення 138,09грн. (у т.ч. ПДВ в сумі 23,02грн.).

На момент здійснення господарських операцій з ТОВ "Колор С.І.М" контрагент позивача - ТОВ "АРП" було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується поясненнями сторін та матеріалами справи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

За таких обставин, ТОВ "Колор С.І.М" не може нести відповідальності ні за несплату податків, неподання звітності його контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, вказаних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, та як наслідок протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" червня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М." вул.Центральна 38, смт.Клевань, Рівненський район, Рівненська область,35312

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська,8, м.Рівне, Рівненська область,33023