Постанова

від 25.07.2013 по справі 823/669/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/669/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Мульти-Керам» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Агро Фєрта» до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Мульти-Керам», про визнання протиправними дій, скасування акту опису і арешту майна,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Агро Фєрта» (надалі за текстом - «ПП «Агро Фєрта») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області (надалі за текстом - «Відділ ДВС») щодо здійснення опису та арешту майна та скасування акту опису та арешту майна. Позивач також просив скасувати постанову про заміну зберігача майна.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що на примусовому виконанні у Відділі ДВС перебуває виконавче провадження за яким з приватного підприємства «Партнер Україна» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мульти-Керам» підлягає стягненню 5 770 872 грн. 26 коп. Не дивлячись на те, що ПП «Агро Фєрта» не є боржником за виконавчим провадженням, відповідач, всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі за текстом - «Закон № 606-ХІV»), наклав арешт на майно, що належить позивачеві.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року позов задоволено повністю.

Вказуючи на допущені, на думку Відділу ДВС, судом порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, відповідач просить скасувати постанову суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Агро Фєрта».

В апеляційній скарзі ТОВ «Мульти-Керам», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання дій Відділу ДВС протиправними та скасування постанови про заміну зберігача. Провадження у справі в частині позовних вимог про скасування акту опису й арешту майна закрити.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Як встановлено судом попередньої інстанції, згідно витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно комплекс нежитлових будівель по вул. В.Гордієнко, 52А, в м. Сміла, Черкаської області належить приватному підприємству «Фєрта Україна».

За умовами договору найму № 22-01/01 від 22.01.2013 р. це майно передано у користування позивачеві.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 01.11.2012 р. з ПП «Партнер Україна» на користь ТОВ «Мульти-Керам» стягнуто: 5 353 204 грн. 26 коп. за невиконання грошових зобов'язань за договором доручення, 353 288 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 3 984 грн. витрат на оплату експертизи та 64 380 грн. витрат із сплати судового збору.

20 грудня 2012 р. за названим судовим рішенням видано наказ.

Постановою головного державного виконавця Відділу ДВС від 25.12.2012 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу та накладено арешт на все майно, що належить ПП «Партнер Україна».

05 березня 2013 р. посадовцем Відділу ДВС складено акт опису та арешту майна за змістом якого по вул. В.Гордієнко, 52А, в м. Сміла, Черкаської області проведено опис мінеральних добрив, що належать боржнику за виконавчим провадженням, та передано їх на зберігання представнику ПП «Агро Фєрта» Руденку С.А.

Постановою від 07.03.2013 р. відповідач замінив зберігача на представника торгівельної організації «Укрспецторггруп» Малюк Т.М.

Стаття 124 Конституції України (254к/96-ВР) передбачає таке: «...судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України».

З метою практичної реалізації зазначеного положення Конституції України Законом України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року визначено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

За змістом статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 5 частини 3 названої статті Закону № 606-XIV державному виконавцеві надано право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону № 606-XIV у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

За приписами частини 1 статті 32 Закону № 606-XIV звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника є одним із заходів примусового виконання рішень.

Згідно частини 1 статті 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до частини 5 названої статті Закону № 606-XIV у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Статтею 55 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику. Після надходження від зазначених осіб відомостей про наявність майна боржника державний виконавець описує таке майно, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. У разі якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення виконавчих дій стали відомості, отримані державним виконавцем з офіційних джерел (витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, інформація з офіційного сайту боржника, маркування тари), про те, що майно боржника знаходиться за адресою вул. В.Гордієнко, 52А, в м. Сміла, Черкаської області.

За таких обставин та з огляду на наведені правові норми судова колегія не вбачає в діях Відділу ДВС порушень при здійсненні опису та арешту майна 05.03.2013 р.

На думку суду апеляційної інстанції відповідач також правомірно прийняв постанову про заміну зберігача, оскільки, не дивлячись на заборону державного виконавця, позивач продовжував ним розпоряджатись, що знайшло відображення у акті від 07.03.2013 р.

Насамкінець, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 60 Закону № 606-XIV особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У контексті наведеного слід зазначити, що суд першої інстанції, скасовуючи акт опису і арешту майна, необґрунтовано вдався до встановлення власника арештованого майна.

Під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у зв'язку з чим зазначені вимоги є приватноправовими.

Відтак, вимога про скасування акту опису і арешту майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 203, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області задовольнити частково.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мульти-Керам» задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову про визнання дій протиправними та про скасування постанови про заміну зберігача майна від 07.03.2013 р. відмовити.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про скасування акту опису та арешту майна.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 30 липня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Аліменко В.О.

Мацедонська В.Е.