Ухвала

від 30.07.2013 по справі 5/5007/1137/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 липня 2013 року Справа № 5/5007/1137/12 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Полянського А.Г., розглянувши касаційну скаргу Топільнянської сільської ради на постановувід 18.02.2013 Рівненського апеляційного господарського суду у справі господарського суду Житомирської області № 5/5007/1137/12 за позовомДержавного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" доКомунального підприємства "Топільнянське" простягнення 53251,70 грн., за участю представників: скаржника - позивача - Кизенко Д.О. Чміль В.В. відповідача -не з'явились ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.12.2012 (суддя Ляхевич А.А.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мельник О.В., судді Грязнов В.В., Савченко Г.І.), частково задоволені позовні вимоги Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - позивач) до Комунального підприємства "Топільнянське" (далі - відповідач) про стягнення 53251,70 грн. за договором фінансового лізингу №6-10-371стз-фл/530 від 10.08.2010, стягнуто з відповідача на користь позивача 49080,76 грн. основної заборгованості, 1176,39 грн. пені, 235,53 грн. 3% річних, 1526,13 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Топільнянська сільська рада - особа, яка не приймала участі у справі, не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, звернулась до Вищого господарського суду в порядку ст. 107 ГПК України з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові акти у справі скасувати та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: пп. 3 п. "а" ч. 1 ст. 28, ст. 60, ч. 2 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 3 ч. 2 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що позовні вимоги у даній справі, які безпосередньо впливають на обсяг майнових прав та обов'язків територіальної громади в особі Топільнянської сільської ради, розглянуті господарськими судами без її залучення у справу. Крім того, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті господарськими судами без урахування організаційно-правової форми відповідача та кола його повноважень щодо здійснення господарської діяльності, а також без врахування правового статусу коштів, за рахунок яких був укладений договір фінансового лізингу №6-10-371стз-фл/530 від 10.08.2010, та підстав для розпорядження відповідачем цими коштами без погодження сесії Топільнянської сільської ради.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти її задоволення.

Представник відповідача не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 19.07.2013.

Згідно розпорядження Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 29.07.2013 № 03-05/1004, у зв'язку з відпусткою судді Мачульського Г.М., для розгляду касаційної скарги у справі № 5/5007/1137/12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя-доповідач Грейц К.В., судді Бакуліна С.В., Полянський А.Г.

Колегія суддів зазначає, що прийняття касаційної скарги Топільнянської сільської ради до провадження Вищого господарського суду України було обумовлене положеннями п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 107, 111 3 ГПК України, за змістом яких при прийнятті касаційної скарги суд не може завчасно вирішувати питання про обґрунтованість скарги, він має лише пересвідчитись у прийнятності такої скарги, зокрема, щодо її форми та змісту.

Перелік підстав для повернення касаційної скарги, що передбачений ст.111 3 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Оскільки касаційна скарга Топільнянської сільської ради відповідала вимогам процесуального законодавства, колегія суддів 19.07.2013 винесла ухвалу про прийняття її до провадження.

Разом з тим, статтею 6 Конституції України встановлено, що органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників позивача та скаржника, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для здійснення касаційного перегляду рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів у справі, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на, зокрема, рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Стаття 1 ГПК України передбачає право на звернення до господарського суду за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Саме з метою такого захисту норма ст.107 ГПК України надає право на звернення з касаційною скаргою особам, яких не було залучено до участі у справі, що стосується їх прав і обов'язків.

Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що підставою для надання певній не залученій до участі у справі особі права на звернення з касаційною скаргою є саме порушення її прав або охоронюваних законом інтересів внаслідок вирішення судами спору в справі, до участі в якій ця особа обов'язково підлягала залученню як така, що мала певні права і обов'язки у спірних правовідносинах.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом мало бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та обов'язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно статуту Комунального підприємства "Топільнянське" підприємство є самостійним суб'єктом господарювання і створено з метою задоволення місцевих суспільних потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку, забезпечення робочими місцями населення, надання послуг щодо ведення підсобного господарства, надання послуг по обробітку землі, посіву зернових, технічних культур, захисту рослин, збирання врожаю та переробки вирощеної продукції, а також науково-дослідного і матеріально-технічного обслуговування підприємств агропромислового комплексу, особистих селянських господарств - товаровиробників сільськогосподарської продукції всіх форм власності (п. 2.1 статуту); підприємство не відповідає по зобов'язаннях держави, сільської ради , як і держава, сільська рада по зобов'язаннях підприємства (п. 3.5 статуту); відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів (п. 5.3 статуту): керівництво підприємством здійснюється директором, який призначається та звільняється з посади сільською радою, з ним укладається контракт відповідно до чинного законодавства, керівник несе повну відповідальність за діяльність підприємства, представляє його інтереси в усіх установах, організаціях і на підприємствах, розпоряджається, відповідно до діючого законодавства та цього статуту, майном і коштами підприємства, укладає угоди, видає доручення, відкриває в банках розрахункові та інші рахунки. (п. 6.1 статуту).

Отже, Комунальне підприємство "Топільнянське" є самостійним суб'єктом господарювання, створеним з метою отримання прибутку, наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто, рада, за рішенням якої створене комунальне підприємство, не відповідає за зобов'язаннями цього підприємства, відтак, судові рішення у справі про стягнення заборгованості за господарським договором фінансового лізингу №6-10-371стз-фл/530 від 10.08.2010, укладеним між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) та Комунальним підприємством "Топільнянське" (лізингоодержувач), недійсність якого, до того ж, не є предметом доказування у даній справі, не стосуються прав та обов'язків Топільнянської сільської ради.

Слід зазначити, що ні мотивувальні, ані резолютивні частини ухвалених у даній справі судових актів не містять жодних суджень та посилань, які б стосувались прав та обов'язків Топільнянської сільської ради, господарські суди не зобов'язували останню вчиняти будь-які юридично-значимі дії щодо погашення заборгованості відповідача за договором, матеріали справи не містять будь-яких документів, які б свідчили про порушення прав ради.

Таким чином, Топільнінська сільська рада не довела обставини порушення судом норм процесуального права через незалучення її до участі у справі, у зв'язку з чим у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для розгляду по суті прийнятої до провадження касаційної скарги та ревізії оскаржуваних судових актів.

Відтак, враховуючи приписи ст. 107 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України, приходить до висновку, що Топільнянська сільська рада не є належним суб'єктом касаційного оскарження судових рішень у даній справі, а, отже, касаційне провадження за її скаргою підлягає припиненню (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України 24.06.2008 № 2/164-35/246 та від 02.09.2008 № 23/294).

Керуючись статтями 86, 107, 108, 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Припинити касаційне провадження за касаційною скаргою Топільнянської сільської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 24.12.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 у справі № 5/5007/1137/12.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

А.Г.Полянський