Ухвала

від 31.07.2013 по справі 17/5007/23/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 липня 2013 року Справа № 17/5007/23/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівГольцової Л.А. Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Топільнянської сільської ради на рішення від та на постанову відгосподарського суду Житомирської області 28.05.2012 Рівненського апеляційного господарського суду 13.08.2012 у справі господарського суду№ 17/5007/23/12 Житомирської області за позовомДержавного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" доКомунального підприємства "Топільнянське" простягнення 122 585,25 грн. у судовому засіданні взяли участь представники: - скаржника - позивачаКизенко Д.О.; Шумивода Ю.В.; - відповідачаповідомлений, але не з'явився; ВСТАНОВИВ:

13.03.2012 Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства "Топільнянське" про стягнення 103 989,11 грн. заборгованості по лізингових платежах, 4 182,33 грн. пені, 311, 94 грн. інфляційних нарахувань, 809, 58грн. 3% річних та 13 292,29 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.05.2012 у справі № 17/5007/23/12 (суддя Шніт А.В.) стягнуто з Комунального підприємства "Топільнянське" на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 103 989, 11 грн. заборгованості по лізингових платежах, 4 182,33 грн. пені, 311, 94 грн. інфляційних нарахувань, 809, 58грн. 3% річних; в частині стягнення 13 292,29 грн. збитків в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 у справі № 17/5007/23/12 (колегія суддів у складі: Мельник О.В. - головуючий суддя, судді Грязнов В.В., Савченко Г.І.) рішення господарського суду Житомирської області від 28.05.2012 у справі № 17/5007/23/12 в частині відмови в стягненні збитків скасувано та в цій частині прийнято нове рішення; стягнуто з Комунального підприємства "Топільнянське" на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 13292,29 грн. збитків; в іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Топільнянська сільська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скориставшись правом, наданим ст. 107 ГПК України, відповідно до положень якої, касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Топільнянської сільської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 28.05.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 у справі № 17/5007/23/12 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Топільнянської сільської ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, в п.п. 8, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 №8 "Про незалежність судової влади" встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченим процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Тобто, особи, які не є сторонами по справі повинні доводити той факт, що оскаржуване рішення стосується їх прав та обов'язків.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги. (Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі № 23/294).

В підтвердження доводів касаційної скарги стосовно того, що рішення господарського суду Житомирської області від 28.05.2012 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 у справі № 17/5007/23/12 стосується прав та обов'язків Топільнянської сільської ради, остання посилаються на те, що Комунальне підприємство "Топільнянське" засноване на спільній власності територіальної громади села Топільня, при цьому, договір фінансового лізингу, на підставі якого здійснюється стягнення, укладено відповідачем без погодження з Топільнянською сільською радою.

Згідно з ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; 2) встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; 3) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; 4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна; б) делеговане повноваження: погодження в установленому порядку кандидатур для призначення на посаду керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, які перебувають у державній власності.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом спору у даній справі є вимога Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Комунального підприємства "Топільнянське" про стягнення 103 989,11 грн. заборгованості по лізингових платежах, 4 182,33 грн. пені, 311, 94 грн. інфляційних нарахувань, 809, 58грн. 3% річних та 13 292,29 грн. збитків на підставі договору фінансового лізингу № 6-10-574стз-пл/995 від 26.11.2010, укладеного між позивачем та відповідачем.

Згідно з п. 3.5 статуту Комунального підприємства "Топільнянське" підприємство не відповідає по зобов'язаннях держави, сільської ради, як і держава, сільська рада по зобов'язаннях підприємства .

Відповідно до п. 6.1 статуту Комунального підприємства "Топільнянське" керівництво підприємством здійснюється директором, який призначається та звільняється з посади сільською радою. Керівник несе повну відповідальність за діяльність підприємства, представляє його інтереси в усіх установах, організаціях і на підприємствах, розпоряджається, відповідно до діючого законодавства та цього статуту, майном і коштами підприємства, укладає угоди , видає доручення, відкриває у банках розрахункові та інші рахунки.

Таким чином, враховуючи приписи вказаних правових норм, положень статуту Комунального підприємства "Топільнянське" та характер правовідносин сторін, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Топільнянська сільська рада не доводить того, що вона обов'язково підлягала залученню до участі у справі в спірних правовідносинах.

Крім того, мотивувальна та резолютивна частини рішення господарського суду Житомирської області від 28.05.2012 у справі № 17/5007/23/12 не містять жодних посилань, які б стосувались прав та обов'язків Топільнянської сільської ради.

Статтею 111 10 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції не вбачає порушень оскаржуваними судовими рішеннями прав та інтересів Топільнянської сільської ради, а тому подана, в порядку ст. 107 ГПК України, касаційна скарга Топільнянської сільської ради визнається судом касаційної інстанції необґрунтованою та такою, що не містить правових підстав для скасування рішення господарського суду Житомирської області від 28.05.2012 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 у справі № 17/5007/23/12.

Відповідно до п. 6 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" у розгляді касаційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи господарським судом нижчої інстанції і яка вважала, що таким господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, касаційна інстанція, прийнявши касаційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягає поверненню з передбачених ГПК підстав), повинна з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи судовими рішення місцевого та апеляційного господарських судів не порушено та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі попередніми судовими інстанціями не вирішувалися, то суд касаційної інстанції своєю ухвалою припиняє касаційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт касаційного оскарження.

Аналогічної позиції про необхідність припинення провадження за скаргою осіб, які не брали участі у справі, і які не довели в суді факту вирішення питання судами попередніх інстанцій про їх права та обов'язки, а також про відсутність необхідності перегляду рішень судів по суті за вказаних обставин дотримується Верховний Суд України, зокрема, в постанові від 07.07.2009 у справі № 01/65-88 та постановах від 02.03.2010 у справі № 5/131-09, від 02.03.2010 у справі № 5/130-09, від 23.03.2010 у справі № 1/1120-26/396.

Керуючись ст. ст. 80, 86, 107 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Топільнянської сільської ради у справі № 17/5007/23/12 припинити.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Л.Б. ІВАНОВА